РФ вливає мільйони доларів в дестабілізацію ситуації в Молдові — деталі (ВІДЕО)

ЄС розширив обмеження щодо осіб, причетних до дестабілізації в Молдові. У списку санкцій — очільниця автономного регіону Гагаузія Євгенія Гуцул. Її звинувачують у сприянні сепаратизму, спробі повалити конституційний порядок і в тісних зв’язках із Росією. Під обмеження потрапила також проросійська організація “Євразія” та її засновниця Неллі Парутенко. Запровадження санкцій підтримали в МЗС Молдови. Як Росія намагається дестабілізувати ситуацію в країні, розповідає FREEДOM.

Росія вливає мільйони доларів для дестабілізації ситуації в Молдові, повідомили в прокуратурі країни. За інформацією правоохоронців, тільки у вересні Москва спрямувала 15 млн дол. на підкуп 130 тисяч виборців.

“Не дивлячись на те, що кількість прихильників Росії знижується, але вона знижується не так швидко, як мала би бути, враховуючи те, що відбувається зараз. Саме через те, що Росія витрачає такі величезні ресурси на пропаганду, то звісно ці процеси відбуваються неприродним шляхом. Вплив на вибори теж відбувається неприродним шляхом, тому що для Молдови безпрецедентні гроші витрачаються. 15 млн дол. Росія витратила тільки за вересень місяць і тільки на одну зі своїх “п’ятих колон” у Молдові. А таких у нас, на жаль, кілька”, — розповів політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV (Молдова) Андрій Андрієвський.

Журналістам одного з видань Молдови вдалося проникнути в проросійську мережу, пов’язану з біглим молдавським олігархом і політиком Іланом Шором. Їм вдалося встановити, що учасники схеми отримують гроші через афілійований з російським Міноборони “Промсвязьбанк”. Кошти йдуть на вербування учасників проросійських мітингів і на пропаганду проти євроінтеграції. Соцмережі, листівки та ботоферми — Кремль використовує звичні методи.

“У них іде упор на масовість, диверсифікацію кампанії. На створення штучної картинки, що всі проти, всі критикують. Це створення ефекту масовості, ефекту масового психологічного сприйняття, створити відчуття, що всі проти: і ті, і ці”, — цитує керівника аналітичного центру WatchDog.md Валеріу Пашу видання NewsMaker.

За словами експертів, для Москви референдум про євроінтеграцію важливіший, ніж президентські вибори. По-перше, Росія не змогла створити кандидата, який склав би конкуренцію Маї Санду.  По-друге, результати референдуму матимуть значний вплив на майбутні парламентські вибори. А Молдова — парламентська, а не президентська республіка.

“Це дуже важливо напередодні парламентських виборів двадцять п’ятого року, коли формуватиметься нова більшість у парламенті, новий уряд. Питання, чи буде цей коаліційний уряд проєвропейським, і чи продовжить Молдова переговори про вступ до Європейського Союзу, трансформації європейські, реформи тощо”, — прокоментував молдавський історик і дипломат, постійний представник Молдови при ООН (2006-2008) Олексій Тулбуре.

Молдова, як і Україна, подала заявку на вступ до ЄС у березні 2022 року.  У червні того ж року Європейський парламент підтримав надання статусу кандидата на вступ до Євросоюзу Києву і Кишиневу. А в червні 2024 року офіційно стартував переговорний процес про вступ двох країн до ЄС. Зазвичай цей процес триває понад рік, але з Україною і Молдовою він, імовірно, займе менше часу, заявили в Брюсселі.

Читайте також: Мета Москви — поміняти владу в Кишиневі: ситуацію перед президентськими виборами в Молдові прокоментував Тулбуре