Російські дрони падають у Румунії: реакцію НАТО обговорюємо з експертами

Повітряні атаки портової інфраструктури Одеської області на Дунаї з боку Росії вже кілька разів призводили до падіння безпілотників на території Румунії. Реакцією Румунії на перші випадки падіння російських безпілотників у межах своєї країни було не помічати падіння чи ігнорувати. Однак, мовчати далі вже було не можна.

Що побачила Румунія біля своїх кордонів

У ніч із 3 на 4 вересня на території Румунії впали та вибухнули випущені Росією іранські дрони-каміказди Shahed, метою яких очевидно був район українського порту в Ізмаїлі Одеської області.

“Сьогодні вночі під час масованої атаки Росії ударними дронами російські “шахеди” впали та здетонували на території Румунії. Це сталося в районі Ізмаїльського порту. Прикордонні наряди, які несли службу на тому напрямку, фіксували детонацію двох ворожих БпЛА на румунській стороні”, — повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

За словами Демченка, українські прикордонники поінформували про подію колег. Однак у Румунії на повідомлення про вибухи дронів, запущених ЗС РФ, не відповіли.

Згодом глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна має фотодокази падіння безпілотників на території Румунії.

Однак, у Міністерстві національної оборони Румунії заявили, що “засоби нападу армії Росії жодного разу не створювали прямих загроз румунській території або її територіальним водам”.

В ігноруванні російських ударів по своїй території дорікнув країнам НАТО секретар РНБО України Олексій Данілов.

6 вересня міністр національної оборони Румунії Ангел Тілвер вперше визнав, що частини запущеного Росією по Україні дрону впали на території його країни.

Президент Румунії Клаус Йоганніс назвав це “серйозним порушенням суверенітету”.

“Якщо підтвердиться, що ці уламки є частиною російського безпілотника, така ситуація буде абсолютно неприйнятною і стане серйозним порушенням суверенітету та територіальної цілісності Румунії”, — заявив Йоганніс.

Президент країни нагадав, що Румунія перебуває під серйозним захистом гарантій безпеки в рамках НАТО.

Цього ж дня Бухарест розпочав розслідування. Про інцидент було повідомлено Північноатлантичний альянс.

“Проводяться та будуть робитися всі процедурні кроки, яких вимагає ситуація. Визначено конкретні заходи щодо посилення технічних можливостей, моніторингу ситуації поблизу портової інфраструктури України. Ми вжили додаткових заходів для безпеки нашого повітряного простору”, — сказав представник Міністерства оборони Румунії Костянтин Спину.

Країни-члени НАТО висловили “рішучу солідарність” з Румунією. Відповідну заяву опублікував посол Румунії при НАТО Дан Нікулеску.

Проте сам генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 7 вересня заявив, що Альянс не бачить жодних ознак навмисної атаки Росії на Румунію. Він назвав російські удари поблизу кордону країни-члена Альянсу “дестабілізуючими”.

9 вересня приблизно за 2,5 км на південний схід від румунського населеного пункту Плауру, розташованого на березі Дунаю, знайшли нові фрагменти безпілотника, схожого на ті, які використовує Росія. Щодо цього МЗС Румунії викликало повіреного у справах Росії у країні.

“Я знову рішуче засуджую неодноразові напади РФ на українське населення та цивільну інфраструктуру, зокрема на українські порти на Дунаї поблизу кордону з Румунією. Ці глибоко невиправдані атаки порушують норми міжнародного права і є воєнними злочинами”, — відреагував Клаус Йоганніс.

Президент Румунії повідомив, що поінформував про знайдені нові уламки дронів Єнса Столтенбера і той підтвердив свою повну солідарність з Румунією, запевнивши, що Альянс та його члени повністю підтримують Румунію.

Підтвердженням такої підтримки Клаус Йоганніс назвав недавнє рішення США збільшити свою присутність у Румунії за допомогою літаків F-16 у рамках місії повітряної поліції у цій країні.

Також зазначимо, що з 11 по 15 вересня у Чорному морі та дельті Дунаю проходять багатонаціональні військові навчання під назвою Sea Breeze 23.3, які організовують Військово-морські сили Румунії та Сполучених Штатів.

Національний комітет Румунії з надзвичайних ситуацій ухвалив рішення розсилати на мобільні телефони мешканців прикордонної з Україною зони повідомлення про можливий напад з повітря. У районах, де немає сигналу мобільного зв’язку, буде розгорнуто бригади для оповіщення цивільного населення.

Читайте також: Влада Румунії визнала, що на їхню територію впали уламки російського дрону Shahed — заяви

Реакцію румунської сторони та НАТО оцінили українські експерти

Якими можуть бути подальші дії румунської сторони та НАТО, якщо падіння російських дронів не припиняться, і чи можуть загостритися дипломатичні відносини Румунії та РФ, — в ефірі телеканалу FREEДОМ розбирали:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Наталія Гуменюк, керівниця Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України;
• Єгор Чернєв, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО;
• Ігор Романенко, засновник Благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці;
• Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Щоб убезпечити себе, потрібно дати Україні ще системи ППО

— Ми можемо вийти до Румунії, Польщі та інших країн із пропозицією дати нам систему протиповітряної оборони і тоді вони точно не турбуватимуться про безпеку свого неба. Так, ви можете не вірити в це, ви можете відмовлятися, не бачити, не піднімати очі нагору, але дайте нам системи ППО, щоб ви точно не дивилися нагору.

Дрон, який бив по Ізмаїлу, потрапив частково на територію Румунії — це гарний привід ще раз з нашими партнерами сісти і жорсткіше обговорити тему закриття неба.

Дві системи Patriot повністю контролюватимуть повітряний простір на півдні. Все, що йде з акваторії Чорного моря, все, що йде через Чорноморський флот, ми відсікатимемо. До вас гарантовано ні дрони, ні “Калібри”, ні “Іскандери”, нічого не залетить, навіть уламки — ось як треба ставити нам питання.

Україна на сьогоднішній день — єдина країна, яка абсолютно точно не боїться РФ, абсолютно готова в повному обсязі покарати її за порушення всіх загальноприйнятих правил поведінки, виграти війну. Наша країна готова воювати в цій війні і використовувати при цьому будь-яку зброю, в тому числі атакуючи територіальні води, але не дозволяючи Росії з акваторії Чорного моря завдавати ударів будь-куди.

Усі інші країни так чи інакше відмовлятимуться визнавати реальність до моменту програшу РФ. Вони продовжуватимуть говорити про те, що їм страшно, не говорячи це вголос.

Наталія ГУМЕНЮК: Це провокація з боку РФ

— Я гадаю, росіяни ретельно стежать за реакцією. Вони використовують територію, що безпосередньо прилягає до кордону з державою Альянсу, і намагаються таким чином провокувати ситуацію на більш глибокий конфлікт. Це ознаки гібридної війни.

Вони мають методи впливу на наших сусідів за кордоном, які або є членами Альянсу, або збираються туди. Ця ситуація опрацьовувалась кілька разів під час попередніх ракетних атак.

Вони розуміють, що в такій безпосередній близькості слідування безпілотних літальних апаратів до кордонів країн Альянсу — це безпосередньо ризик того, що бойова робота наших систем протиповітряної оборони позначиться на безпеці сусідньої держави.

Це пряма провокація для того, щоб країна НАТО відчувала занепокоєння, загрозу не від країни-агресора, а від того, що поряд країна, яка активно обороняється. Це зрозумілий посил.

Ми дуже сподіваємось на те, що світова спільнота розуміє: якби не було агресії, ми б не захищалися.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: НАТО уникає прямого конфлікту

— У мене навіть була можливість на Мюнхенській конференції прямо запитати міністра оборони Румунії, що це було і чому немає реакції. І навіть тоді, коли я показав скрін із системи, яка чітко фіксує прольоти всіх літальних об’єктів на території України та захоплює частини наших сусідських країн, все одно реакція була єдиною з центральною лінією НАТО.

Можу припустити, що така реакція вигідніша на сьогодні нашим союзникам для того, щоб не вступати в прямий конфлікт із РФ. І навіть не давати приводу РФ посадити їх за стіл для ведення переговорів чи врегулювання такої ситуації.

Країни НАТО готові допомагати нам озброєнням, іншими необхідними засобами для захисту. Але прямого конфлікту вони уникатимуть.

Я думаю, на жаль, така реакція чи її відсутність буде й надалі. Якщо тільки РФ навмисно не вдарить по військових чи цивільних об’єктах, що спричинить за собою жертви. Отоді реакція буде.

Зараз я думаю, асиметрична відповідь РФ може бути через збільшення, наприклад, допомоги нам. Це також один із варіантів відповіді.

ІГОР РОМАНЕНКО: Реакція НАТО сприяє Путіну

— На жаль, у країнах Альянсу є джерела, які зміщують акценти замість того, щоб чітко визначати і показувати роль і значення дій держави-агресора щодо застосування безпілотних і ракетних засобів.

Це не нове і не лише в Румунії. Ми пам’ятаємо таку реакцію, коли ракети залітали на територію Польщі і навіть гинули люди.

Позиція НАТО полягає в тому, щоб не допустити ескалації та не допустити застосування зброї масового ураження. І незважаючи на явні підтвердження агресії РФ щодо деяких країн Альянсу, в НАТО, як і раніше, дотримуються такого підходу.

На мій погляд, спільний шлях з нашими союзниками у тому, щоб протидіяти діям держави-агресора, а не виправдовуватися і ховатися. Зворотнє лише сприяє Путіну у його агресивних діях.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: У трактування терміна “військова агресія” зашитий нюанс

— Причина в тому, як в Альянсі розуміють роботу своєї системи колективної безпеки, і того, коли вона має бути активована.

Ми всі знаємо про п’яту статтю Вашингтонського договору, про те, що військовий напад на одну з країн-членів Альянсу є для інших країн таким же актом агресії. Відповідно, всі країни НАТО повинні допомагати тій країні, яка є жертвою цієї військової атаки. Але саме нюанс зашитий у тому, як ця стаття трактує термін “військова агресія” чи “військові напади”. На практиці ми бачимо реакції Румунії та Польщі.

З погляду міжнародного права військовий напад трактується як дія, в якій обов’язково мають бути три складові:

• за цим нападом повинні стояти регулярні збройні сили третьої країни — країни-агресора;
• дії регулярних сил країни-агресора мають бути підпорядковані стратегічному плану, який був затверджений на найвищому військовому рівні в цій країні-агресорі — це має бути усвідомлена агресія, а не особиста війна генерала чи полковника;
• стратегічні військові плани країни-агресора мають також бути затверджені на найвищому політичному рівні.

Це має виключити момент, що НАТО вплутується у війну, коли в якійсь третій країні військові вирішили підставити свого президента.

З цього погляду жоден з інцидентів не підпадає під жодний із цих трьох обов’язкових складових для того, щоб можна було говорити про загрозу системі колективної безпеки НАТО.

Сама Росія зацікавлена в тому, щоб країни-члени НАТО почали нервувати і говорити про п’яту статтю Вашингтонського договору.

З огляду на нюанси, як трактується військовий напад, зрозуміло, що далі за розмови ніяких практичних дій щодо активації системи колективної безпеки Альянсу не буде. І тоді російська пропаганда отримує просто ідеальну картинку: “НАТО не може захистити сам себе, тому що вони говорять про п’яту статтю, але далі розмов у них нічого не виходить. Отже, ця система не працює”.

Румунія має всі засоби під рукою для того, щоб моніторити ситуацію і в разі чого відповідним чином реагувати. Без згадки про НАТО, без згадки п’ятої статті Вашингтонського договору.

Читайте також: Росія пішла на ескалацію, — Братчук про падіння “Шахедів” у Румунії