РФ програє гру, яку сама ж затіяла в Чорному морі: перспективи нової зернової угоди оцінили експерти

Українські аграрії вивозять зерно за кордон через дунайські порти, після того, як Росія в односторонньому порядку вийшла із зернової угоди і заблокувала експортний коридор у Чорному морі. Але новий маршрут підвищує вартість кожної тонни зерна на 60-70 доларів, а загальні збитки сільськогосподарських підприємств оцінюються в 10 мільярдів євро.

Крім цього, Росія продовжує атакувати потову інфраструктуру України.

Україна зазнає збитків

У 2022 році Чорноморську зернову ініціативу з одного боку підписала Україна з ООН і Туреччиною, з іншого — Росія з ООН і Туреччиною.

У Кремлі заявили, що не мають наміру більше брати участь у зерновій угоді, термін дії якої закінчився 17 липня. Росія “підкріпила” свою позицію виходу з угоди ракетним обстрілом інфраструктури Одеського морського торгового порту.

Далі РФ атакувала ударними дронами Одеську область вночі 2 серпня. Унаслідок атаки на об’єктах портової та промислової інфраструктури регіону виникли пожежі, пошкоджено елеватор.

22 серпня внаслідок нічної атаки на порти Дунаю знищено 13 тис. тонн зерна, повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

“13 тис. тонн зерна знищено Росією внаслідок атаки “Шахідів” на порт Ізмаїл. Пошкоджень зазнали одразу кілька приватних зернових терміналів і складів, вантажна інфраструктура. Агропродукція призначалася для Єгипту та Румунії”, — написав він у Telegram.

Міністр додав, що Росія системно б’є по зернових ємностях і складах з метою зупинки агроекспорту.

“Тільки за цю ніч (22 серпня, — ред.) на 15% було знижено експортну потужність порту Ізмаїл, до цього був порт Рені і 35 тис. тонн знищеного там зерна. Сьогодні вже восьма за рахунком атака на портову інфраструктуру після виходу Росії із зернової ініціативи”, — зазначив Кубраков.

За його даними, загалом за місяць атак на порти знищено 270 тис. тонн зерна.

При цьому РФ має намір повернутися в зернову угоду за виконання низки своїх умов. А поки вона має намір оглядати суховантажі, що йдуть Чорним морем.

Аграрії України шукають нові шляхи доставлення зерна

Президент України Володимир Зеленський у межах участі в саміті Україна — Балкани в Афінах повідомив, що Україна готова й надалі залишатися гарантом глобальної продовольчої безпеки. Київ зацікавлений у пошуку нових шляхів постачання продовольства на світові ринки. Новим партнером може стати Хорватія, яка підтвердила готовність надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна.

Паралельно Київ веде переговори і з іншими країнами. Серед них Молдова та Литва.

Крім цього, українські аграрії просять допомоги в Литви в отриманні субсидій Європейського Союзу на перевезення експортованого зерна через Клайпеду та інші європейські порти — на їхню думку, тільки так Україна зможе експортувати накопичений урожай без збитків.

Найголовніше для українських аграріїв, які не можуть експортувати зерно через Чорне море, щоб їхня продукція дісталася портів Європи. Але без субсидій це неможливо, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

“Найголовніше для нас — дістатися до моря, тому що там найбільша пропускна здатність. (…) Працювати з країнами Балтії, і цього буде достатньо. Тільки за умови, що працюватиме “зелений” коридор, працюватимуть транспортні субсидії, тоді працюватиме вся система, тому що сьогодні, після підрахунку збитків від наявної логістики, вона не працює. Вона є, але дуже дорога”, — зазначив Дикун на пресконференції в Сеймі Литви.

Без субсидій експортувати українські товари через порти Європи невигідно, вважають експерти.

Крім вибору нових шляхів, продовольству потрібні гарантії безпеки від країн НАТО.

“Ми говоримо вже понад пів року про те, що потрібно діяти через ООН і через НАТО, через альтернативні шляхи залучити конвой. Ми повинні розвивати далі співпрацю з НАТО, з Туреччиною, Болгарією і Румунією для проходження суден. І найголовніше ППО — в Одесі, Миколаєві для того, щоб зберегти нашу портову інфраструктуру”, — переконаний голова ГО “Українська аграрна асамблея” Олександр Гапон.

Росія теж шукає способи продажу українського зерна

Тим часом з’явилася інформація, що Росія, Туреччина і Катар готують нову тристоронню зернову угоду для постачання російського зерна в країни Африки. Про це повідомила німецька газета Bild, яка має у своєму розпорядженні службове листування між МЗС і посольствами Туреччини та Росії.

З листів випливає, що в цій угоді Туреччина виступить у ролі організатора, Катар — спонсора постачань. У рамках нового проєкту зерно планують постачати в бідні країни, переважно в Африку.

У цій угоді РФ називає зерно своїм, при цьому однозначно, що частина — це українська сільгосппродукція, вкрадена загарбниками на окупованих територіях. Як повідомляв радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, основну частину викраденого українського зерна російські окупанти перевозять автомобільним транспортом із Маріуполя до Ростова-на-Дону, а звідти, зокрема, до країн Африки.

“Зерно, яке було прибрано і вкрадено на території Донецької області, йде через Маріупольський порт. Зерно, яке було вкрадене з решти областей України, включно з окупованим Кримом, їде через Маріуполь транспортом, машинами в 20 і 40 тонн тягнуть до Ростова-на-Дону”, — сказав він.

Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан просить Росію відновити колишню угоду щодо постачання українського зерна. Анкара пропонує діяти під егідою ООН. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може відвідати РФ для обговорення з Володимиром Путіним продовження Чорноморської зернової ініціативи. Про це повідомив телеканал NTV з посиланням на джерела в адміністрації турецького президента. Передбачуваної дати поїздки не називають.

Майбутнє зернової угоди в оцінці експертів

Чи відкриє міжнародна спільнота Чорне море для судноплавства всупереч погрозам Росії і якою буде підсумкова альтернатива зерновій угоді, в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
• Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), експосолка з особливих доручень у МЗС України;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Володимир Воля, політолог;
• Джейсон Смарт, американський політтехнолог.

ДЕНИС МАРЧУК: Є всі шанси на експорт зерна Чорним морем з українських портів

— Весь світ зацікавлений у відновленні зернової угоди. Ми бачимо заяви і США, і Туреччини, і конференції, яка відбулася в Саудівській Аравії. Арабський світ виступає за те, щоб зернова ініціатива працювала. На саміті Росія-Африка, який пройшов у Санкт-Петербурзі, Африка сказала, що не хоче ніяких подачок [від РФ], а щоб працювала зернова ініціатива, щоб світ міг вчасно отримувати продукцію з України. І тут дипломатичні переговори відіграють велику роль.

Ситуація зараз буде відіграватися на тому, як відбудеться зустріч президента Туреччини Ердогана з президентом країни-агресора Путіним. Найімовірніше, підсумки нової угоди залежатимуть від цього переговорного процесу.

Але в системі бізнесу, який зараз активно обговорює можливість постачань через Чорне море, переконані, що у вересні експорт з території України Чорним морем стане реальністю.

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Світу треба попрацювати над безпекою продовольчої інфраструктури

— Зрозуміло, що для нас найефективнішим, найдешевшим і найшвидшим шляхом є чорноморські порти. Наступний за ефективністю — шлях Дунаєм до Румунії.

У липні у нас 68% зернових та олійних культур було експортовано саме з портів Дунаю.

Румунські порти найближчі за своїми інфраструктурними можливостями до перевалки такої великої кількості вантажів як зернові, олійні.

Я поки що стримано оптимістична, тому що ситуація залишається напруженою. Але те, що з порту “Одеса” 16 серпня тимчасовим коридором вирушило перше судно, контейнеровоз JOSEPH SCHULTE (прапор Гонконг), ми показали, що справді блокаду потрібно проривати. Причому прорвати діями і показувати, що не можна в єдиній акваторії Чорного моря одній країні поводитися як терорист.

А що стосується переговорів Туреччини і Росії, тут є дуже багато інших питань, які будуть обговорюватися. Але я б порадила нашим турецьким колегам обговорити з російською стороною саме питання про те, що є неприпустимими обстріли комерційних і мирних інфраструктурних цілей хоч в Одесі, хоч на Дунаї, тому що це дійсно критичний момент.

Потрібно не тільки турецькій стороні, а й іншим нашим партнерам попрацювати над тим, щоб було забезпечено безпеку цих об’єктів для того, щоб світ спокійно міг отримувати українське зерно і не тільки зерно.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Дунай — гарна ідея, але не потрібно відмовлятися від чорноморського коридору

— Ми вже мали прецеденти і це емпірично доведено, що РФ у зерновій угоді не потрібна. Коли вона під час дії угоди відмовлялася проводити огляд суден [у Босфорській протоці], це робили турки. Тоді ми збільшили у 2-3 рази пропускну здатність, і все було добре. А потім росіяни швиденько повернулися.

Заяви США про те, що вони допомагатимуть шукати альтернативні маршрути, це добре, безумовно. Але все одно Дунай — не гумовий, і перебудувати порти для збільшення пропускної спроможності, дуже швидко не вийде.

Найкраща ідея — забезпечувати зернову угоду без РФ із присутністю держав, які будуть готові забезпечувати безпеку або допомагати Україні це робити.

Після виходу з угоди Росія спочатку говорила, що розглядатиме кораблі в Чорному морі як військові цілі, але потім виправилася і сказала, що буде їх просто оглядати. Ми маємо відповідну відповідь Міноборони України, що будь-які кораблі, які рухатимуться в чорноморські порти РФ, будуть нами розглядатися так само, як законні військові цілі. І в нас є на це спроможності.

Позиція американців, як на мене, трохи слабка. Ми вдячні, безумовно, за допомогу в тому, щоб розширити альтернативні можливості. Але найкраще було б продемонструвати силу щодо Росії, оскільки сила — це єдине, що можуть бачити, чути Путін і більшість путіністів.

РФ уже боїться Чорного моря, оскільки Україна продемонструвала, що попри те, що в неї немає сильного флоту, в неї є симетричні відповіді, які будуть дуже болючими для Кремля.

Тому гра, яку зараз затіяли росіяни, не піде їм на користь. Уже зараз значно зменшуються постачання різних вантажів через Чорне море в російські порти, оскільки компанії теж будуть двічі думати. Особливо після атаки на російський танкер “Оленегорский горняк”, яка сталася за допомогою надводних українських дронів.

ВОЛОДИМИР ВОЛЯ: Росія навряд чи наважиться зупиняти суховантажі впливових держав

— Путін вийшов із зернової ініціативи, тому що для нього військові міркування виявилися вищими за інтереси стратегічних партнерів — Китаю, Туреччини, Єгипту, Саудівської Аравії та африканських держав. Почекаємо показових моментів, як Росія зупинятиме суховантажі під прапорами Туреччини, Індії, Китаю тощо. Чи будуть такі інциденти?

Я думаю, що Путін наважився проігнорувати інтереси своїх стратегічних партнерів, бо боїться втратити окуповані території на півдні України — лівобережжя Херсона і Запорізьку область.

Бо це означало б, що і Крим виявиться повністю прострілюваним українськими військами. І, загалом, російські окупаційні успіхи далі згортатимуться за ефектом доміно.

Кремль вийшов із зернової угоди, щоб розв’язати собі руки щодо нанесення суцільних ударів по портах півдня України.

Тобто Путін боїться загрози з цих територій для своїх військ на лівобережжі Дніпра в Херсонській області та в Криму.

Україна може теоретично разом з іноземними партнерами, зокрема стратегічними партнерами Росії обійти ось формат морських перевезень за участю Росії. Це може відбуватися з українських портів через Босфор і Дарданелли.

Держави, які зацікавлені в купівлі українського зерна, проігнорують заборони, або ж проходитимуть до територіальних вод України економічною зоною Туреччини, Болгарії, Румунії. А далі важливий момент — наскільки в України вийде військовими засобами забезпечити безпеку цих суден у портах, тобто в акваторіях своїх портів і взагалі в економічній морській зоні.

Необхідні два моменти: посилити протиракетну оборону в Одеській області та загнати російський флот якомога далі — у північно-західну акваторію Чорного моря, до берегів Росії, у Новоросійськ, в Азовське море.

Було б дуже знаковою подією, якби нарешті Кримський міст був ще раз пошкоджений. Або “Адмірал Макаров” теж був би настільки пошкоджений, щоб більше не зміг запускати ракети по Україні. Тому зараз відбуваються якісь зміни у ставленні багатьох нейтральних або умовно нейтральних держав до попереджень Росії, погроз оглядів.

У нейтральних міжнародних водах Росія не може проводити огляди, у неї немає мандата на це. Це те, що межує з піратством. Ну, а обстріл буде актом агресії проти тієї держави, під чиїм прапором слідує судно.

Тому чекаємо показових моментів — чи захочуть держави влаштувати демарш Росії, відправивши свої суховантажі в Чорне море.

ДЖЕЙСОН СМАРТ: Ердоган, як і раніше, впливає на Путіна

— Ердоган може переконати Путіна з приводу зернової ініціативи, тому що має величезні можливості впливати на Росію. З усіх країн НАТО Туреччина має найбільші можливості говорити з Москвою. Ми знаємо, що Китай також розлючений на Росію через те, що вона вирішила не підтримувати зернову ініціативу.

Росія вважає Чорне море своїм, але це помилка. Адже Туреччина теж завжди вважала Чорне море своїм.

Туреччина захищатиме свої інтереси. І якщо вона захоче відправити свій військовий корабель у Чорне море, Росія не зможе її зупинити.

Читайте також: Зустріч Путіна і Ердогана: перспективи повернення Росії в зернову угоду обговорюємо з експертами