Кремль продовжує співпрацювати з такими ж режимами, які стали ізгоями на світовій арені. Росія почала постачання нафти в КНДР в обхід санкцій. Про це свідчать супутникові знімки британського аналітичного центру, опубліковані виданням Financial Times. З початку березня щонайменше п’ять заповнених нафтопродуктами північнокорейських танкерів вийшли з порту “Східний” на Далекому Сході Росії.
Аналітики припускають, що нафтою Росія розплачується за боєприпаси, надані Північною Кореєю. Ці боєприпаси, випущені Росією, потім розбивають українські міста.
Вранці — ракети, ввечері — нафта
Обмеження на постачання нафти в КНДР Рада безпеки ООН запровадила ще 2017 року. Пхеньян потрапив під чергові санкції за випробування ядерної зброї. Тоді Москва підтримала обмеження щодо КНДР, а вже навесні цього року вкотре порушила міжнародні домовленості. Постачання, які розпочалися 7 березня, — перший задокументований експорт нафтопродуктів із федерації до Північної Кореї. За підрахунками аналітиків, Москва могла передати Пхеньяну до 125 тис. барелів нафтопродуктів.
“Ці постачання нафти є прямим порушенням санкційного режиму, який зараз опинився на межі краху. Те, що ми бачимо зараз, — це чітка бартерна домовленість “зброя в обмін на нафту”, яка відкрито порушує санкції. І демонструє траєкторію шляху Росії до держави-злочинниці”, — заявив у коментарі виданню Financial Times колишній співголова групи ООН з моніторингу санкцій щодо КНДР Г’ю Гріффіт.
Балістичні ракети виробництва Північної Кореї KN-23, якими Росія завдає ударів по Україні, — це середньостатистична зброя для терору. Щось середнє між С-300, який використовують росіяни, і ракетою 9М732 ОТРК “Іскандер”.
Росія використовувала щонайменше 24 балістичні ракети, поставлені з КНДР, під час обстрілів українських міст. Про це в лютому заявив генпрокурор України Андрій Костін.
Розвідка Південної Кореї повідомляла, що КНДР за три місяці відправила в Росію мільйон снарядів для артилерії. Сеул особливо зацікавлений у тому, щоб військового співробітництва між РФ і КНДР не вийшло. Адже Північна Корея може проявити агресію до Південної Кореї.
Сім країн-членів Ради Безпеки ООН звинуватили Росію в порушенні ембарго на військово-технічне співробітництво з Пхеньяном.
Наприкінці березня в Раді Безпеки ООН Росія заблокувала продовження мандата експертів, які стежать за дотриманням санкцій, накладених на КНДР за її ядерну програму. 13 членів Ради Безпеки проголосували за продовження мандата, Росія наклала вето, Китай утримався. Однак припинення роботи групи експертів не означає зняття санкцій із КНДР.
Блокування з боку Москви сталося якраз після того, як у березні група ООН з моніторингу санкцій проти КНДР у своїй доповіді докладно описала постачання північнокорейських боєприпасів до Росії.
“Механізми безпеки, передбачені в Організації Об’єднаних Націй, не працюють із простої причини: Росія є постійним членом Ради безпеки ООН, паразитує на цьому, обхід вето, м’яко кажучи, дуже складний”, — зазначив політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.
Диктатор Путін віддячив Кім Чен Ину за постачання озброєння не тільки танкерами з нафтою. У лютому 2024 року з посиланням на дані американської розвідки видання The New York Times писало про те, що Москва розблокувала 9 із 30 млн доларів заморожених північнокорейських активів, що зберігалися в російській фінансовій установі. Також, як стверджують представники розвідки, північнокорейська підставна компанія могла відкрити рахунок в іншому російському банку.
Фахівці не виключають, що, крім того, що КНДР отримує від Росії нафту, Москва може співпрацювати з Пхеньяном у розвитку ядерної зброї Північної Кореї.
Публічних підтверджень цьому поки що немає. Про те, що Москва може передати Пхеньяну ядерні та балістичні технології, в уряді США заявляли ще восени минулого року.
Думки експертів
Хто кого використовує — Росія Північну Корею чи навпаки? Яку роль у процесах постачання зброї та нафти відіграє Китай, який декларує миротворчу позицію? Чи варто Москві очікувати покарання від ООН за порушення санкційних обмежень Росією? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Геннадій Рябцев, експерт енергетичного ринку;
- Андрій Закревський, голова правління Асоціації “Нафта і Газ України”, генеральний директор нафтогазового консультаційного центру “Ньюфолк”;
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст;
- Денис Попович, військовий оглядач;
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик.
ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: Банки різних країн світу тепер обачніше співпрацюють із Росією
— Росія “відкопує” якихось колишніх друзів Радянського Союзу, таких як КНДР, Нікарагуа, Венесуела. І пробує в них щось для себе виторгувати. А чим розплачуватися? Тим, що є в надлишку поки що. І тим, що не беруть більш цивілізовані країни.
Не хотілося б ображати КНДР, але, з іншого боку, її, загалом-то, не образить, оскільки ідеологія чучхе передбачає те, що всі держави навколо є ворогами корейського народу. Тому немає друзів у Корейської Народно-Демократичної Республіки. І всі заяви про вічну дружбу, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. Але чому б не використати залежність РФ від знаряддя, що раптово з’явилася, чим чудово користується лідер КНДР.
Росію зараз на світовому ринку використовують усі. Навіть КНДР, Нікарагуа, Венесуела, хусити і рух “Талібан”.
Значно більшу тривогу викликає те, що санкції, які вже запроваджені, успішно обходяться російськими компаніями. Зокрема, обходяться шляхом створення всіляких фірм-прокладок, у власність яких переписуються ці самі нафтові танкери. Ці фірми необхідно виявляти, танкери необхідно фіксувати, вносити до відповідних списків.
Це все робиться, на жаль, не так швидко, як нам би хотілося. Але якщо вже бюрократи поставили якийсь процес на потік, то він прискорюється і, зрештою, починає давати результати. І ці результати вже проявляються в тому, що ціла низка банків, зокрема китайських та індійських, і банків на Близькому Сході, зокрема, в Об’єднаних Арабських Еміратах, уже з більшою стурбованістю ставляться до пропозицій профінансувати ті чи інші угоди.
АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: Китай сильно впливає як на Росію, так і на КНДР
— Головним ризиком є не те, чим Північна Корея розраховується з Росією, а чи не буде через Північну Корею здійснюватися допомога Китаю Росії. Сама Північна Корея, зрозуміло, крім старих снарядів надати нічого не може, і послаблюватися сама по собі вона може тільки з дозволу Китаю.
Щодо того, як працюватимуть вторинні санкції, вони на те й вторинні – будуть відсікатися якраз можливості обхідних шляхів, пов’язаних саме з Китаєм.
Між Росією і Китаєм встановився експортно-імпортний паритет. Китай перебуває у прямій розвилці: планувати пряме дотування Росії чи ні. Два тижні тому ми бачили в російських ЗМІ спроби міністрів фінансів оголосити про те, що вони підготували якісь домовленості про кредити для Російської Федерації.
Це фактично означатиме для Китаю пряме фінансування воюючої Росії. А це вже явно не відсторонена політика Китаю.
Є дві думки. Перша: Китай також зацікавлений у продовженні війни для виснаження Росії, і за допомогою Північної Кореї він підтримає війну рівно на стільки, на скільки Росія зможе витримати. Тобто якимись дозованими речами. Друге: можливо, скоро ми побачимо падіння режиму Північної Кореї, якщо Китай зі своїх економічних міркувань відмовиться допомагати Кореї. А КНДР не залишиться нічого іншого як в обмін на енергоносії розбазарювати свої військові старі запаси. Тобто Китай припиняє фінансування Північної Кореї і слідом за тим припинятиме фінансування Росії.
Ми не знаємо, що в голові у Сі Цзіньпіна, але однозначно, що зараз Китай перебуває на роздоріжжі. Він підійшов до цього моменту вже безпосередньо, і все вирішиться найближчими місяцями.
У Північній Кореї не те, що автомобілів, там доріг немає. Тобто там асфальтованих доріг менше ніж 10% від усього в країні, там — грунтовки. Звідси виникає питання: а куди підуть ці нафтопродукти, куди піде ця нафта? У танки, в армію.
Як Путін з останніх сил почав війну, бо розумів, що далі буде гірше. Так і Північна Корея може в цій ситуації розв’язати війну проти Південної Кореї для того, щоб щось виторгувати.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Для ООН настав час чергового тесту
— Був передбачуваний бартер — чим розплачуватися за снаряди, а можливо, навіть і за ракети. Однією з гіпотез були ядерні технології, і її не можна знімати з порядку денного. А друга — це нафта.
На Корею наклали санкції через Організацію Об’єднаних Націй, і Росія теж голосувала за ці санкції, а тепер вона їх і порушує.
На відміну від американських чи європейських санкцій, санкції не через ООН проведені, а в односторонньому порядку. І вони поширюються на тих, хто хоче їх виконувати. І там ще механізм точкових санкцій розширено. Це число країн, які беруть участь у цьому санкційному механізмі. Може, і неохоче, але беруть участь. А тут усі мають брати участь, зокрема й Росія.
І мені тепер цікаво, як ООН каратиме Росію за порушення.
Це перевірка на міцність Організації Об’єднаних Націй. Якщо і тут вона здасть на гальмах і не буде переслідувати всіма законними методами, зокрема і штрафами, дискредитацією поведінки Росії, то, справді, настав час робити реформи, розпускати ООН або переформатувати.
Якщо ж ООН проявить волю, організує новий санкційний пакет уже проти порушника-Росії, тоді в неї є шанс реабілітуватися. Хоча б частково.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: Докази застосування Росією ракет проти України — є
— Те, що снаряди з КНДР надходять до РФ і застосовуються на українському фронті — цьому є докази, зокрема є й відгуки про ці боєприпаси, про те, що вони низької якості. Неможливо передбачити, куди вони можуть полетіти, і траплялися випадки, коли вони взагалі вибухали в стволах.
Докази присутні, так само як і заяви про застосування балістичних ракет північнокорейського виробництва по території України.
Скільки боєприпасів у цих контейнерах може бути, порахувати нелегко. Чому? Тому що це ж можуть бути найрізноманітніші боєприпаси. Це можуть бути і ракети систем залпового вогню, артилерійські боєприпаси, гаубиці тощо. Але очевидно, що сотні тисяч були передані в розпорядження Російської Федерації їхніми північнокорейськими друзями. Тому допомога досить суттєва.
ДМИТРІЙ СНЄГИРЬОВ: Захід роздумує, через яку країну слід тиснути на КНДР
— Судячи з усього, будуть застосовані виключно економічні санкції щодо комуністичного режиму Північної Кореї.
Слід зазначити, що кілька днів тому Північна Корея вкотре випробувала балістичні ракети малої дальності. Було зафіксовано два пуски, причому на момент візиту в Сеул представника Сполучених Штатів Блінкена.
Очевидно, Північна Корея штучно йде на загострення ситуації в цьому регіоні, причому за підтримки Росії. І я не виключаю, що і Китай, очевидно, відіграє в цьому не останню роль. Захід стоїть перед дилемою, що натиснути на КНДР можна лише в моменті дипломатичних зусиль або з російською стороною, або з Китайською Народною Республікою.
Але обидві країни розглядаються як так званий трикутник зла. Ба більше, відносини і з КНР, і тим паче з Росією зазнають суттєвих змін у момент саме економічної, військової та політичної блокади цих країн.
Економічні санкції, на жаль, неефективні не тільки щодо Північної Кореї, а й щодо Ірану. Він близько 40 років перебував під режимом економічних санкцій, але, тим не менш, це жодним чином не вплинуло на можливості оборонної промисловості Ірану випускати засоби ураження, ті ж балістичні ракети, безпілотники і, відповідно, модернізувати свою ядерну програму.
Тому якщо йдеться про можливість запровадження санкцій, то цей механізм передбачений і Росією, і Китаєм, і тим більше КНДР. Йдеться про фактичне створення паралельного економічного простору, який би дозволив існувати країнам-ізгоям навіть на момент фактичного вимкнення економік цих країн або їхнього виключення із загальної глобальної економічної системи.
Читайте також: Атаки на російські нафтові заводи: чому ППО не захищає стратегічні об’єкти — думки експертів