Російсько-іранське виробництво озброєння: що означає ця колаборація — у розборі експертів

Днями протиповітряна оборона (ППО) збила над територією України дрон із нехарактерним серійним номером “Ы002”. Цей інцидент став приводом для того, щоб підозрювати Росію, що вона налагодила у себе виробництво іранських “шахедів”.

Згідно з інформацією російських блогерів, виробництво “шахедів”, які в окупаційній армії називають дронами “Герань”, Росія організувала в республіці Татарстан.

У червні супутникові знімки можливого місця будівництва заводу публікували міжнародні засоби масової інформації (ЗМІ).

Є припущення, що сьогодні на території особливої економічної зони “Алабуга” росіяни ведуть масовий збір бойових безпілотників із використанням іранських комплектуючих.

За інформацією журналістів-розслідувачів видання “Протокол”, на покупку у Ірану франшизи на виробництво дронів-камікадзе “Шахед”, Росія витратила приблизно 1,5 млрд дол.

Детальніше про те, як працює зв’язка РФ-Іран щодо виробництва озброєння — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Юрій Ігнат, речник Командування Повітряних сил ЗСУ;
• Анна Власюк, аналіткиня Київської школи економіки, членкиня санкційної групи Єрмака – Макфола;
• Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва;
• Олег Катков, головний редактор видання Defense Express.

ЮРІЙ ІГНАТ: На своїх заводах РФ буде тільки скручувати комплектуючі

— Моя особиста думка, що Росія отримуватиме вже майже готову продукцію і при цьому вдаватиме, що збирає дрони самостійно, що налагодила виробництво. Здійснюватиме елементарні процеси: виробництво планера, гвинтів, коліс.

Якщо ми говоримо про “шахеди”, то тут принцип “спроектовано-зроблено”, потрібно лише отримувати, наприклад, від Ірану комплектуючі та просто банально скручувати їх на своїх заводах.

Вартість безпілотника в порівнянні з тими засобами, що їх збивають, у рази нижча. Тому противник використовуватиме постійно цей тип боєприпасу, насамперед, для виснаження нашої протиповітряної оборони.

Росія пішла шляхом: навіщо винаходити велосипед? Братимемо в Ірану. Ірану теж потрібно щось, що має Росія. Таким чином, вони ведуть цю вбивчу співпрацю.

АННА ВЛАСЮК: Складання “шахедів” для РФ вигідніше на своїй території

— Чи є спроба Росії робити у себе на території “шахеди” достименно поки що невідомо.

Думаю, це робиться не з мотивів убезпечити Іран від міжнародної спільноти. Іран під санкціями з кінця 70-х років.

Це робиться із мотивів просто більшої незручності для Російської Федерації.

Іран мав можливість возити, коли йому потрібне було обладнання, яке було заборонено за міжнародними санкціями.

ПЕТРО БУРКОВСЬКИЙ: Потрібно робити все для того, щоб РФ та Іран не отримували комплектуючих

— Коли наші фахівці розбирали іранські дрони, що прилетіли до нас, то виявляли цілу низку комплектуючих, дуже важливих, у тому числі, яких Іран не виробляє.

Напівпровідники, мікрочіпи ввозяться шляхом контрабанди з порушенням міжнародних санкцій. Їх закуповують у Європі, Америці, Китаї, Сході.

США, Європейському Союзу потрібно ретельніше ставитися навіть не до запровадження нових санкцій, а до виконання вже існуючих.

Сполучені Штати наклали санкції, тобто заборонили продаж Росії, Ірану цих мікросхем та інтегральних схем, але вони продовжують використовуватися в озброєнні, яке несе пряму загрозу Україні.

ОЛЕГ КАТКОВ: Щоб знищити російський завод із виробництва дронів потрібна ракета дальністю понад 1000 км.

— Підприємство для створення дронів іранського виробництва, вже роздільного збирання, будується за Волгою в особливій промисловій зоні “Єлабуга”.

Швидше за все, йтиметься про ті ж літаки-снаряди “Шахед-136” “Шахед-131” або похідні від них.

Місце вибрано досить прагматично. Саме в цій промисловій зоні знаходиться нове найбільше виробництво РФ композитних матеріалів, з яких і збирається фюзеляж дрону.

Це вуглецеве волокно. Карбон та його волокно виробляються безпосередньо у цій же зоні. Після цього залишається його запекти. Сформувати корпус самого дрону та запекти в автоклаві.

Далі необхідно додати електроніку, електронні ланцюги, а там примітивні, достатньо цивільні компоненти. Їх складання можна організувати на місці прямо в’язкою електроланцюжків. Поруч із Єлабугою є цілий ПАТ “Камаз” у Набережних Човнах, і там це вміють робити.

Двигун теж не є якоюсь надвисокою технологією. Більше того, в особливій економічній зоні РФ був збір автомобілів “Форд”. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Форд вийшов взагалі із РФ, але підприємство залишилося.

Все це знаходиться на відстані понад 1200 кілометрів від кордону з Україною.

Щоб знищити цю ціль, має йтися про ракети з дальністю понад 1000 кілометрів.

Вони взагалі ніколи, в принципі не обговорювалися для гіпотетичної передачі Україні.

Можна лише згадати слова міністра оборони України Резнікова щодо того, що у країні є певні розробки у створенні ракет на дальність понад 1000 кілометрів. Але питання коли це буде створено?

Читайте також: Росія організувала виробництво іранських “Шахедів” у Татарстані: як позбавити РФ можливості зміцнювати свій ВПК (ВІДЕО)