Росія перекидає війська в Курську область: як зміниться лінія фронту в Україні, проаналізували експерти

Росія перекинула на Курський напрямок уже 30 тис. солдатів. І військовий контингент тут зростає щодня. Щоб стримати наступ ЗСУ в Курській області, російське військове керівництво знімає солдатів навіть із найгарячіших ділянок українського фронту.

Успіхи Курської операції ЗСУ

Сили оборони України продовжують просуватися в Курській області. Зараз під контролем ЗСУ — понад 1 300 кв. км території Росії, близько 100 населених пунктів. За останню добу українські захисники просунулися ще на 2 км, зайнявши нові 5 кв. км. Про це 30 серпня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на Ставці верховного головнокомандувача. 

Щоб стримати натиск Сил оборони України, Росія змушена перекидати на Курщину солдатів з інших напрямків українського фронту, зокрема з Харківського та Запорізького. Відтягування живої сили та техніки противника з території України та було однією з основних цілей Курської операції, заявив головком.

“Звичайно, Курська операція відвернула значну кількість сил противника. Зараз ми можемо сказати, що близько 30 тис. службовців РФ уже перекинули на Курський напрямок, і ця цифра зростає. Водночас противник намагається не знімати частини з інших напрямків, а на Покровському, навпаки, нарощує свою присутність”, — зазначив Сирський під час форуму “Україна 2024. Незалежність”, який відбувся в Києві 27 серпня.

Дії української армії в Курській області дали можливість Україні виконати низку завдань, зокрема запобігти окупації північних прикордонних територій України. Про це заявив президент Володимир Зеленський. А загалом, операція є частиною плану перемоги України, з яким уже у вересні Київ ознайомить США.

“Один із напрямків, частина якого вже зроблена, — це операція в Курській області. Другий напрямок — стратегічне місце України в інфраструктурі безпеки світу. Третій — це потужний пакет примусу Росії до закінчення війни дипломатичним шляхом. І четвертий напрямок — економічний. Наш план перемоги підготовлений. Я його збираюся представити президенту США на зустрічі у вересні”, — заявив Зеленський.

Тепер Курська область стає буферною зоною, яка захищає від обстрілів Сумську область, що межує з Росією. Крім того, зупинено спроби росіян окупувати Харківщину. 

“Противник зосередив на цьому напрямку значну кількість своїх військ і планував розпочати наступ на Сумську область. І з метою формування зони безпеки, припинення обстрілів з території Курської області по Сумській області 6 серпня ЗСУ розпочали проведення цієї наступальної операції”, — розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

“Ми мали інформацію про плани росіян щодо створення буферних зон на Харківщині, а потім на півночі — не знали конкретних територій, але розуміли, що Сумщина, Чернігівщина можуть бути в планах. Чітка послідовність цих, як вони називали в Кремлі, буферних зон, нам була невідома, але ми розуміли, що це може бути”, — повідомив президент Зеленський. 

Попри те, що Україна не розкриває всіх деталей Курської операції, у США можуть переглянути вміст військової допомоги для України, щоб підтримати наступ ЗСУ в Курській області, повідомляє The Washington Post, спираючись на слова високопосадовців США.

“Обговорення в адміністрації були зосереджені на тому, чи слід змінити вміст пакунків зі зброєю, які наразі надсилають кожні два тижні, чи включити до них більше бронетехніки, чи прискорити постачання певних боєприпасів та іншого обладнання, що може допомогти українцям окопатися й захистити себе на майже 500 кв. милях російської території, яку, як стверджує Київ, він утримує, сказав один з американських посадовців”, — ідеться в статті The Washington Post.

Тим часом російські чиновники продовжують створювати для Путіна ідеальну картину так званої “СВО”. Російському диктатору не доповідають про реальну ситуацію на кордоні з Україною. Про це заявив колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес. Про те, що Путін розгублений, свідчить його уповільнена реакція на те, що відбувається. На думку генерала, поведінка Путіна відображає той факт, що в Росії погано налагоджена структура командування та управління, і всі структури конфліктують між собою.

Думки експертів

Які підрозділи та з яких напрямків фронту Росія перекидає в Курську область, в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли: 

• Ігор Романенко, генерал-лейтенант, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. 

ІГОР РОМАНЕНКО: На Донеччині в росіян є ослаблення військового потенціалу

— Якщо аналізувати дії армії РФ щодо насичення Курського напрямку живою силою після початку української операції, то вони відбувалися в кілька етапів. Спочатку ЗСУ намагалися протистояти сили, зібрані біля кордону, однак цей опір було легко подолано. Потім противник почав стягувати підрозділи з прилеглих регіонів, які були погано укомплектовані та особовим складом, і озброєннями. Вони теж не могли ефективно протистояти українським військам. Наразі триває перекидання під Курськ російських військових із фронту, проте не цілими підрозділами, а окремими їхніми частинами.

Вони знімають не загалом полк чи бригаду з якихось ділянок фронтів (особливо Східного, Південного та Харківського), а батальйони, щоб не послабити потенціал виконання завдань на даній ділянці фронту. За оцінками західних фахівців і розвідок десь тижневої давності, росіяни перекинули понад 12 батальйонів із Харківського, Куп’янського, Запорізького, Херсонського напрямків, а також нібито бригаду морської піхоти з-під Севастополя (йдеться про 810-ту бригаду морської піхоти з місцем дислокації у Севастополі, що була залучена на Херсонському напрямку і мала брати участь у боях на Покровському напрямку, — ред.). 

Кремль перекидає війська звідусіль, де вони тільки є. Це і “Африканський корпус”, і підрозділи з Калінінграда, північних регіонів РФ, Далекого Сходу. 

Такий підхід противника до насичення Курського напрямку дає змогу не надто послаблювати інші ділянки фронту, однак певне просідання все одно є. Росіяни, наприклад, не знімають війська з Покровського і Торецького напрямків. Хоча були відомості, що з Часового Яру якісь підрозділи перекинули. Але Путін продовжує ставити завдання — зробити швидке просування на Східному фронті. Але так чи інакше, ослаблення потенціалу є. Наші війська безпосередньо на ділянках вивчають, де і як це відбувається для того, щоб відповідним чином організовувати та підвищувати ефективність в оборонних діях, які там відбуваються. 

За оцінками західних фахівців, треба від 80 до 120 тисяч осіб, щоб витіснити ЗСУ з Курської області. Такої кількості на поточний момент у росіян немає. 

Потрібні ж не просто війська, а й відповідне забезпечення озброєнням, технікою, боєприпасами. І логістичне забезпечення має відбуватися системно і регулярно. Усе це вимагає формування оборонної системи, щоб потім спробувати від оборони прийти до наступальних дій. На це потрібен час. 

Росіяни заявляють, що за місяць вони зможуть вирішити завдання. Я думаю, що наші Сили оборони зроблять усе, щоб російські плани були зламані і їхні цілі не реалізувалися. 

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: РФ перекинула в Курську область “збірну солянку”

— До цих 30 тисяч російських солдатів, яких перекинули в Курську область, входять контрактники з тилових районів РФ, зокрема з Калінінграда, і підрозділи, що мають практичний бойовий досвід на території України. Йдеться про найбільш боєздатні підрозділи повітряно-десантних військ. Тому всі повідомлення про те, що на цей напрямок перекинуто тільки [кадировський] підрозділ “Ахмат”, або строковиків, — не відповідають дійсності. 

Російське командування перекидає свої підрозділи навіть з основних і найбільш проблемних для збройних сил РФ ділянок фронту. Зокрема і з найгарячішої його ділянки — Покровського напрямку в Донецькій області, а також з інших напрямків Донбаського фронту.

З Покровського напрямку перекинуто підрозділи 810-ї бригади морської піхоти, її місце постійної дислокації — Севастополь (за іншою інформацією, 810-ту бригаду, яка була залучена на Херсонському напрямку, лише планували перекинути на Покровське, — ред.). Це найбільш боєздатні підрозділи, які мають досвід бойових дій в українському Маріуполі та на інших ділянках фронту. 155-та бригада морської піхоти, місце постійної дислокації — Владивосток. У неї аналогічна ситуація з бойовим досвідом. 

Крім цього, перекидають повітряно-десантні бригади з тилових районів Російської Федерації. Наприклад, 11-та повітряно-десантна бригада, місце постійної дислокації — Улан-Уде. Ця бригада свого часу брала активну участь у боях за український Часів Яр і зазнала важких втрат в особовому складі. 

Зняли навіть підрозділи 106-ї дивізії ВДВ, яка брала активну участь у боях на Лиманському напрямку, де окупанти намагалися створити оперативне оточення українських військ у районі Сіверська Донецької області. Причому 106-ту дивізію використовували як штурмовиків і основну ударну силу. 

Ще в число 30 тисяч входить і підрозділ “Добровольчого корпусу”, що складається з бійців колишньої приватної військової компанії “Вагнер”. Це загін під командуванням “Ратибора” (Олександр “Ратибор” Кузнєцов, екскомандир 1-го штурмового загону “вагнерівців”, — ред.), який має практичний досвід бойових дій ще з 2012 року — з сирійських подій. 

У Курській області залучають і найманців — бригада “Пятнашка”, сформована 2014 року з представників як пострадянських країн, так і деяких країн Європи. Ця бригада до останнього моменту була залучена в запеклих боях у районі Красногорівки. А це ще одна з основних ділянок фронту російської армії на Донецькому напрямку. 

Така “збірна солянка” свідчить про те, що Курському напрямку російські війська віддають пріоритетне значення.

Після успішного просування українських військ у Курській області російське командування змушене було створити угруповання прикриття в сусідніх Брянській і Бєлгородській областях, кожне з яких, за різними оцінками, налічує від 20 до 30 тисяч військовослужбовців.

Завдяки успішній операції українських військ сумарно на Курську, Бєлгородську, Брянську області відтягнуто близько 90 тис. особового складу збройних сил РФ, які планували залучити на фронті в Україні. Не випадково ще місяць тому головком ЗСУ Олександр Сирський говорив про те, що чисельність російських військ збільшилася до 715 тисяч (попередні оцінки були близько 600 тисяч). 

Лунали повідомлення про те, що РФ планує збільшити кількість російських військ в Україні до 800 тисяч. Як бачимо, з них майже 100 тисяч військових, а не 30 тисяч, наразі перебувають на території самої Російської Федерації та змушені протидіяти успішному наступу українських сил. 

30 тисяч російських військовослужбовців у Курській області — це не остаточне число. Американська сторона називає цифру в 50 тисяч, які необхідні російській армії для хоча б стримування українського наступу, не кажучи вже про так зване витіснення. Тому, вочевидь, чисельність російського угруповання, зосередженого в Курській області, буде збільшено щонайменше вдвічі. 

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Росіяни проводять ротації на різних ділянках фронту

— На жаль, поки що не вдалося відтягнути в Курську область російські бойові частини з Покровського напрямку. 

Що стосується Вовчанська в Харківській області, то багато підрозділів, які оперували на цій ділянці фронту, вже перебувають на території Курської області у складі того 30-тисячного угруповання російських військ. Зокрема, на Курському напрямку перебуває російська морська піхота з Вовчанська, мотострілецькі підрозділи. Вони намагаються зупинити просування Сил оборони України. 

Тактика ворога трохи змінилася — практично не використовується важка техніка, а застосовуються малі піхотні групи. Схожу тактику “малих порізів” росіяни використовували під час штурмових дій у Часовому Яру. 

Зараз на лінії фронту українським підрозділам стало трохи легше. Нам вдалося загасити ту “пожежу”, яка виникла на Харківському напрямку в травні. Ця ділянка фронту залишається складною, але нам вдалося зменшити темп просування ворога. 

На Харківському напрямку зараз уже не спостерігається колишньої маси російських військ. Це угруповання стало меншим, тому що частину перекинули в Курську область. 

Йде перекидання військ і з інших напрямків фронту. Наприклад, стало менше інформаційних вкидань про те, що російське угруповання “Дніпро” на півдні України готується до форсування Дніпра. Також із Херсонського напрямку деякі підрозділи десантних військ ворог може перекидати або вже перекинув на Курський чи Харківський напрямок. 

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Армія РФ втрачає боєздатність

— Російське командування думало, що вдасться малою кров’ю зупинити українське просування в Курській області. Хотіли використати залишки резервів, які були всередині РФ, але це їм не вдалося. 

Ми бачимо, що 30 тисяч особового складу явно недостатньо для збройних сил РФ, щоб виконати завдання з витіснення українських військ із Курської області. Їм необхідно буде збільшувати свій контингент, і не виключено, що шляхом тих передислокацій з Донецького та інших напрямків. 

Зараз російські війська атакують і намагаються активно просуватися на Покровському, Торецькому і Курахівському напрямках Донецької області. Природно, ідеально було б, якби Росія перекидала свої війська в Курську область насамперед звідти. Ми повинні розуміти, що противник сидить у своїх штабах і аналізує ситуацію. У Кремлі до останнього моменту намагаються відкласти момент, коли їм необхідно буде перекидати війська з Донецької області в Курську. 

Коли українські війська зайшли на територію Курської області, у Росії не виявилося в наявності вільних резервів для того, щоб оперативно протягом 2-3 днів перекинути їх під Курськ і розгорнути там оборону. Вони не змогли цього зробити, тому що всі сили залучені у війні на території України. Росія втрачає боєздатність своєї армії — це теж важливий момент, який усі бачать. 

Читайте також: План перемоги України: силові та дипломатичні методи примусу РФ до припинення війни обговорили експерти