Росія продовжує геноцид українського народу — підсумки четвертого дня сесії ПАРЄ (ВІДЕО)

Четвертий день осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у французькому Страсбурзі добіг кінця. ПАРЄ сьогодні, 3 жовтня, визнала Голодомор геноцидом українського народу. Про це йдеться в резолюції “Вшанування 90-х роковин Голодомору — Україні знову загрожує геноцид”. Подробиці — у включенні кореспондента телеканалу FREEДОМ Олега Борисова.

Учасники сесії наголосили на тому, що і сьогодні Російська Федерація продовжує геноцидну політику стосовно України, продовжує сталінські наративи та сталінські репресії проти українського народу.

Загалом за цей тиждень було проголосовано три резолюції, які дуже важливі для України. Перша резолюція закликає накласти санкції на російських пропагандистів і державні медіа. Друга стосується українських військовополонених, цивільних і дітей, а саме спрямована на те, щоби сприяти поверненню їх в Україну і знаходити спільні механізми завдяки міжнародним партнерам. І третя, яка була ухвалена сьогодні, як ішлося вище, визнає Голодомор у 1932-1933 роках геноцидом українського народу.

Попри те, що резолюції мають рекомендаційний характер, вони дуже важливі. Про це говорять і представники української делегації, і європейські партнери.

“Україна — теж частина Європи. Рада Європи, Парламентська асамблея з самого початку спостерігає за агресією Росії проти України. Ми після 24 лютого 2022 року виключили Росію. Ця організація [ПАРЄ] є одним із найсильніших і найяскравіших прихильників України. Ми були в перших рядах формулювання багатьох важливих принципів. Наприклад, ми не визнаємо Путіна законним президентом. Ми не визнаємо режим Путіна. Крім того, ми постійно намагаємося аналізувати та формулювати юридичні наслідки цієї агресії. Звичайно, зараз гостро стоїть проблема з військовополоненими, а також із цивільними, депортованими дітьми. Це одна з наших основних тем. Ми стежимо за цим дуже уважно. Сьогодні є жорстка резолюція, яка була ухвалена анонімно”, — заявив член естонської делегації в ПАРЄ Ерік Кросс.

Також свою думку висловив член делегації ПАРЄ з Великої Британії Саймон Рассел. Ця країна з перших днів підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення РФ. Рассел звернув увагу, що, попри європейську бюрократію, але те, що зараз ухвалюються рішення — це вже потужний сигнал. Крім того, він сказав, що “ще в запасі дуже багато пороху”, говорячи про те, що є ще сценарії, і є ще більше можливостей тиснути на дипломатичному рівні на путінський режим.

“Я думаю, що глобальна підтримка України сильніша, ніж здається на перший погляд. Але голос України та ідею підтримки України досить важко почути через увесь інший галас, пов’язаний з тим, що відбувається на Близькому Сході, з виборами у США. Дуже важко зробити так, щоб один голос був почутий, коли по всьому світу відбуваються кризи. Але я думаю, що основна підтримка України, безумовно, існує на індивідуальному рівні. Я думаю, що на політичному рівні вона то виникає, то зникає залежно від тиску на політиків”, — вважає член делегації Великої Британії в ПАРЄ Саймон Рассел.

Парламентська асамблея Ради Європи продовжує свою роботу, але вже не на рівні сесії, а на сайт-івентах, дебатів безпосередньо в комітетах. Що важливо, доопрацьовуються останні моменти нових резолюцій, які розглядатимуться на наступній, зимовій сесії ПАРЄ. Поки що інформації про ці резолюції мало. Відомо, що триватиме робота по четвертому пункту формули миру, а саме поверненню українців, яких Росія тримає в заручниках, і дітей, яких Росія депортувала з тимчасово окупованих територій України. Поки що спільного механізму повернення українських дітей немає, є лише поодинокі випадки.

Читайте також: Максимально активізувати роботу з повернення українців із російського полону — підсумки третього дня сесії ПАРЄ (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Страсбурзі (Франція) з 30 вересня по 4 жовтня триває осіння сесія ПАРЄ. 1 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Пропаганда і свобода інформації в Європі”, в якій закликала накласти санкції на російських пропагандистів і державні медіа РФ, а також визнати Російську православну церкву (РПЦ) інструментом російського впливу та пропаганди.

Також 1 жовтня розпочала роботу парламентська мережа ПАРЄ з питань становища дітей України. Основне завдання мережі — консолідація міжнародної підтримки як для повернення викрадених Росією українських дітей, так і для допомоги від окремих держав-членів Ради Європи.

2 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України”, що закликає Росію звільнити незаконно утримуваних українців і дотримуватися норм міжнародного права щодо полонених.

3 жовтня на сесії ПАРЄ делегати ухвалили резолюцію “Вшанування 90-их роковин Голодомору — Україні знову загрожує геноцид”. Це вже другий документ, ухвалений ПАРЄ, щодо Голодомору.