Росія підвищує ставки щодо функціонування зернової угоди, — аналітик

РФ має намір повернутися в зернову угоду за виконання своїх умов. Потрібна сильніша позиція ООН з цього питання. Про це сьогодні, 20 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

За його словами, умови, які ставить РФ у зерновій угоді, — це питання не таке тривіальне, як може здатися.

“Тому що ми вже чули про “Россельхозбанк”, щоб повернути його до SWIFT, ми чули про аміакопровід Тольятті – Одеса. А Путін знову додає, що це також зняття санкцій з імпортних запчастин для сільгосптехніки в Росію, легалізація експорту російського зерна і добрив. Взагалі незрозуміло, що це означає, тому що, в принципі, Росія торгує і зерном, і добривами від початку повномасштабної агресії. Це розморожування російських активів, пов’язаних із сільським господарством. І це також можливість фрахтувати і страхувати російські судна. Тобто якісь там покращення. Теж дуже розмите формулювання”, — сказав Мартишев.

І це означає, уточнив аналітик, що умов у РФ виявилося набагато більше, ніж на початку, коли були тільки дві — “Россельхозбанк” і аміакопровід.

“Росія підвищує ставки з приводу взагалі функціонування зернової угоди. І коли це все буде зроблено, то ми можемо побачити, що вони знову блокують інспекції на Босфорі, тобто буде проходити мало суден через Босфор”, — додав він.

На думку аналітика, у міжнародних партнерів України 100% є відповідні важелі впливу на Російську Федерацію. Можливо, це лежить не в аграрному секторі. А загалом пакет санкцій, який може бути прив’язаний до того, що Росія виходить із зернової угоди.

“Інша справа, що санкції зараз не мають швидкого зворотного ходу. Припустимо, якщо ці санкції будуть застосовані, то їх уже скасувати буде не так швидко і сенсу для Росії повертатися в зернову угоду вже не буде, тому що санкції вже накладені. Це те ж саме зі SWIFT — якщо “Россільгоспбанк” під’єднають до SWIFT, його від’єднати нібито можуть назад, але загалом такі рішення не робляться “увімкнули, вимкнули”. А Росія може регулювати інспекції на щоденній основі”, — каже Мартишев.

Тому, вважає аналітик, поки що міжнародна спільнота вичікуватиме.

“Але загалом ми очікуємо на сильнішу позицію ООН щодо цього питання, тому що ми бачимо, як зростають ціни. Ми бачимо, що голод в Африці був, є і буде. І тому важлива тверда позиція міжнародної спільноти з цього питання”, — підсумував Павло Мартишев.

Читайте також: Робота “зернового коридору” — під питанням: як Україна намагається знайти вихід із ситуації (ВІДЕО)

Нагадаємо, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран спрогнозував, що морський “зерновий коридор” для експорту українського продовольства може пройти не через міжнародні води, як зараз, а через територіальні води Болгарії та Румунії. Забезпечуватиме його безпеку Туреччина.