Росія не шкодує ні людей, ні техніку: військові експерти проаналізували ситуацію на лінії фронту 

Минулої доби, 4 грудня, на фронті відбулося 168 бойових зіткнень. Російські окупанти запекло тиснуть, щоб вийти на кордони Донецької області. 

Найгарячіші ділянки фронту — Покровський та Курахівський напрямки. Там зосереджені основні зусилля окупантів і Кремль не зупиняють навіть колосальні втрати особового складу. Так, за добу українські військові ліквідували 1 580 російських окупантів, а також знищили 13 танків, 22 бойові броньовані машини та 31 дрон. 

Що відбувається в зоні бойових дій

Бойові втрати російської армії від дня повномасштабного вторгнення до 5 грудня орієнтовно становлять майже 749 тисяч осіб. 

Українські військові завдають російським окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають їхній наступальний потенціал у тилу. Ракетні війська та артилерія Сил оборони за минулу добу завдали дев’ять ударів по трьох районах зосередження особового складу та по одному пункту управління противника.

Напрямок основних ударів путінської армії — Покровськ. Його ще називають західними воротами Донбасу. Зараз від околиць міста до лінії фронту — лічені кілометри. Покровськ поступово перетворюється на місто-привид — понад 3/4 його населення виїхало, з місцевих залишилися переважно пенсіонери. Евакуація населення триває. Сім’ї з дітьми вивозять примусово.

Колись квітуче місто троянд тепер схоже на бліду тінь самого себе. Проте в Покровську все ще працюють комунальники: прибирають вулиці, вивозять сміття. Місто дедалі більше потрапляє під вогонь ворожої артилерії, а російські дрони вже залітають у центр. Прифронтовий Покровськ живе в очікуванні своєї долі, яка просто зараз вирішується на полі бою. 

Бій за місто на одному з напрямків ведуть українські десантники 25-ї Січеславської бригади. Сергій, командир підрозділу, керує боєм перед моніторами, бо зараз — війна насамперед технологій і дронів.

“Якщо спочатку це була одна війна, то зараз це вже зовсім інша. На початку війни можна було ще виїжджати на лінію фронту і працювати вільно, виходити навіть пішими групами, а зараз цього не зробиш уже”, — пояснює він.

Бійці не втомлюються знищувати окупантів.

“Позавчора семеро росіян хотіли дійти до позиції, але не дійшли, бо ми їх “розмотали”. Одразу налітає рій “бджіл”. Ми зараз заробляємо бали, щоб наприкінці місяця отримати якийсь дрон Mavic, якийсь дрон “Вампір”, тому що це дуже потрібно”, — каже військовослужбовець бригади.

Стримувати такий наступ непросто і нелегко, проте можливо, запевняють українські десантники, — аби зброї та боєприпасів вистачало.

Тим часом Росія готує додаткові бойові загони, а також відточує тактичні штурмові операції військ, йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW). У Міноборони РФ заявили, що підготували понад 300 тис. контрактників у резервних полках, включно з понад 3 тис. операторів безпілотників. Усіх їх нібито буде спрямовано на війну проти України вже до кінця року. 

“Один із російських військових блогерів стверджує, що військові РФ зосереджуються на підготовці солдатів для дій у складі тактичних штурмових груп, які складаються з двох-п’яти солдатів, і надають пріоритет підготовці операторів безпілотників, спеціалістів із систем радіоелектронної боротьби”, — ідеться у звіті ISW. 

Активна підготовка солдатів може бути пов’язана із завданнями Путіна витіснити з Курської області Збройні сили України. Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Kyodo News заявив, що країна-агресор планує не тільки відтіснити українських воїнів, а й зайти в Сумську область. Разом із російськими окупантами на українській території можуть воювати й солдати з Північної Кореї.

“Ми довго працювали, щоб говорити не узагальнено про те, скільки північнокорейських військових, звичайних офіцерів, рядових — усіх прибуло на територію Російської Федерації, щоб воювати проти України. Ми маємо число близько 12 тисяч. У нас є інформація, що вже є загиблі та поранені серед північнокорейських військових”, — заявив Зеленський.

Глава держави наголосив, що Путін, найімовірніше, буде використовувати північнокорейських солдатів як гарматне м’ясо для досягнення своєї мети — взяти під контроль Курську область. 

За даними Міністерства оборони України, за листопад втрати росіян стали рекордними. Вони склали 45 720 військовослужбовців. Так, у листопаді тільки протягом доби Росія втратила 2 030 солдатів вбитими та пораненими, що є найвищим показником російських втрат за добу з 24 лютого 2022 року.

“Важные истории” публікували інформацію про те, що Росія планує забрати на війну 40% підсудних із СІЗО. Набір триває з вересня минулого року, коли з’явилися правки до закону, який дозволяє це робити. Думаю, що 40% не обмежаться, заберуть більше. Ми вже знаємо, що всім поліціянтам дали рознарядку вимагати від затриманих підписати контракт, лякати їх максимально великими термінами, включно з жінками”, — зазначила директорка фонду “Русь сидящая” Ольга Романова. 

Російська служба ВВС News повідомила про встановлення імен майже 81 тис. російських окупантів, загиблих у війні проти України. Аналітики зазначили, що багато російських добровольців гинуть протягом двох-чотирьох тижнів після вирушення на фронт. 

Думки експертів

Яка ситуація на лінії фронту? На яких напрямках тривають найзапекліші бої? Які ділянки найбільш пріоритетні для російських загарбників? Які втрати в армії РФ і чи можуть їх оперативно заповнювати? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Денис Попович, військовий оглядач;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Сергій Грабський, військовий експерт;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант; 
• Іван Варченко, експерт із національної безпеки.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Росіяни можуть захопити південь Донецької області 

— Щоб прискорити темпи просування, росіяни кидають усі резерви. Зараз вони намагаються наступати так, що просто беруть усе, що можливо, і кидають у бій.

Противник на деяких ділянках наступає і на мотоциклах, і на багі. Окупанти також використовують цивільний автотранспорт, відбираючи його в місцевих жителів: садять туди десант і йдуть на українські позиції. Ясна річ, чим це закінчується. Вони розраховують навіть за допомогою “Жигулів”, “Таврій” просуватися, висаджувати десант і таким чином просочуватися в розташування українських військ. 

У листопаді окупанти встановили добовий рекорд за втратами в особовому складі. Згідно з даними Генштабу ЗСУ, в один із днів наприкінці листопада втрати росіян перевищили 2 тис. осіб. Це свідчить про зростальну напругу боїв і про те, що противник намагається атакувати й просуватися, не шкодуючи людей. Поки що немає ознак того, що російські загарбники змінять тактику.

Попри те, що ЗСУ ліквідовують окупантів, на Курахівському напрямку в Донецькій області вони просуваються. Кремль готовий обмінювати захоплення квадратних метрів нашої території та на життя своїх бійців. Доти, доки вони готові це робити, вони намагатимуться наступати й далі. 

Мета росіян давно відома — захопити всю Донецьку область до адміністративних кордонів із Дніпропетровською. Якщо ми говоримо про захоплення всієї Донецької області, то зараз окупанти від цієї мети дуже далекі. Уся область — це і Покровськ, і Курахове, і Слов’янськ, і Краматорськ, і Торецьк, і Часів Яр. 

Якщо ми говоримо про Курахове, про Велику Новосілку, а це близько до адміністративного кордону Донецької та Запорізької областей, то там, на жаль, противник просувається. І перспективи досягнення мети ворога щодо захоплення цих двох населених пунктів не ілюзорні — вони близькі. 

Російські війська перебувають поблизу Курахового і важкі бої точаться вже в міській забудові. Наразі противник намагається оточити Велику Новосілку на захід з боку Рівногополя і перебуває вже безпосередньо на околицях цього населеного пункту. Якщо росіянам вдасться реалізувати завдання по Великій Новосілці та по Кураховому, то вони захоплять південь Донецької області.

Українські війська змогли вирівняти ситуацію — знищили плацдарм окупантів біля Новомлинська на Куп’янському напрямку в Харківській області. Він існував кілька днів, оскільки росіянам вдалося переправитися на човнах через річку Оскіл і закріпитися там на деякий час. Але 3 грудня були повідомлення про те, що Силам оборони вдалося розбити ворожий плацдарм. 

Другий плацдарм російські війська змогли створити в районі Масютівки, на південь від Новомлинська і Дворічної на правому березі річки Оскіл. 

У разі захоплення селища Дворічна окупанти відкрили б собі шлях на Куп’янськ – ту частину міста, яка розташована на західному березі річки Оскіл. Таким чином, противник створював загрозу захоплення наступу на Куп’янськ з двох сторін. 

Росіяни час від часу відновлюють штурмові дії в районі Вовчанська Харківської області й там завжди існує ризик загострення. Окупанти не залишили своїх планів зі створення “буферної зони” на півночі Харківської області. Але, я думаю, поки що це завдання вони реалізувати не зможуть. 

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Росії непросто буде заповнити втрати на фронті

— У цьому випадку найдоречніше буде сказати, що армія РФ встановила рекорд за втратами. Листопад став найвідчутнішим для них — понад 45 тис. російських солдатів назавжди залишаться в українській землі. 

І кремлівський режим готовий продовжувати війну, попри втрати, яких зазнає армія РФ.

Складається враження, що Путін працює над різким зниженням російської популяції в національно-етнічному складі РФ. Ми знаємо факти, коли від часу підписання контракту до часу загибелі на фронті російського громадянина минає тиждень. 

Реальні втрати армії РФ на фронті вищі, ніж офіційна статистика, яку озвучує Генеральний штаб ЗСУ, тому що складно підрахувати всіх загиблих і поранених за такої інтенсивності бойових дій. Важливо зазначити, що всі ці втрати позначатимуться найближчим часом на демографічній ситуації в Російській Федерації. Це вже позначається на ринку праці РФ — відсутні фахівці в тих чи інших сферах. 

Раніше щомісячні втрати армії РФ становили в середньому близько 30 тис. солдатів. Кремль був здатний практично до нуля зводити ці втрати шляхом призову, контрактників і прихованої мобілізації. Сьогодні ці цифри зросли на третину — це понад 45 тис. солдатів. 

Росія зможе покривати такі витрати живої сили, напевно, тільки оголошенням мобілізації та продовженням прихованої мобілізації тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі. 

Характер бойових дій змінюватиметься в бік використання піхоти і знову будуть “м’ясні штурми”, тому що часу на підготовку солдатів у російської армії немає.

Є кілька випадків, коли людина приїжджає на фронт, отримує одразу зброю, спорядження, і в цей або на наступний день її кидають у нову групу, щоб вона прокладала шлях більш підготовленим підрозділам. 

Ворог практично на всіх напрямках використовує тактику малих штурмових груп, які мають прокласти шлях іншим своїми тілами. Питання в тому, що й інші штурмові групи знищуються, тому що підготовка нових груп займає певний час. Якщо ми в ЗСУ говоримо про те, що солдат на полі бою — це універсальний солдат, який повинен виконати завдання і залишитися живим, то в Росії зовсім інший підхід: солдат повинен просто з’явитися на полі бою і померти. 

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Найважча ситуація на Курахівському напрямку

— Курахове — це зараз зона найактивніших бойових дій, де ми змушені вести важкі ар’єргардні бої з противником. Противник саме на Курахівському напрямку зосередив основне ударне угруповання, яке витісняє нас із виступу. Там ситуація найважча: ми відходимо, ведемо важкі бої та противник дуже сильно тисне. 

Важкою залишається ситуація і на Покровському напрямку. Ми бачимо спроби противника вздовж траси просунутися в напрямку Петрівки, Жовтого, Новотроїцького, Солоного. Це говорить про те, що окупанти намагаються на більшій ділянці вийти паралельно до траси, яка з’єднує Покровськ із Дніпропетровською областю. 

Також противник намагався захопити лобовими атаками Велику Новосілку. Наразі ми спостерігаємо просування противника на північ від цього населеного пункту і з виходом у район населеного пункту Новий Комар. Створюється загроза спроб противника атакувати Велику Новосілку з півночі. 

Співвідношення втрат України та Росії становить, залежно від ділянки фронту, 1 до 3,5 і 1 до 4,5. Це багато, але цього недостатньо для того, щоб росіяни захлинулися своєю кров’ю. Противник здійснює “м’ясні штурми”, але підходить до цього питання “творчо”, використовуючи нестандартну техніку. На багатьох ділянках фронту ми бачимо спроби противника використовувати підручні засоби — мотоцикли, багі, швидкісні засоби переміщення для того, щоб скоротити час просування піхоти. 

У росіян залишається підтримка артилерії, але останнім часом співвідношення пострілів змінилося не на їхню користь. Вони математично мають більшу кількість боєприпасів, але ці боєприпаси нижчої якості, меншої точності та дальності. 

Якщо росіяни мають можливість, за їхніми ж словами, підготувати до 300 тис. контрактників, то це близько 20 тис. на місяць, якщо ми говоримо про перспективу на рік. І не всі з них одразу потрапляють на фронт, але потрібно розуміти, що тільки за листопад втрати окупантів становили 45 тис. Ці втрати щонайменше у 2 рази перекривають можливості з поповнення. Противник відчуває дуже серйозні труднощі в кількості людей, тому масовані наступальні дії вони ведуть на досить невеликих ділянках фронту. 

ІГОР РОМАНЕНКО: Захоплення Покровська — пріоритетне завдання для росіян

— Росіяни ще два місяці тому намагалися фронтально наступати на Покровському напрямку, але їм це не вдалося. Противник не відмовився від плану, перегрупувався і наступає з півдня. Захопили Вугледар, захоплюють Курахове і тривають бої в районі Покровська. 

У росіян не вистачає живої сили та техніки для того, щоб одночасно наступати по всіх фронтах, тому вони зосередилися на основних напрямках. Українські сили в районі Курахового змушені відходити, бо там ситуація погіршується. 

Головне для окупантів зараз — захопити Покровськ. 

Зараз глобальна мета для росіян — захоплення Донецької та Луганської областей у їхніх адміністративних кордонах. Це їхній пріоритет. На другому місці — окупація Запорізької та Херсонської областей. І тут існує загроза для Запоріжжя, тому що поки що в росіян немає сил на форсування Дніпра і захоплення Херсона. 

Проте зараз для Кремля в пріоритеті також вирішити ситуацію в Курській області, куди були перекинуті війська армії РФ, зокрема із Запорізького напрямку. Тому там просування не таке інтенсивне, як на східному фронті. У росіян недостатньо сил, щоб вести там активні бойові дії. 

У Донецькій області, на захопленні якої окупанти найбільше зосереджені, у них є успіхи, попри великі втрати. Завдання Сил оборони України — стримувати натиск ворога і в цьому може допомогти збільшення кількості ресурсів. 

ІВАН ВАРЧЕНКО: Бойові дії в Курській області — це подразник для Путіна

— У 2024 році російські окупанти можуть похвалитися лише тим, що знищили такі українські міста, як Авдіївка та Вугледар у Донецькій області. І захопленням цих міст вони навряд чи можуть потішити свого російського споживача, який з кожним днем стає більш вимогливим. 

Росіянам важливо захопити й стерти з лиця землі українські міста. Деякі з них є символічними — Куп’янськ, Часів Яр, Мирноград, Покровськ. Також для Росії залишається важливим закріпитися на всій території лінії фронту, яка пролягає по Дніпру. 

Також важливим напрямком для армії РФ є Курський, де Сили оборони України контролюють значну частину території. Ця локація має важливе геополітичне значення, бо для Путіна це суттєвий подразник. Росіяни готові не шкодувати ні техніку, ні живу силу для того, щоб хоч якось просунутися в Курській області. 

Ми бачимо, як окупанти продовжують атакувати великими колонами на тих ділянках фронту, де в них точно не може бути успіху. Ці колони ЗСУ успішно знищують, гинуть десятки й сотні російських солдатів, але загарбники продовжують і продовжують використовувати цю тактику. 

Читайте також: Путін погрожує “Орешником” і атакує українську енергетику: наслідки проаналізували експерти