Росія намагається знищити культурну спадщину України — історія атаки на музей в Іванкові та порятунку шедеврів Примаченко (ВІДЕО)

Згідно з останніми опублікованими Міністерством культури та інформаційної політики України даними, російська армія пошкодила або зруйнувала понад 550 об’єктів культурної спадщини України. Йдеться лише про підконтрольні Києву території — тобто про ті, які російська армія не змогла окупувати, або ті, які українські захисники вже звільнили. Реально оцінити картину, кількість руйнувань і пошкоджень можна буде тільки після перемоги і повної деокупації всіх територій України, повідомляє FREEДОМ.

Сотні монументів по всій Україні отримали свою броню — їх укрили захисними конструкціями. Тип захисної конструкції обирали залежно від віку скульптури, її габаритів, матеріалу та конструкції. Так, пам’ятник українському історику Михайлу Грушевському в Києві вкритий мішками з піском і спеціальними плитами, а під ними розміщена мембрана, яка захищає від російських ударів дрібні деталі скульптури. За кілька метрів від пам’ятника 10 жовтня торік під час одного з масованих обстрілів упала російська ракета. І саме завдяки захисним конструкціям, які ще в перші місяці повномасштабного вторгнення встановили столична держадміністрація та небайдужі кияни, пам’ятник Грушевському вцілів. А пам’ятник Гетьману України Богдану Хмельницькому та його коню захистили за допомогою спеціальної конструкції з опалубної дошки.

Конструкції покликані вберегти пам’ятники від уламків і ударної хвилі, але у випадку прямого влучання вони можуть не врятувати монумент. Тому українські ITівці стали їх оцифровувати. За віртуальними моделями в майбутньому скульптури і навіть цілі будівлі можна буде відновити.

Питання захисту культурної спадщини України стоїть гостро, адже удари по меморіалах, церквах і музеях — частина геноцидної війни, яку веде Росія. Іншими словами, армія країни-агресора навмисне цілиться по визначних пам’ятках. Так атаки припадали на історичний центр Одеси та Львова. А архітектурні ансамблі центрів цих міст є об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Коли ЗСУ навесні минулого року звільнили селище Іванків у Київській області, світ побачив наслідки російського артилерійського удару по історико-краєзнавчому музею, де зберігалися полотна відомої української художниці Марії Примаченко. Місцевим жителям вдалося врятувати шедеври.

Сьогодні в центрі Іванкова на Київщині мало що нагадує про російську окупацію. Армія країни-агресора контролювала селище трохи понад місяць. 25 лютого 2022 року російський снаряд влучив в Іванківський історико-краєзнавчий музей. В експозиції були народні костюми, кераміка Полісся, зброя часів Другої світової, експонати, пов’язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській атомній електростанції та навіть скелет мамонта. А ще роботи місцевих художників. Найцінніші — полотна Марії Примаченко.

Усе, що залишилося від будівлі після удару, — понівечений дах, зруйновані стіни та гори кіптяви. Місцеві жителі впевнені, що російська армія навмисне цілилася по музею.

“Думаю, що навмисно. Тому що ми бачимо вже й по інших, що знищують культуру, заклади культури, музеї. Це в них, мабуть, найперше завдання — знищити нашу історію”, — каже начальниця відділу культури, молоді та спорту Іванківської селищної ради Надія Бірюк.

Але знищити історію росіянам не вдалося. Коли почалася пожежа, охоронець музею та жителі селища вибили ґрати на вікнах і кинулися діставати експонати. Врятувати вдалося не все. Вогонь занадто швидко охопив будівлю. Ба більше, снаряд влучив у велику залу — туди, де і зберігалися картини Марії Примаченко. Вони вціліли завдяки щасливому випадку. За день до удару полотна зняли зі стін і перенесли до іншої музейної зали. Крім 14 робіт Примаченко, написаних навіть не на полотнах, а на паперових ватманах, з будівлі, що палала, винесли частину старовинних вишитих рушників і сорочок, бронзові статуетки, килими ручної роботи.

“Заскочили сюди, в музей, і подавали людям, які були по цей бік, музейні експонати, які можна було врятувати. У велику залу вони вже зайти не могли, там уже все горіло”, — згадує Бірюк.

Врятовані шедеври Надія та сторож Юрій ховали від російських окупантів ще місяць.

Після звільнення Іванкова картини показали на виставці “Марія Примаченко. Врятоване”. Спадщина художниці — понад 2 тисячі живописних робіт. Марія писала в наївному народному стилі. Його називають примітивізмом. Примаченко часто запитували, чому її квіти та птахи такі нереалістичні. На це в неї завжди була одна відповідь: “Навіщо малювати їх такими, як є. Вони й так красиві. А я малюю на радість людям”.

“Саме такого наївного мистецтва художників не так багато, бо Марія пішла від побутових робіт і перейшла до створення так званих станкових творів. Мається на увазі, тих творів, які не були частиною якогось глечика чи, скажімо, ковдри. Ці твори мають самодостатнє значення. Вони існують як твори професійного художника. Тобто, можна брати в рамку і вішати на стіні”, — коментує мистецтвознавець Едуард Димшиць.

Помаранчево-рожева тварина, схожа на тигра, прикрашений квітами верблюд, що несе на собі риб, химерна істота з чепчиком і змією замість язика. Центром творчості Примаченко були фантастичні звірі — з не менш фантастичними назвами: “Кукурудзяний кінь у космосі”, “Дарую українську паляницю всім людям на землі”, “Атомна війна, будь проклята вона!”.

“Марія не мала академічної освіти, і той стиль, який вона виробила, це був стиль такий самостійний, тобто вона сама його набувала. Це круто, тому що вона виконує все це на дуже високому рівні. Це прекрасний малюнок, прекрасна композиція, прекрасні кольоросполучення”, — зазначив мистецтвознавець.

Марія Примаченко — народна художниця, а її картини — національне надбання України. Спробу знищити їх можна вважати елементом геноциду — політики Росії, мета якої — стерти українську ідентичність.

“Росія не припинила спроби знищити Україну, які вона вела впродовж століть. Зараз врешті на окупованих територіях закриваються українські школи, викладання відбувається виключно російською мовою, відповідно, знищується цілеспрямовано культура на тих територіях, де Росії це вдається. Сюди, на ці території, вона не змогла потрапити безпосередньо, відповідно, вона намагається ракетами поцілити в наші об’єкти культурної спадщини”, — сказала заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Через російські обстріли постраждали понад півтори тисячі музеїв, бібліотек, театрів, галерей, будинків культури, зокрема: Одеса — Спасо-Преображенський собор, Куп’янськ — краєзнавчий музей, Львів — ансамбль історичного центру та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Чернігів — драматичний театр. Майже третину — знищено.

Читайте також: Виключити Росію з ЮНЕСКО малореально, покладати на це надії не варто, — Шамшур

Нагадаємо, як заявила народна депутатка України, голова комітету культури, науки, освіти та медіа Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Євгенія Кравчук, унаслідок бойових дій в Україні зруйновано частково або повністю понад 1,5 тис. об’єктів культури, з них понад 700 є об’єктами культурної спадщини — пам’ятки архітектури, храми та інші старовинні будівлі. Україна розраховує отримати репарації, зокрема й на відновлення таких об’єктів.