Москва планувала вбивство Арміна Паппергера — голови правління найбільшого німецького оборонного концерну Rheinmetall. А Німеччина спільно зі США не допустили цього. Про це стало відомо західній пресі. Однак посольство Німеччини у Вашингтоні та представник компанії Rheinmetall Олівер Хоффман відмовилися від коментарів.
За даними розвідок західних країн, у плани Кремля входить ліквідація не однієї людини, а кількох — керівників підприємств, які виробляють озброєння для Сил оборони України. При цьому низка експертів припускають, що такі плани можуть бути не реальними. На їхню думку, Кремль може імітувати замахи для залякування.
Диверсії Росії стали агресивнішими
Такої кількості саботажів, терору і підпалів не було з часів Холодної війни, впевнені в НАТО.
“Розвіддані, які США отримали за останні два тижні, і про які раніше не повідомляли, були визнані досить тривожними, щоб ввести додаткові протоколи безпеки, повідомили джерела. Кілька військових баз США в Європі підвищили рівень готовності до стану, який “застосовується в разі інциденту або отримання розвідданих, що вказують на ймовірність будь-якої форми терористичних дій або націлювання на персонал або об’єкти”, згідно з даними армії США”, — йдеться в публікації на сайті CNN.
Про плани Росії влаштувати диверсії в країнах Європи західні ЗМІ писали ще в травні. Тоді розвідки країн ЄС заявили про підготовлювані підпали, пошкодження інфраструктури та кібератаки. План замаху на голову правління Rheinmetall Арміна Паппергера — перша публічно відома спроба Росії звести рахунки з тим, хто безпосередньо причетний до виробництва військової техніки для України.
CNN з посиланням на високопоставлених європейських чиновників пише, що Кремль прагне зірвати постачання озброєнь в Україну і послабити підтримку Києва.
Журналістам стало відомо про серію змов, які потенційно можуть призвести до збройного конфлікту в Східній Європі. Масштаб російських гібридних загроз настільки серйозний, що в країнах НАТО задумалися про застосування 5-ї статті статуту Альянсу.
“Союзники визначають, що саме є збройним нападом на одного або більше його членів. І я б сказав, що кібератака, яка має фізичні наслідки, наприклад, призводить до смерті та руйнувань, а якщо ви відключите енергію в лікарні взимку в Північній Норвегії, це може призвести до смерті та руйнувань, — це може бути розцінене як атака, що запустить у дію статтю п’ять”, — зазначив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде в інтерв’ю “Голосу Америки”.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що спроби підпалів, кібератак та інших диверсій — не окремі інциденти, а частина схеми, частина триваючої російської кампанії.
“І мета цієї кампанії, звичайно ж, — залякати союзників по НАТО, щоб ті не підтримували Україну”, — сказав Столтенберг на пресконференції.
Він констатував, що “союзники по НАТО не були залякані”.
“Союзники по НАТО, фактично, посилюють свою підтримку, надаючи Україні більше допомоги”, — зазначив генсек Альянсу.
При цьому він стверджує, що спроби Росії залякати мають протилежний ефект на союзників по НАТО. Вони навпаки посилюють свою підтримку України.
Крім фізичних диверсій, російські спецслужби продовжують спроби втручання в інформаційний простір країн Заходу. Фахівці Міністерства юстиції США викрили російську ботоферму. Хакери створювали фейкові акаунти нібито американців у соцмережах. Через них поширювали кремлівську пропаганду та критикували підтримку України.
У Вашингтоні вважають, що до диверсій може бути причетний підсанкційний пропагандистський телеканал Russia Today. Згідно зі звітами, організатором ботоферми був співробітник цього медіа. Під час розслідування американський Мін’юст перевірив близько тисячі акаунтів, створених за допомогою штучного інтелекту. Керівництво соцмережі Х добровільно призупинило дію фейкових акаунтів.
Думки експертів
Про нові, а, можливо, просто забуті методи диверсійної роботи Росії, а також цілі Кремля — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.);
- Ян Матвєєв, військовий експерт;
- Віктор Ягун, директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт із національної безпеки;
- Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
- Сергій Жирнов, колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: Росія порушила правила світопорядку, укладені СРСР із Заходом
— Країни НАТО і Радянський Союз раніше знаходили паритет, була домовленість не чинити терористичні акти, диверсійні інформаційні операції та атаки — утримуватися з двох сторін. Коли до влади прийшов Михайло Горбачов, це вже все увійшло в систему. Тобто СРСР не веде війну проти Заходу, а Захід не веде війну проти СРСР. З одного боку, це знімає напругу і створює дуже системні проблеми для протистояння на політичному рівні, на рівні оборонного сектору. Тому що всі основні чутливі теми підпорядковуються вищому керівництву держав або блокам. Тому в даній ситуації було обрано концепцію миру, а не війни.
На стратегічному рівні це означало не дійти до точки протистояння, що призведе до регіональних, глобальних або ядерних війн. І Гельсінські угоди якраз уклали у зв’язку з цим — виробили загальні правила світопорядку — вони передбачали унеможливлення війни, припинення конфронтації, консультації в разі виникнення позаштатних ситуацій.
Коли Союз розпався, країни увійшли в систему партнерських відносин із Заходом. Ми унеможливлювали не те, що конфронтаційний сценарій і війну, а навпаки, виходили на рівень розуміння одне одного та інтересів, які нас об’єднували, насамперед на основі економіки, технологій, логістики, нормального життя, комунікацій. Відповідно, це все йшло на прогрес. Але це могло формуватися тільки в демократичній державі, якою є Україна. А Росія пішла іншим шляхом.
Вона пішла шляхом авторитаризму, тоталітаризму. Росія повернулася до деяких найгірших практик Радянського Союзу. Але найголовніше, якщо порівнювати Радянський Союз і агресивну політику Росії, Росія зараз у сотні разів активніше стала працювати проти Заходу.
Росіяни почали використовувати раніше заборонені методи — диверсії, терор, підриви, знищення громадян — і іноземних, і тих, хто виїхав із Російської Федерації. Скільки було отруєнь, просто диверсій або ліквідації конкретних осіб у Британії, Німеччині, Болгарії, Чехії. Раніше в Радянському Союзі це було заборонено.
Зараз Росія жодних пріоритетів не визнає, діє як свавільник, як кримінал.
ЯН МАТВЄЄВ: Замах на Паппергера — це акт залякування від Росії
— Німеччина досить довго мала такі тісні зв’язки з Росією і з путінською владою зокрема. І торгівля газом дуже щільно йшла. І, зокрема, тому в Німеччині дуже багато різних політичних сил, які безпосередньо якимось чином фінансуються путінським режимом і лобіюють інтереси Путіна. Плюс досить багато різних людей, які можуть робити різні речі, починаючи від виступу в Бундестазі та закінчуючи якимись диверсіями або чимось ще.
Тобто через те, що країни були дуже близькі, то і різних путінських агентів у Німеччині, природно, досить, які, напевно, вже давним-давно там легалізовані, проживають… Плюс різні агенти впливу, тобто звичайні німці, німецькі політики, особливо правого спрямування, які також можуть за бажанням із Кремля чинити різний вплив.
І зробити це, власне, через своїх агентів впливу. Ну, або ось прямі акції залякування або спроби усунення важливих людей, які теж, по суті, робляться для залякування. Природно, убивши керівника Rheinmetal, неможливо зупинити виробництво, але це саме така акція залякування за своєю суттю.
ВІКТОР ЯГУН: Паппергеру погрожували і раніше
— Директор Rheinmetall вирізняється неординарним підходом до своєї діяльності. Будемо відверті, це не найбільше підприємство, яке зараз намагається увійти в Україну на правах партнера. Але для німців, де питання оборонної промисловості зупинилися, напевно, наприкінці або навіть на початку 1990-х, це був дуже серйозний шанс укласти нові контракти, запросити нову кількість робітників тощо.
І Армін Паппергер за це взявся, і дуже серйозно, і почав піднімати виробництво в усіх напрямках. Не тільки бронетехніка, а й озброєння, інші питання. І це загроза була не тільки фізичного його усунення. Перед цим була ситуація, коли крайні ліві спалили йому садовий будиночок. І я тоді говорив, що дуже сумніваюся, що крайні ліві ухвалили таке рішення самостійно, без якогось впливу з боку тієї ж Росії.
Навіть те, що напад і можливе вбивство не відбулося, це вже якийсь сигнал для інших директорів підприємств: дивіться, що буде з вами, якщо полізти в Україну. Велика частина людей, яка працює у сфері виробництва зброї, це ті ж самі менеджери, які вчора продавали кросівки, сьогодні продають щось інше. І тут вони стикаються з ситуацією, коли є можливість втратити життя, є небезпека для його сім’ї, родичів. На це тисне Росія.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Диверсії потрібні Росії для того, щоб затримати або зірвати виробництво зброї для України
— Кібератака — це одна дія. Замах — це вже зовсім інша. Тобто Росія переходить до відкритої практики терору і замахів на території Європи. Британська служба Government Communications Headquarters (GCHQ), яка якраз займається викриттям кіберзлочинів і кібербезпекою, ще в травні заявила про те, що Росія переходить від постійних кіберзлочинів і кібератак до відкритої фази.
Росіяни наймають людей, у них є своя “спляча” агентура, вони наповнюють Європу ГРУшниками і ФСБшниками. Плюс використовують тих, хто працював там під прикриттям, або виконував інші функції. Плюс додайте до цього тих, хто виїхав із Росії нібито, щоб уникнути мобілізації.
Ще в травні цього року Україна попереджала західних партнерів про те, що можуть готуватися замахи на серйозних високопоставлених осіб, політичних лідерів на території Європи і не тільки. І що за цим стоятиме Росія.
Фактично в цей же час Росія готувала замах і на українського президента Володимира Зеленського. Цього вдалося уникнути завдяки діям Служби безпеки, керівників розвідспільноти України, силового блоку загалом. І в цей же час росіяни готували замах на низку інших осіб. Вони не відмовилися від цих планів.
Зараз у Росії під прицілом проведення Олімпійських ігор у Франції, де теж може бути неспокійно, там можуть бути російські агенти впливу.
Армін Паппергер — це практична мета. Це людина, під керівництвом якої концерн отримав уже мільярди євро підрядів, контрактів на виробництво озброєнь і боєприпасів, більша частина з яких буде спрямована в Україну.
Rheinmetall — це перший іноземний концерн, який відкрив виробництво на території України. Поки що йдеться про ремонти, сервісне обслуговування бронемашин “Мардер” та інших, які Німеччина нам поставляла. Вони досить серйозно підтримують Україну і мають намір розширювати виробництво і збільшувати постачання озброєнь. Тому, зрозуміло, Росію це не влаштовує.
Крім цього, російських агентів було затримано в Баварії. Це одна з федеральних німецьких земель, де розташовано досить багато військово-промислових об’єктів. Тому росіяни готували диверсії проти цих об’єктів.
Диверсії потрібні Росії для того, щоб затримати або зірвати виробництво зброї. Руйнування на підприємстві оборонно-промислового комплексу — це ж не те, що можна відновити за кілька годин чи днів. І друге — залякати керівництво таких компаній, як Rheinmetall, щоб вони боялися вести справи з Україною. Тому Паппергер з весни набагато рідше з’являється на публіці, його охороняють. Те саме стосується й інших країн світу, де Росія теж проводить диверсії.
Які які цілі переслідує Кремль? Перше: залякати, чинити психологічний тиск, деморалізувати. Друге: зірвати надання військової допомоги Україні. Це коли ми говоримо про диверсії на об’єктах оборонної промисловості. Третє: посіяти страх і викрити єдність Заходу. Адже Росія і Китай розуміють, що коли Захід єдиний і коли він згуртований разом з Україною, — це сила.
СЕРГІЙ ЖИРНОВ: Німеччина — не єдина, де готуються диверсії Росії
— По-перше, після такого повідомлення про замах був розрахунок на те, що на підприємстві буде зміна керівництва і впадуть показники продуктивності. По-друге, замах повинен був досить широко висвітлюватися в ЗМІ. Адже потрібно пам’ятати, що медійна складова інколи важливіша за саму акцію і становить дві третини, щоб створити відчуття терору, страху в суспільстві тощо.
Це акція для того, щоб показати: всі, хто працює на перемогу України, всі, хто допомагає Україні, всі, хто допомагає їй озброєнням, всі вони можуть стати об’єктами подібних замахів.
Хоча Путіну потрібно, щоб у західному суспільстві було відчуття, що він всесильний і що він може проводити якісь акції, зокрема в благополучному західному суспільстві, яке не звикло до того, щоб йому створювали якісь перешкоди. Тому мова йде не про одну країну, в якій готувалися подібні диверсії. Потрібно згадати Польщу, Францію, Німеччину, Голландію, країни Балтії.
Росії потрібно створити відчуття страху й ефект того, що російські агенти перебувають усюди, пронизують усю Європу, що вони можуть дотягнутися до кого завгодно. І це головна мета подібних операцій.
Читайте також: Шпигуни на службі РФ: як Москва вербує західних політиків