З 2014 року українська артилерія добре показала себе під час бойових операцій на Донбасі. Гаубиці, реактивні системи залпового вогню та самохідні артилерійські установки. Уся ця зброя зараз допомагає тримати оборону на Бахмутському плацдармі, повідомляє військова кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.
Самохідна артилерійська установка (САУ) або як її називають бійці “Саушка” — улюблениця українських військових. Вона має високу мобільність, швидко переходить у бойову позицію і так само швидко згортається. Бездоганна практично в усьому, але один недолік все ж таки є. Погодні умови можуть впливати на швидкість машини, а зайвого часу на бойовій позиції в українських військових немає.
“Були моменти, коли йшли сильні дощі, а машині потрібно від’їхати із зони бойових дій. А через те, що гусениці застрягають у багнюці, вона повільно їде. А в цей момент може щось прилетіти, й це найскладніше, адже в моїх руках життя і машини, й п’ятьох людей, які зі мною”, — розповідає механік-водій САУ Андрій.
Бахмутський напрямок уже кілька місяців залишається найгарячішою точкою на карті України. Сотні атак росіян українські військові відбивають саме завдяки артилерії. Бійці кажуть, що цілодобово війська РФ намагаються прорвати українську оборону.
“Кожен день, кожну ніч, постійно. Але тримаємо, і просуваємося вперед. Ми влучаємо по бліндажах, де вони сидять. Вони вже бояться на вулицю виходити”, — ділиться військовослужбовець Віталій.
Плюс артилерійських установок і в тому, що опанувати їх не потребує багато часу. Після проходження навчання українські артилеристи одразу б’ють по цілях із високою точністю. В артилерійських дуелях ворогам не поступаються, та так, що тим доводиться кидати в бій піхоту.
“Намагаються штурмувати наші позиції. Здебільшого, це піхота, техніку економлять. Техніку їм шкода, а людей не шкода. Бачили відео, де в них там ціла купа трупів накидана, вони пробували прибирати, стягували один з одного, бо вони один по одному лізуть”, — розповідає військовослужбовець із позивним “Койот”.
Саме завдяки артилерії тут українські військові вже пів року утримують свої позиції і не дають противнику можливості взяти під свій контроль одну з найважливіших стратегічних цілей — Бахмут.