Росія продовжила масовий терор: тактику весняних обстрілів проаналізували експерти

Росія два дні поспіль завдавала масованих ракетних атак по Україні. Рано вранці 21 і 22 березня по всій країні оголошували повітряну тривогу. У перший день основний удар на себе прийняв Київ. Другого дня руйнувань було більше в кількох областях України.

Війська країни-агресора цілилися по об’єктах української енергетики. Окупанти запускали по містах крилаті, балістичні та аеробалістичні ракети. Атака стала найбільшою з початку року.

Росія знову хоче залишити українців без світла, води і тепла

Унаслідок нічного масованого обстрілу України 22 березня п’ятеро мирних людей загинули і щонайменше 30 осіб поранено. Це не остаточні дані. Адже в багатьох містах тривають пошукові роботи на місцях російських ударів.

Під час масованої повітряної атаки 22 березня, росіяни завдали ударів по найбільшій гідроелектростанції України — Дніпровській (ДніпроГЕС) у місті Запоріжжя. На станції почалася пожежа.

Незважаючи на значні пошкодження після російського обстрілу, енергетикам вдалося запустити в роботу частину обладнання. Однак електроенергію станція поки що не виробляє, повідомило Міністерство енергетики України.

Фахівці продовжують оглядати пошкодження для з’ясування та оцінки масштабів збитків.

12 ракетних ударів завдали окупанти по Запоріжжю. У місті під час обстрілів загинули три людини. Пошкоджено понад 150 будинків. До вечора 22 березня відомо про 30 постраждалих.

Не без обмежень, але все ж у більшості постраждалих областей електрику повернули тисячам споживачів. Тривають відновлювальні роботи.

Об’єкти енергетики Харківської області взяли на себе щонайменше 15 російських ударів. До вечора п’ятниці, 22 березня, у Харкові без електроенергії через російську атаку залишаються 360 тис. споживачів.

В Одеській області залишаються без світла 177 тис. споживачів. Одеса та весь район змушені переходити на екстрені відключення електроенергії. До атаки 22 березня область активно атакували російські дрони-камікадзе.

У Хмельницькій області заживлені всі споживачі.

У Дніпропетровській області через російські обстріли залишаються відключеними 25,5 тис. абонентів, тривають відновлювальні роботи.

У Сумській області енергетики відновили пошкоджену повітряну лінію. Залишаються без електроенергії 6,94 тис. споживачів.

У Львівській області всі 2,5 тис. споживачів, знеструмлених унаслідок ранкового удару, заживлені. Уранці в об’єкт енергетичної інфраструктури області влучив “Шахед” — почалася пожежа.

У місті Кривий Ріг Дніпропетровської області після російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури введено графіки аварійних відключень.

Є влучання в об’єкт критичної інфраструктури також на Вінничині, під ударами перебувала і Хмельниччина.

Загалом РФ застосувала 151 засіб повітряного нападу, повідомило Командування Повітряних сил Збройних сил України.

На атаку відреагував президент Володимир Зеленський.

Він закликав партнерів посилити допомогу Україні. Зокрема, передати більше систем ППО.

“Російський терор зараз можливий тільки тому, що ми не маємо достатньо сучасних систем ППО — тобто, по-чесному: достатньо політичної волі, щоб їх надати. Усі партнери знають, що саме потрібно і хто саме може ухвалити справді рятівні рішення”, — наголосив президент.

Росія завдала масованого ракетного удару по Україні і днем раніше, 21 березня. При цьому більшу частину ракет було випущено по Києву. Усі цілі збито, повідомили в Повітряних силах Збройних сил України (ЗСУ). Але уламки ракет призвели до руйнувань у столиці та області. У Києві поранення дістали 15 осіб, зокрема дитина.

У Київській області постраждали 4 людини, одну з них госпіталізовано. Пошкоджено 69 приватних будинків, низку квартир у 5 багатоповерхових будинках, 11 нежитлових об’єктів.

Коментарі чиновників та експертів

Як області ліквідовують наслідки російських ударів, чому Москва вирішила бити по Україні саме зараз і як країна може захистити себе надалі, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
• Олена Жук, голова Запорізької обласної ради;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Наталія Гуменюк, начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт, колишній інженер-випробувач конструкторського бюро “Антонов”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: У Путіна немає стримувальних чинників

— Я б виділив кілька важливих аспектів. Перше: відсутність належної реакції на перепризначення Путіна диктатором Росії.

Тобто ми не почули виразної заяви, що більше Путін не є легітимним представником у РФ.

Інститути цієї держави теж не є легітимними, і, відповідно, його членство буде скрізь призупинено. Тобто не відсутність чіткої реакції на це, вона, в принципі, породила в Путіна відчуття, що в принципі дотискати ситуацію можна, а можна свавіллям займатися далі, збільшувати масштаб цього свавілля.

Друге: у Путіна немає стримуючих факторів, і, відповідно, він накопичував певний обсяг ресурсу для того, щоб після 17 березня активно використовувати терористичний компонент, тобто наносити удари по критичній інфраструктурі, по цивільному населенню.

Третє: санкції, звісно, “дуже ефективні”. Я зараз дещо із сарказмом кажу про це, адже вони дають змогу Росії відтворювати ті самі “Іскандери”. Там 90% комплектуючих наче вироблені у високотехнологічних країнах. Це точно не країни типу Російської Федерації чи Північної Кореї, це країни Європейського Союзу, Північної Америки, які постачають ці комплектуючі.

Четверте: ресурсне забезпечення України явно відстає від ресурсного забезпечення Росії, яке формують такі країни як Північна Корея та Іран. Це важко відбивається і на лінії фронту, і на психоемоційному стані України. Росія бачить депресивні публікації в західних ЗМІ і вважає, що такими прямими ракетними ударами вона може дотиснути проукраїнську коаліцію до того, щоб довести конфлікт до заморозки. А під час заморозки отримати можливості доукомплектувати армію і захопити українські території.

Обговорення не потрібно вести, потрібно точно зрозуміти математику цієї війни. Сьогодні очевидно, по яких регіонах вони б’ють: Харків, Одеса, Хмельницький, Запоріжжя тощо. Відповідно, якщо там буде додатково поставлено п’ять-шість “Петріотів”, ситуація матиме зовсім інший вигляд.

ОЛЕНА ЖУК: У Запоріжжі все могло бути набагато гірше, місто парвляється

— Вісім ракет різних типів ударили по ДніпроГЕС. Локалізувати пожежу вдалося. Оцінити кваліфіковано ступінь шкоди на даний момент немає можливості, оскільки є задимлення. Щойно задимлення буде повністю усунуто, фахівці оцінять ступінь удару і пошкоджень. Наразі гребля ДніпроГЕС, природно, не працює.

З ранку після прильотів були проблеми з електрикою, але їх було дуже швидко ліквідовано. Наразі немає проблем ні з опаленням, ні з електрикою. Є локальні проблеми з інтернет-провайдерами, зі зв’язком. Але глобально я вважаю, що ситуація порівняно з тим, чим могло закінчитися, адекватна. ЗАЕС була на межі блекауту. Але, на щастя, вдалося підключити електростанцію, і наразі блекаут не загрожує.

Тому що наразі ситуація не може виглядати адекватно або нормально, поки ЗАЕС не перебуває під повним контролем України. Але ситуація має менш ризикований вигляд, ніж зранку, одразу після ударів. Тому я вважаю, що енергетики молодці і ліквідували цю проблему настільки, наскільки це взагалі можливо в нинішніх умовах.

ІГОР РОМАНЕНКО: Українська оборона швидко вчиться і вже перевершила очікування

— 21 березня російські війська здійснили так званий “зоряний удар”, коли з високоточної зброї б’ють по конкретних об’єктах усередині великого об’єкта, у цьому випадку Києва. До об’єкта, який прикритий, з різних боків прокладаються маршрути, одночасно заходять засоби повітряного нападу. Це називається зоряним ударом. Крім того, використовуються різного типу засоби повітряного нападу, в даному випадку ракети — і крилаті, і балістичні.

Війська РФ намагаються щоразу по-різному досягати своїх цілей. З іншого боку, наші оборонці, воїни протиповітряної та протиракетної оборони, набувають певного досвіду ведення бойових дій. Ми ж бачимо, що їхня ефективність порівняно з тим, що було до широкомасштабної війни просто в рази стала вищою.

Війна це протиборство, і перемагає той, хто постійно працює над тим, щоб удосконалюватися. Я думаю, що війни протиповітряної та протиракетної оборони своїми діями показують, що вони це роблять професійно.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Скільки ще потрібно таких атак, щоб партнери суттєво допомогли Україні?

— Росіяни накопичують ракетні запаси, і ця інформація підтвердилася тими атаками, які ворог здійснив. Це була комбінована атака, з використанням “Шахедів”, причому великої кількості. Активно в останні кілька днів працювала ворожа повітряна розвідка, — по півдню нашої країни, у прифронтовій зоні, у центральних регіонах. Кілька днів поспіль, зокрема в Одеському регіоні, збивалися дрони-розвідники. Тому ми чудово розуміли, що з дня на день може бути удар. До нього, звісно, готувалися.

Енергетична інфраструктура, насамперед, була в полі зору ворога. Вона є ціллю, напевно, номер один або однією з основних, які росіяни хочуть вразити на території України. 22 березня було багато ракет, багато балістики. У цьому й особливість цієї атаки.

Росіяни використовували ракети “Кинджал”. Ворог намагався бити не стільки по житлових будинках, хоча багато будинків постраждало, а намагався атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури.

Росія — країна-терорист, і це всім відомо. Україні необхідні системи протиповітряної, протиракетної оборони, це теж відомо.

Я не знаю, щоправда, скільки ще необхідно таких руйнівних атак, щоб союзники, зокрема, й американці, й інші партнери не просто показали своє занепокоєння вкотре, а й надали Україні озброєння. Зброю, яка захистить найголовніше — наших людей, запобігатиме тим убивствам, які Росія щодня здійснює на території Української держави.

Напередодні росіяни говорили про те, що нібито українські спецслужби готові “підірвати” ДніпроГЕС. Нісенітниця, ясна річ, несусвітня. Але, тим не менш, це було використано як ІПСО для того, щоб створити видимість того, що вони щось знають таке, про що невідомо українській стороні. У будь-якому разі ми витримали цю атаку. Наскільки важкими будуть наслідки — дізнаємося через деякий час. Очевидно, що ситуація нелегка. Але сподіваюся, що це підштовхне наших союзників до того, щоб ті самі Patriot не припадали пилом десь на арсеналах західних країн чи у Сполучених Штатах, а щоб вони приїхали сюди, допомогли нам оборонятися і звільнити українські землі.

НАТАЛЬЯ ГУМЕНЮК: Удари по ДніпроГЕС можуть повторитися

— Ситуація сильно змінилася порівняно з попереднім місяцем. Протягом місяця ракетоносії в акваторії Чорного моря на бойове чергування не виходили. А 21 березня відразу два підводні ракетоносії опинилися на бойовому чергуванні. Неподалік від бази, але все-таки на бойовому курсі — на місцях ймовірного пуску ракет. Це означає, що до восьми ракет типу “Калібр” готові до використання, тому що кожен підводний човен несе на собі чотири ракети.

Ми щоразу акцентуємо увагу, що навіть відсутність на бойовому чергуванні не знімає повністю ракетну небезпеку з акваторії Чорного моря. У самій акваторії навіть у момент, коли повністю всі перебувають у пункті базування, перебуває 9 ракетоносіїв, спорядженість яких характеризується як 50+ ракет, які вони можуть нести на собі і застосувати в процесі такої атаки.

Очевидно, що вони вже “випробували” в певному сенсі напрямок Дніпровської ГЕС і, в принципі, можливі повторні удари. Це серйозний сигнал для наших партнерів, щоб вжити заходів і забезпечити нас засобами захисту, про які говориться на всіх рівнях, — протиракетної, протиповітряної оборони, які дадуть змогу захищати і ось такі важливі об’єкти критичної інфраструктури.

За висновками фахівців, зараз нічого не загрожує електростанції, і, в принципі, сама гребля досить міцна.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: У цих атак немає військового сенсу

— Я сприймаю всю цю історію як терористичну істерику. Бо справді, коли закінчується опалювальний сезон, наносити удари по енергосистемі зовсім не доцільно. Якби могли, завдали сили б раніше. Але цього не сталося. Була серйозна атака наприкінці грудня, у перших числах січня.

Були ще й інші атаки. Але такого, як ми бачили в останні два дні, не було. По ідеї планувалася одна атака, але атака 21 березня була зроблена на швидку руку для того, щоб щось сказати раднику президента США з національної безпеки Джейкобу Саллівану про те, які росіяни могутні. І загнати його в бомбосховище, як вони свого часу змогли загнати главу європейської дипломатії Жозепа Борреля.

Путіну подобається знущатися з високопоставлених чиновників, керівників країн. Ідея атак була в тому, щоб змусити здригнутися всю країну.

Ця атака не має військового сенсу, вона має тільки терористичний сенс. Щоб залишити наших громадян без світла, без води. Абсолютно терористична атака по Харкову дуже неточними ракетами з комплексу С-300.

Читайте також: Москва купує у третіх країн супутникові знімки для ударів по Україні: чи можна протистояти, розповів Дикий