Росія обходить санкції за допомогою країн Центральної Азії: яких заходів вживає США та ЄС (ВІДЕО)

Хочуть підтримувати хороші відносини й з Заходом, і з Росією. Країни Центральної Азії, попри загрозу вторинних санкцій, розвивають торгівлю з Москвою. 20 липня США запровадили обмеження проти 4 компаній з Киргизстану, які ввозили в Росію підсанкційні товари. Зокрема й компоненти для озброєння, повідомляє FREEДОМ.

Війна Росії проти України й введені Заходом обмеження відкрили перед Центральною Азією небачені раніше можливості. По-перше, ослаб політичний та економічний вплив Росії в регіоні. Натомість роль Китаю, Заходу, Туреччини та арабських країн значно зросла. По-друге, завдяки своєму вигідному географічному положенню, країни Центральної Азії стали основним маршрутом контрабанди в Росію. Найчастіше, підсанкційні товари йдуть з Китаю, а потім реекспортуються у РФ. Таким чином, вважають західні аналітики, Москва обміняла вплив у регіоні на підтримку Пекіна.

“Ресурси Центральної Азії можуть зрештою викликати напруженість у відносинах між двома наймогутнішими авторитарними державами світу, але сьогодні цього не відбувається. Центральна Азія не розділяє Москву і Пекін, а, навпаки, об’єднує їх”, — заявив експерт Atlantic Council у статті для The Interpreter Джозеф Вебстер.

За офіційними даними китайських державних органів, за перші 4 місяці цього року Пекін відправив у Центральну Азію 4700 вантажівок із різними товарами. Це майже вп’ятеро більше, ніж за такий самий період 2021 року. Найімовірніше, більшу частину з націнкою відправляють до Росії. Це підтверджує і перелік експортованих товарів. Наприклад, поставки мікросхем до Росії з Казахстану торік зросли у 73 рази, порівняно з 2021 роком. Така активність не залишається непоміченою у США. Раніше Вашингтон використовував дипломатію, щоб зупинити такий транзит. Тепер же вводить санкції проти окремих компаній. На думку економістів, такі рішення мають стати чітким сигналом для регіону.

“Безумовно, подібні приклади — це демонстрація того, що за цими країнами, як то кажуть, дивляться в мікроскоп і Сполучені Штати Америки, і Європейський Союз. І далі наступні санкції можуть тільки розширювати кількість компаній, які перебувають під наглядом. Ба більше, якщо поки що розмова йде про окремі юридичні особи, то цілком можливо, що буде точка, після якої буде запроваджено заборону поставок цієї продукції”, — пояснив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус. 

До Центральної Азії входять 5 держав:

• Узбекистан;
• Туркменістан;
• Казахстан;
• Таджикистан;
• Киргизстан. 

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну деякі країни регіону зробили низку кроків для зміцнення економічних і політичних зв’язків із Заходом. Наприклад, у червні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна може збільшити експорт нафти до Німеччини на 600%. Водночас країни регіону не поспішають розривати торговельні зв’язки з Росією.

“Це всі колишні країни Радянського Союзу. Тобто, так чи інакше, вони залежать від Російської Федерації. І ми бачимо, що економіки багатьох країн побудовані на тому, що громадяни цих країн їздять до Росії, там працюють. Тобто, по суті, вдома у них мало заробітку, і вони їздять до Росії на будівництво та іншу роботу. Відповідно, для цих країн критично важливі нормальні відносини з Російською Федерацією”, — додав Ус.

Санкції США вже призводять до результатів. Так, 20 липня Вашингтон ввів обмеження щодо російської платіжної системи Unistream через різке збільшення грошових потоків через неї з Росії до країн Центральної Азії, а також до Вірменії та Грузії. У результаті, банки 5 країн припинили роботу з російською системою того ж дня.

Читайте також: Обхід санкційного режиму РФ: як притягати до відповідальності посередників, розповів експерт