Російська “одержимість” Бахмутом зумовлена грошовими мотивами, а саме — бажанням здобути контроль над шахтами (ВІДЕО)

За Бахмут Донецької області ось уже як пів року тривають найзапекліші бої. Втрати росіян на цьому напрямку обчислюються десятками тисяч. Більша частина міста зруйнована. За словами військових експертів, стратегічного значення для Росії Бахмут не має. Тоді заради чого все це? На це питання відповіли в Білому домі — засновником приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Пригожиним і Міноборони Росії керує бажання заробити, інформує FREEДОМ.

“Сполучені Штати вважають, що соратник президента Росії Володимира Путіна Євген Пригожин, який є засновником наймогутнішої групи найманців Росії, зацікавлений в отриманні контролю над сіллю і гіпсом із шахт поблизу утримуваного Україною міста Бахмут”, — з публікації агенства Reuters.

Йдеться про Артемівське соляне родовище — найбільше в Європі, розташоване якраз недалеко від Бахмута. А також про підприємство з перероблення солі “Артемсіль”, що в сусідньому населеному пункті Соледар. Там останніми тижнями зросла інтенсивність бойових дій, у них безпосередню участь беруть бійці ПВК “Вагнер”.

“Якщо говорити конкретно про Бахмут і Соледар, там основна мета у “пригожинців” — це прийти до Путіна і відзвітувати, що завдання виконано абсолютно за планом. Що ПВК “Вагнер” воює ефективніше, ніж Збройні сили Російської Федерації. І за це отримати Бахмут і Соледар. Їхні ресурси на розграбування”, — зазначив військовий експерт Ігор Токовенко.

Американська розвідка вже фіксувала, що російських найманців використовували для захоплення родовищ природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі та Судані. А Міноборони Росії розробляє операції, спираючись на економічні інтереси путінських еліт.

“Однією з найбільш нагальних проблем в Африці є підтримувана Кремлем стратегія ПВК “Вагнер” з експлуатації природних ресурсів. Ці дії ретельно задокументовані і незаперечні. І ми знаємо, що цю отриману вигоду використовують для фінансування військової машини Москви в Африці, на Близькому Сході та в Україні”, — акцентувала представниця США при Організації Об’єднаних Націй Лінда Томас-Грінфілд.

Подібні випадки були і на Близькому Сході. Так, 2017 року сирійський президент Башар Асад ратифікував контракт із російською компанією “Стройтрансгаз”, дозволивши видобувати й експортувати фосфати з двох родовищ неподалік Пальміри. Однак на момент підписання цього договору місцезнаходження копалень все ще було захоплено ісламськими бойовиками. А вже через кілька місяців генерал Суровікін, який командував на той момент російськими військами в Сирії, відзвітував про звільнення цієї території перед Путіним.

“Звільнено 78 нафтогазових полів і 2 родовища фосфатних руд”, — заявив Суровікін.

Однак із Бахмутом так просто не вийде. Ні Міноборони, ні ПВК “Вагнер” не в змозі захопити місто, стверджують військові експерти. Пригожин у спробі виправдатися за невдачі на цьому напрямку став навіть публічно хвалити українську оборону.

“Бахмут — це фортеця в кожному будинку. І тому хлопці бодаються. Іноді тижнями за один будинок. Оборону прорвати — це зранку один будинок взяв, прорвав оборону, а за цим будинком ще нова оборона і не одна оборона”, — сказав він.

“І от у випадку Бахмутсько-Соледарського плацдарму, там потрібні для ворожої армії настільки великі людські ресурси і технічні, і фінансові… Залучити для виконання цього завдання, що ці населені пункти не несуть такого великого стратегічного значення, як ресурси. Насамперед техніки, яка буде витрачена на виконання цих завдань. Її вже витратили просто величезну кількість”, — розповів військовий експерт Токовенко. 

За словами експерта, росіяни далекі від захоплення Бахмута. А виправдання, які дедалі частіше звучать, свідчать про те, що в Кремлі це розуміють і готують ґрунт для приборкання “z-патріотів” після чергового “жесту доброї волі”. 

Читайте також: Фортеця Бахмут — пів року росіяни без успіху штурмують місто Донецької області (ВІДЕО)