Чорноморську ініціативу щодо експорту українського зерна морем було закріплено у липні 2022 року угодою. Посередниками виступили ООН та Туреччина. Ініціатива покликана “допомогти подолати глобальну продовольчу кризу, спричинену війною Росії проти України”.
17 травня, за день до автоматичного закінчення терміну дії “зернової угоди” президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган оголосив, що завдяки зусиллям його країни було ухвалено рішення продовжити угоду про зерновий коридор ще на два місяці — до 18 липня.
Проблеми “зернової ініціативи”
Проте, вже 1 червня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що Росія заблокувала роботу Чорноморської зернової ініціативи, зупинивши реєстрацію вхідного флоту у всі морські порти України, які задіяні в угоді.
Протягом двох останніх днів РФ погодилася проінспектувати лише одне судно на вхід до порту “Чорноморськ”. При цьому інші учасники ініціативи погодили проходження одразу 10 кораблів у три порти.
До складу Спільного координаційного центру (СКЦ) у Стамбулі, який займається реалізацією “зернової угоди”, входять представники ООН, України, Туреччини та Росії.
Сумарно на інспекції в територіальних водах Туреччини очікують 50 суден, на які має бути завантажено 2,4 млн тонн продовольства на загальну суму 1 мільярд доларів.
У Мінінфраструктурі наголосили, що блокування реєстрації вхідних рейсів, як і блокування найбільшого порту “Південний”, є грубим порушенням умов “зернової угоди”. Україна вже звернулася до Секретаріату СКЦ із вимогою відновити повноцінну роботу ініціативи.
“Сподіваємося, що партнери з Ініціативи все ж таки знайдуть рішення і припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення зернової ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком, і світ не має мовчати”, — повідомили в українському відомстві.
Раніше, 21 травня, в Мінінфраструктурі повідомляли про блокування російською стороною вхідних рейсів в порт “Південний”.
8 травня РФ також блокувала реєстрацію та проведення інспекцій вхідного флоту в рамках “зернової угоди”. Інспекцію в територіальних водах Туреччини тоді чекало 90 суден, з яких 62 — це судна, що йдуть під завантаження. Проблеми із проходженням суден мали місце і 26 квітня.
Думки експертів
Про те, навіщо Росія спочатку підписує угоди, а потім їх не виконує, яка загалом ситуація із експортом зерна в Україні, і чи можна її покращити — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації;
- Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки;
- Тетяна Трофимцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), посол з особливих доручень у МЗС України.
ДЕНИС МАРЧУК: За вкрадене зерно Росія має заплатити
— Ми маємо констатувати, що з квітня 2022 року росіяни на тимчасово окупованих територіях у більшості випадків просто забирають зерно в українських виробників, а не купують. І це вже більш як на 1 млрд дол.
Ці факти ще далі будуть розслідуватися, оскільки Росія сьогодні за рахунок України збільшує свій експортний потенціал. Ми бачимо за 2022 рік збільшення експортних поставок зернових у світі, у тому числі й таких країн, як Іран, як Сирія. Це ті політичні союзники, які сьогодні підіграють путінському режиму.
Світ усе бачить. Це фіксується через навігації, фіксується супутниками. І щодо тих країн, які беруть участь у купівлі краденого українського зерна, будуть також накладатися санкції.
Є конкретні прецеденти щодо бізнесу у Сирії, який незаконно купував вкрадене українське зерно. Проти них уже діють санкції, щоб вони не мали змоги здійснювати будь-які свої бізнес-інтереси, представляючи свою продукцію у світі. Так само буде і з Росією.
Так само буде зі всіма тими, хто сьогодні сприяє Росії в агресії щодо України.
Зі свого боку ми як асоціація теж ведемо фіксування таких збитків. Маємо поки що можливість фіксувати все в юридичній площині. А це знищені елеватори, знищена техніка, вкрадені зернові… Коли Україна переможе у війні, це стане документальним підтвердженням у міжнародних судах, аби Росія виплачувала репарації.
МИКОЛА ГОРБАЧОВ: Через зерновий коридор йде 50% зернових та олійних
— Росія маніпулює будь-якими даними, щоб внести турбулентність та бардак, щоб усе було непрогнозовано.
Порт “Південний” — один із найефективніших із відвантаження зерна, і, відповідно, він найбільше був наповнений. Тому зупинка цього порту для Росії — це чергова перемога у торгах. Сподіваюся, що вихід буде знайдено.
На сьогоднішній момент Росія не приймає наші плани та умови, за якими ми би хотіли бачити заплановану чергу підходу кораблів і ритмічну роботу наших портових терміналів.
Водночас можу сказати, що через зерновий коридор — а він дуже ефективний і вигідніший за альтернативні шляхи — ми відправили 50% зернових та олійних. 50% ми відправили альтернативними шляхами: через Дунай, залізницю та автотранспортом.
Усі факти незаконного вивезення зерна окупантами з України документуються. Вони є у нас і у Міністерстві закордонних справ. Там навіть прізвище є команди кораблів, які вивозять. І я впевнений, що Україна отримає компенсацію за вкрадене зерно.
ПАВЛО МАРТИШЕВ: Інспекції на Босфорі гальмуються російською стороною
— Там регламентовано, що має бути безперешкодний вихід українських суден із портів. І цей пункт має на увазі те, що порт не повинні бомбити. Але дивуватися поведінці росіян не доводиться.
Те, що вони продовжили зернову угоду, це добре для нас. З їхнього боку — це черговий “жест доброї волі”.
Зрозуміло, що вони захотіли показати, що це все не просто так, і що вони так легко не здалися. Але, гадаю, це ніяк не вплине на відновлення експорту. І поступово ми побачимо, як кораблі заходять та виходить із трьох портів Одеси.
Якби порт Миколаєва запрацював, це дуже активізувало б зерновий експорт, тому що у зв’язку з військовими ризиками не всі хочуть оперувати середніми і великими кораблями. Багато хто хоче використовувати дрібні судна. Сподіваємося, що зернова угода може бути розширена за кількістю портів.
З іншого боку — скільки б не розширювалася можливість портової інфраструктури України, зараз все одно це все впиратиметься в інспекції на Босфорі, які гальмуються російською стороною.
Інспекції два-три судна на добу — дуже мало, і явно недостатньо. Якщо у нас відкриються всі порти, це означає, що будуть великі черги на Босфорі. Потрібно якось вплинути на російську частину комісії, щоб вони швидше перевіряли кораблі. Коли ця кількість дійде до 8-12 кораблів на добу, тоді вже можна говорити про розширення саме портових потужностей.
Поки що у нас навіть ті три глибоководні порти в районі Одеси не працюють на повну потужність через проблеми Босфору. Якщо ми припустимо, що йдуть дуже швидко інспекції на Босфорі, ми можемо вийти навіть на показники 6-7 млн тонн на місяць.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Від РФ можна очікувати провокацій
— Якщо ще наприкінці квітня це було чотири-п’ять кораблів на день, то на початку травня менше трьох. Це дуже мало.
Угодою передбачено, що учасники інспекційного центру — представники Туреччини, ООН, Росії, України — повинні перевіряти кораблі, які заходитимуть до портів України на завантаження. І справді це відбувається. Так само, як перевіряються кораблі, коли виходять вже завантажені зерном.
На завантаження у нас черга 100 кораблів або навіть, можливо, більше.
Самі представники Росії визнають проблему, але не уточнюють, чому це відбувається. А це відбувається просто тому, що вони дозволяють собі десь працювати, десь не працювати. Знаходять якісь абсолютно вигадані приводи для того, щоби не проводити ці інспекції. Щодня уповільнюють можливості кораблів заходити на завантаження.
Коли ми говоримо про Росію, я завжди відмовляюся робити прогнози, бо передбачити їхні дії з погляду логіки… Логіка там абсолютно відсутня… неможливо. Ми бачили, як після підписання договору про зернову угоду обстріляли Одесу. Показово, без великих втрат.
Провокацій можна очікувати будь-яких. Ми маємо справу з непередбачуваним учасником усіх цих домовленостей.