Росія на сьогодні — лідируючий експортер пшениці. Але вони прагнуть постачати в інші країни небагато зерна за високими цінами. Росіяни навмисно маніпулюють цим і таким чином провокують голод у світі. Про це сьогодні, 25 січня, сказав аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Він також зазначив, що для РФ зараз аграрний сектор — одне з небагатьох джерел наповнення бюджету.
“Росія — це лідируючий експортер пшениці. І, дійсно, для них важливі доходи, враховуючи те, що зараз у них падає нафтогазова виручка. Тому аграрний сектор це одне з небагатьох джерел поповнення бюджету, зокрема. Але потрібно розуміти, що, тим не менш, Росії цікаві високі ціни і цікаво постачати мало зерна за високими цінами, ніж багато зерна за низькими цінами. Росія може маніпулювати ціною на зерно зараз, особливо коли в неї рекордний урожай пшениці”, — зазначив аналітик.
За його словами, зазвичай перехідні запаси пшениці в Росії оцінюються на рівні 8 млн тонн. Це означає, що коли збирають урожай, то на елеваторах у середньому в країні 8 млн тонн.
“А оскільки рекордний урожай у Росії цього року, то очікується, що її запаси становитимуть 16 млн тонн, плюс 3 млн тонн — це стратегічні запаси. Крім того, Путін каже, що вони хочуть посилити експортні обмеження, тому що незадоволені продовольчою безпекою в країні”, — зазначив Мартишев.
Щоб запаси РФ були ще більшими, це означає, що бідні країни Африки недоотримують мільйони, можливо, навіть десятки мільйонів тонн продовольчої пшениці, каже експерт.
“Просто тому, що в Росії, по-перше, недостатньо експортних потужностей, щоб експортувати це зерно. І, по-друге, вони спеціально обмежують експорт митами і закупівлями в інтервенційний фонд. Тому, в принципі, Росія провокує голод у світі”, — зазначив він.
Павло Мартишев також акцентував, що світ зрозумів те, що продовольча криза не закінчилася, і ціни можуть відновити зростання. А також те, що РФ абсолютно не зацікавлена в підтримці продовольчої безпеки у світі.
“Тому потрібно розраховувати на інші країни, крім Російської Федерації і, відповідно, бути активними в тому, щоб зернова угода з Україною працювала”, — вважає аналітик.
Читайте також: Україна — у топ-5 світових агроекспортерів: як держава під час війни гарантує продовольчу безпеку в світі