Кремль дедалі частіше висловлює антиізраїльську позицію. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). У нещодавньому звіті вони зазначають, що Москва підтримувала ХАМАС із моменту вторгнення до Ізраїлю 7 жовтня минулого року, а також засудила вбивство ватажка організації. Крім того, аналітики бачать прагнення Кремля поглиблювати відносини з Іраном та виправдовувати агресію проти Ізраїлю, повідомляє FREEДОМ.
Вторгнення угруповання ХАМАС до Ізраїлю 7 жовтня 2023 року ознаменувало чергове загострення відносин Тель-Авіва та близькосхідних країн. Найбільш жорстоку риторику проти Ізраїлю веде Іран. Він активно підтримує антиізраїльські організації ХАМАС та “Хезболла”. Крім того, у квітні Тегеран та Тель-Авів обмінялися серією ракетних ударів після ураження ізраїльськими військами іранського посольства у Сирії. Нещодавно духовний лідер Ірану аятола Хаменеї заявив, що планує знову завдати ударів по території Ізраїлю, щоб помститися за вбивство одного з ватажків ХАМАС.
“Іран та ХАМАС звинуватили у вбивстві [Ісмаїла Ханії] Ізраїль. Тель-Авів, який воює з ХАМАС у секторі Гази, не визнає і не заперечує вбивства Ханії… Аятолла Хаменеї наказав на екстреному засіданні Вищої ради національної безпеки Ірану вранці 31 липня, невдовзі після того, як Іран оголосив про вбивство Ханії. Про це повідомили три іранські чиновники, включаючи двох членів Корпусу вартових революції”, — пише The New York Times.
Іранські проксі ХАМАС та “Хезболла” низка країн визнала терористичними організаціями. А сам Тегеран перебуває у міжнародній ізоляції. Але, як зазначають експерти, утриматися на плаву йому допомагають партнери з антизахідної коаліції — Росія та Китай. Пекін активно торгує з Іраном, а Москва співпрацює у сфері ВПК, а також підтримує проіранські угруповання. Аналітики вважають, що так званій “осі зла” вигідно підігрівати конфлікти по всьому світу для ослаблення західного впливу. Інтерес саме Росії у підтримці Ірану, на їхню думку, полягає у поглибленні співробітництва двох режимів в умовах міжнародної ізоляції.
“Після того, як Росія фактично стала країною-ізгоєм, і стала налагоджувати відносини з Іраном. І, власне, вони вже підійшли до питання підписання договору про стратегічне партнерство. Тепер Росія, по-перше, не має особливого сенсу приховувати свої зв’язки, а по-друге, таким чином вона демонструє Ірану, що готова йти набагато далі, ніж це було раніше. І тому, справді, зараз Росія відкрито і прямо підтримує і терористичні організації, і, власне кажучи, відкрито заграє і з Північною Кореєю, і з Іраном”, — прокоментував виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
Попри те, що Ізраїль є частиною західного світу, Тель-Авів мав стриману риторику щодо України ще з 2014 року. З лютого 2022-го країна не запровадила санкцій щодо Росії, яка розпочала повномасштабну війну. Аналітики вважають, що причиною є зв’язки Росії з ХАМАС та “Хезболлою”. З жовтня 2023-го Кремль зайняв антиізраїльську позицію. Також Москва засудила вбивство Ісмаїла Ханії заявивши, що це спричинить “небезпечні наслідки”. Все це, на думку експертів, може змусити Ізраїль відвернутися від Росії.
“В Ізраїлі розуміли і знали, що Росія має певний вплив на ці організації, і тому не поспішали з нею сваритись, намагалися вести з нею м’яку політику. І Біньямін Нетаньягу, який довгий час мав досить тісні стосунки з Путіним, зараз намагається не демонструвати їх. Тому Ізраїль справді може ухвалити рішення про те, щоб серйозніше допомагати Україні”, — вважає Олександр Леонов.
Співпраця Москви з ХАМАС посилилася від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 2022-го делегація організації двічі приїжджала до російської столиці. У вересні того ж року ХАМАС зазначив, що поділяє “багато позицій російської зовнішньої політики”. Також організація привітала Путіна з нібито “перемогою” на псевдовиборах у березні 2024 року, заявивши, що це буцімто відповідає стратегічним інтересам палестинців та Близькосхідного регіону загалом.
Читайте також: Ілюзії щодо “дружніх” стосунків між Ізраїлем і Росією зникли навіть у Нетаньягу, — експосол