У світі скоротився експорт не тільки російської нафти, а й сировини з інших держав. Насамперед скорочення торкнулися експорту морським шляхом. Прогнози щодо обсягів споживання нафтової сировини у світі виявилися набагато завищеними. Про це сьогодні, 6 серпня, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.
На його думку, в скороченні експорту нафти, найімовірніше, спрацювали глобальні тенденції.
“Вважалося, що нині вартість нафтової сировини має зрости щонайменше до 100 дол. за барель. Однак цього не сталося. Ба більше, зараз котирування нафти на основних сировинних біржах знижуються, і вони знизилися до мінімального рівня з січня. Це означає, що ті оптимістичні прогнози щодо розвитку світової економіки, які давалися ще кілька місяців тому, не відповідають дійсності”, — сказав Рябцев.
Він вважає, що навряд чи попит на нафту зростатиме настільки, що її шукатимуть по всьому світу.
“Оскільки є надлишок пропозиції, дуже багато імпортерів обирають, яку нафту купувати буде вигідніше, дешевше і з меншими ризиками, пов’язаними, зокрема, і з вторинними санкціями, які були запроваджені останнім часом щодо поставок російської сировини. До того ж зараз досить складно здійснювати перекази коштів за поставлені партії нафтової сировини”, — пояснив експерт.
Рябцев звернув увагу, що навіть у РФ офіційні особи визнають ті складнощі, які виникли з оплатою, здійснюваною через китайські банки.
“Якщо раніше, кілька місяців тому, схожі проблеми спостерігалися з оплатою постачань російської нафти в Індію, то зараз ми бачимо, що ці проблеми поширилися і на Китай. Російська сировина стає дедалі токсичнішою, і на тлі відсутності зростання прогнозованого попиту, покупці віддають перевагу поставкам з інших джерел, насамперед держав Близького Сходу — Саудівської Аравії, Кувейту. Об’єднаних Арабських Еміратів, інших традиційних постачальників нафтової сировини передусім на ринку Південно-Східної Азії”, — резюмував він.
Читайте також: Росія перетворила газ і нафту на політичні інструменти і прорахувалася: інтерв’ю з Михайлом Крутіхіним