Російські бюджетники організовано “копіпастять” у соцмережах провоєнну пропаганду: про розслідування “Нової газети” розповіла авторка

“Нова газета Європа” дослідила 1,3 млн постів у соціальній мережі “ВКонтакте” на підтримку війни РФ проти України. Майже половина з них написані як під копірку. Найчастіше подібні пости викладають співробітники шкіл, чиновники та люди, пов’язані з партією “Єдина Росія”. Охоплення у постів, як правило, мізерне, реакції майже відсутні, що схоже організаторів “копіпасту” анітрохи не бентежить. Про це сьогодні, 18 листопада, в ефірі FREEДОМ розповіла співавторка розслідування, журналістка “Нової газети Європа” Олеся Соколова.

Вона зазначила, що однакові пости були вичленовані за допомогою моделі машинного навчання, їх із 1,3 млн вивчених виявилося понад 600 тис. — 45%.

“Тобто 45% усіх воєнних постів із провоєнними хештегами скопійовані, зважаючи на все. Але, швидше за все, насправді постів, написаних за методичками, більше. Тому що частка бюджетників серед авторів воєнних постів загалом більша, ніж серед авторів випадкових постів”, — пояснює журналістка.

За її словами, “копіпастери” провоєнного порядку денного — реальні люди. Переважна більшість серед тих, хто вказав місце роботи, — співробітники сфери освіти та місцеві чиновники.

“Більшість людей, хто пише провоєнні пости постійно, працюють у школах. Мабуть, це вчителі чи директори, ще хтось. На другому місці — всілякі міські адміністрації. Також там чимало депутатів і людей, у яких як місце роботи вказана “Єдина Росія”, що, власне, не дивно, тому що це все, швидше за все, координується безпосередньо партією “Єдина Росія”, — каже Соколова.

Вона зазначила, що участь “ЄР” в організації провоєнного “копіпасту” підтвердили її колеги у джерел в Адміністрації президента РФ. Також у її організації бере участь АНО “Діалог” — урядовий центр, який займається пропагандою.

“У них є регіональні центри. Називаються “Центр управління регіоном”. Здебільшого координація, написання самих постів, скоріше, відбувається саме через цей “Центр управління регіоном”… Ми бачимо у нашому аналізі, що групи однакових постів специфічні для регіонів. Тобто, якщо є якийсь текст звідкись скопійований, його зазвичай пишуть люди з одного регіону, а не з різних. Очевидно, на рівні регіону їм звідкись спустили. АНО “Діалог” — це одна штука, друга, як я вже сказала, “Єдина Росія” безпосередньо може цим займатися. І джерела “Нової газети Європа” кажуть, що між ними може бути конкуренція, бо вони можуть змагатися за бюджет, який на це виділяють”, — прокоментувала гостя ефіру.

Як зазначає Соколова, зміст постів — різний: від спільних слів про підтримку Росії у її “боротьбі з фашизмом” та героїзації конкретних учасників війни проти України до повідомлень про збирання так званої “гуманітарної допомоги”. У середньому кожен учасник централізованого провоєнного “копіпасту” розмістив з початку повномасштабної агресії РФ проти України вісім постів. Але є й рекордсмени.

“Є люди, які запостили тисячі цих постів. Я знайшла якогось муніципального депутата, який запостив їх понад 9 тис. з початку війни. І також є люди, які, мабуть, копіюють ці пости й не надто навіть дивляться. В однієї людини на стіні може повторюватися той самий текст по кілька разів. Але таких — меншість”, — зазначила авторка розслідування.

Попри скоординованість кампанії, результат організаторів, схоже, не хвилює: охоплення таких постів дуже невелике. Як розповіла авторка розслідування, один-два лайки, кілька десятків переглядів, майже немає коментарів.

“Їм [організаторам] сказали, не знаю, створіть громадську думку якусь у соцмережах чи якось просувайте воєнний порядок денний. Вони й просувають. А як вони це роблять, їм уже не так важливо. Тобто їм гроші виділили, вони прозвітували. Наскільки це ефективно, ніхто не вимірює”, — каже журналістка.

Олеся Соколова також зазначила, що люди, які розміщують провоєнні пости за методичкою, не обов’язково щиро підтримують війну.

“Просто в Росії більшість людей насправді досить аполітичні, вони взагалі не сильно замислюються про те, хто тут правий, що взагалі відбувається, не дуже цікавляться. І якщо їм на роботі хтось сказав щось опублікувати, то, мабуть, вони скоріше не відмовляться”, — пояснила вона.

Нагадаємо, за словами аналітика Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергія Жукова, Україна працює над створенням міжнародних судових інструментів для притягнення до відповідальності російських пропагандистів за злочин геноциду.