Нині найгарячіші напрямки на фронті — Авдіївський та Бахмутський. У населених пунктах у цих напрямках російські окупанти ведуть постійні обстріли. Про ситуацію в Донецькій області та, зокрема, у деокупованому селі Шандриголове Краматорського району розповіла кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.
За її словами, російські війська постійно обстрілюють Бахмут, внаслідок влучень снарядів виникають пожежі в житлових будинках та в адміністративних будівлях. Минулої доби в місті постраждали двоє людей, пошкодження отримали чотири багатоквартирні будинки, чотири приватні та одна адмінбудівля.
Попри постійні обстріли, до Бахмута регулярно приїжджають волонтери та привозять гуманітарну допомогу населенню. У місті працює кілька магазинів, але ціни в них вищі, ніж на території інших міст України.
Також у 15 громадах Донецької області вирішуються питання газопостаання для того, щоб пустити опалення до будинків. Відновлюється електроенергія, місцева влада розв’язує інші питання, пов’язані з опалювальним сезоном.
Щодо Шандриголового, то до війни в ньому проживали близько тисячі людей. Майже п’ять місяців під окупацією змінили село до невпізнання.
“У цьому селі немає жодної цілої будівлі: будинок культури, школа, дитячий садок, усі абсолютно будинки, які вищі за один поверх — усі зруйновані. Зруйновано навіть монумент воїнам, які воювали під час Другої світової війни. Чесно кажучи, поки що незрозуміло, яким чином можна буде повернути життя в це село, тому що там залишилися кілька мешканців, і там все ще йдуть слідчі дії, щоб задокументувати різні воєнні злочини російської армії. Також проводиться розмінування територій”, — каже військовослужбовець Маргарита.
Зустріти людей у селі практично неможливо. Ті, хто залишилися, намагаються з дому не виходити. Сергій Литвиненко чи не єдиний, кого журналісти зустріли на вулиці. Він повертався якраз додому від сусідів із консервацією.
“Це я ходив до родичів, там собак нагодував, птахів, а це вже додому тепер”, — розповідає чоловік.
За час російської окупації села дому Литвиненка теж дісталося.
“Гараж розбили, у будинок трохи влучило — кут стоїть, але втиснуло повітряною подушкою. Було пошкоджено дах, полагодили. Побиті вікна затягнули плівкою”, — каже Сергій.
Нині до села починають приїжджати волонтери та привозити продукти. Українська влада надала мешканцям фінансову допомогу.
“Україна прийшла — дали по 1200 гривень. Але вони так і лежать. А куди їх витрачати? Магазинів немає”, — пояснює мешканець Шандриголового Сергій Литвиненко.
Виїжджати із села він не планує.
“Вже роки не ті — майже 60 років. Ну і кому ми потрібні? Та й потім — свій будинок — це свій будинок. І чому я повинен кудись їхати зі своєї землі?” — запитує він.
Виїхати за продуктами людям неможливо, оскільки практично всі машини знищено. Замовити їжу не можуть, бо телефони забрали російські окупанти.
“Кави теж вже забули смак. А у мене зять без кави не може, у нього тиск скаче, тільки кава рятує. Дрова потрібні”, — сказав Литвиненко.
Як і у багатьох звільнених містах та селах, люди у Шандриголового переживають про те, як зимуватимуть. По дрова в ліс не вийдеш, бо все заміновано.
ЗСУ повернули контроль над Шандриголовим, проводячи операцію з деокупації Лимана. Тут український прапор майже місяць, але місцеві вірять, що відтепер — назавжди. Виїжджати нікуди не збираються, адже тут їхній дім. Тут – Україна.
Читайте також: Армія РФ не припиняє обстрілювати Донецьку область — ситуація в Бахмуті та на деокупованих територіях (ВІДЕО)