Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з Російської Федерації почали масово йти західні компанії. Споживачі не могли отримати необхідні товари через запроваджені щодо держави санкції. Саме тоді Москва почала шукати підтримку в азіатських партнерів, інформує FREEДОМ.
Тепер Російська Федерація все більше залежить від Китаю — як у політичній, так і в економічній сферах.
“Росія повернулася на Схід не тому, що захотіла цього або працювала над цим, а тому, що була змушена… І в цій вимушеності — головна залежність. У Російської Федерації немає інших опцій зараз. Російська дипломатія перебуває в певній ізоляції. Єдиний спосіб залишатися у світовому порядку денному — розвивати зв’язки з країнами, які не повернулися спиною до Росії”, — сказав науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Темур Умаров у коментарі Російській службі BBC.
КНР стала головним економічним партнером Російської Федерації. Наприклад, саме китайські автомобілі домінують на російському авторинку.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в РФ були присутні 60 різних автобрендів. Після — залишилося всього 14: три вітчизняних і 11 китайських.
Для КНР Російська Федерація — великий і перспективний ринок збуту. Москва ж натомість пропонує виключно сировину. Однак експерти вважають, що Пекіну цього може бути недостатньо.
“Очевидно, що для Китаю Росія є джерелом енергетичних товарів, головним чином сирої нафти, скрапленого природного газу, а також вугілля, тож це основні товари, які надходять із Російської Федерації до КНР”, — зазначає учасник проєкту Sinopsis Девід Гардас.
Як зазначає політолог Тарас Загородній, Китаю ще потрібні від Росії технології, які вони поки що не здатні розробляти.
“Наприклад, виробництво атомних підводних човнів, цього Китай ще не може робити. Я думаю, ці технології їм цікаві. Цікаві реактори на швидких нейронах, які є у “Росатома”, і якісь ще технології, які вони поки що не викачали у Росії”, — сказав Загородній.
Росія з Китаєм ведуть товарообіг із використанням своїх національних валют: рубля і юаня. Так Кремль намагається уникнути санкційних ризиків. Однак, як вважають експерти, тим самим РФ дедалі більше заганяє себе в залежність від Пекіна, адже обсяг торгівлі з іншими країнами неухильно зменшується.
“Москва стала набагато більше залежати від Пекіна не тільки в економічній сфері, але й у дипломатії, тому що Китай став більш впливовим актором на глобальній арені. Але коли йдеться про досягнення та реалізацію основних цілей для КНР, вони набагато самостійніші, а Москва набагато більше залежить від Пекіна”, — зазначає Девід Гардас.
Глава Кремля побував у Пекіні на економічному форумі “Один пояс — один шлях” і провів переговори з китайським лідером Сі Цзіньпіном.
Експерти вважають, російський президент міг просити про постачання озброєння. Але Китай навряд чи зважиться на такий крок. Вашингтон неодноразово попереджав Пекін про наслідки.
Жодних спільних заяв за підсумками перемовин Сі Цзіньпіна і Володимира Путіна не було. Також невідомо про підписання будь-яких двосторонніх угод.
Читайте також: Сі Цзіньпін не підтримав Путіна навіть щодо “Сили Сибіру-2”, — Подоляк прокоментував результати перемовин між країнами
Раніше академічний директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий висловив думку, що для лідера КНР Сі Цзіньпіна відносини з Путіним — можливість продемонструвати протистояння із Заходом. Але щодо агресії РФ проти України Пекін намагатиметься зберігати позицію “гравця над сутичкою”. Тим більше навряд чи піде на постачання будь-яких озброєнь Москві.
Читайте також: Перемовини Путіна та Сі в Пекіні завершилися без спільних заяв і підписання угод — аналітика (ВІДЕО)