Росія втручається у вибори країн ЄС: як далеко готовий зайти Кремль — розбір (ВІДЕО)

Євросоюз планує ввести санкції проти російських гібридних загроз. Йдеться про втручання Москви у вибори, кібератаки, дезінформацію та економічні диверсії. Москва активно використовує сучасні технології для маніпуляції громадською думкою з метою ослаблення західних країн, інформує FREEДОМ.

На думку верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, під час оцінки чесності та прозорості голосування, демократичні країни не враховують вплив сучасних технологій і маніпуляцій, для яких їх використовують.

“Я бачу приклади з Румунії, але також і з інших країн, що росіяни дійсно “зламали код” щодо того, як впливати на вибори. Демократія заснована на довірі, і якщо ви більше не можете довіряти виборам, то як ви можете довіряти результатам?” — цитує слова Каї Каллас Politico.

4 грудня розвідка Румунії розсекретила документи, пов’язані з передвиборчою кампанією кандидата в президенти Келіна Джорджеску, який здобув перемогу в першому турі. У звіті йдеться, що на користь Джорджеску в Tik Tok вели агітацію 25 тисяч бот-акаунтів, які можуть бути пов’язані з російським пропагандистським інформагентством Sputnik (“Супутник”). На підставі розсекречених документів Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів. Тепер весь виборчий процес проведуть заново.

“Головне — це розсекречені звіти, підготовлені Румунською інформаційною службою, Службою зовнішньої розвідки, Службою спеціальних телекомунікацій і одним із департаментів Міністерства внутрішніх справ. Вони показують, що в першому турі виборів президента Румунії, впродовж усієї виборчої кампанії, ми мали справу з організованим, скоординованим, фінансованим ззовні — імовірно, Росією — механізмом впливу і маніпуляцій“, — прокоментував ситуацію аналітик Польського інституту міжнародних відносин Якуб Пеньковський.

Вибори в Румунії далеко не єдиний приклад втручання Росії у внутрішні справи суверенних держав. Наприклад, нещодавно це були Грузія і Молдова. Тепер під пильною увагою спецслужб країни-агресора — держави Євросоюзу, де незабаром відбудуться вибори: Чехія, Польща та Німеччина.

“Маленький приклад, як через Росію в Європі фінансуються фейкові сайти медіа, які мають достатній вплив і користуються довірою. Сайти-двійники — дуже поширене явище. Через них РФ просуває свою дезінформацію. Це всього лише маленький приклад, як вони ведуть масштабну війну“, — розповів Deutche Welle репортер бюро журналістських розслідувань Corrective Маркус Бенсман.

Кремль використовує різні методи впливу — маніпуляції інформацією, підтримку екстремістських груп, економічний тиск, підкуп, саботаж, погрози та залякування.

“Люди, які займаються втручанням, знають, що Кремль може винагородити їх, якщо вони будуть активно підтримувати Москву в геополітичному протистоянні із Заходом. У багатьох випадках це протистояння виливається у спроби послабити своїх супротивників, тобто створити внутрішні проблеми. І ці люди, групи людей знають, що потрібно робити. Їм зрозумілий посил з боку Кремля, що “ми перебуваємо в протистоянні із Заходом”, “потрібно послаблювати західні держави”. І можна це робити через вибори або через впровадження і вплив на державні інститути, окремих парламентаріїв чи політичні партії“, — пояснив політолог Антон Шеховцов.

У 2024 році різко зросла кількість диверсій і кібератак, організованих Російською Федерацією в європейських країнах. Найбільше ударів припало на Чехію, Естонію, Німеччину, Латвію, Литву, Польщу і Велику Британію. У зв’язку з почастішанням випадків диверсій, кібератак і втручання у вибори, в Європейському Союзі готуються ввести санкції, пише Reuters. За інформацією агентства, до санкційного списку, схваленого в жовтні, додадуть 16 персон і три організації. Більшість — російського походження. Але є і три людини з Молдови, Кот-д’Івуару та Грузії, а також одна організація, що базується в Того.

Читайте також: Путін є головним торговцем франшизи на хаос, — Лісний

Нагадаємо, вплив Кремля було зафіксовано на президентських виборах у Молдові, які проходили у два тури жовтні-листопаді. Проте, за результатами перегонів перемогла проєвропейська чинна президентка Мая Санду.

24 листопада в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. До другого туру, який мав відбутися 8 грудня, вийшли проросійський антизахідній політик Келін Джорджеску (не представляє жодної партії) і представниця опозиційного “Союзу порятунку Румунії” Олена Ласконі. Однак 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів після оприлюднення документів, з яких з’ясувалося, що передвиборчу кампанію Джорджеску проводили за підтримки з-за кордону, імовірно — з Росії. Тепер президентські вибори в Румунії почнуться заново.

Читайте також: Скандал із президентськими виборами в Румунії: як у ЄС мають реагувати на втручання Росії