Росія заявила, що розглядатиме всі судна, які прямують акваторією Чорного моря, як такі, що несуть військові вантажі. У зв’язку з цим перш, ніж вживати будь-яких заходів, РФ планує оглядати судна.
Крім цього Росія в середньому тримає на бойовому чергуванні в Чорному, Азовському та Середземному морях 19 кораблів. Більшість з них — у Чорному морі, де РФ перебуває незаконно, окупувавши Кримський півострів.
Лжехазяйка Чорного та Азовського морів
Українські військові акцентують на тому, що Росія продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 р. (SOLAS), вимикаючи системи автоматичної ідентифікації (AIS), на цивільних суднах в акваторії Азовського моря.
Як повідомляло видання Financial Times, у тимчасово окупованій Керченській протоці росіяни збільшили кількість кораблів із вимкненою автоматичною ідентифікаційною системою (АІС), що може свідчити про те, що окупанти хочуть приховати свій рух.
Водночас після того, як РФ вийшла в односторонньому порядку з Чорноморської зернової ініціативи, вона заявила про “підвищену військову небезпеку” там, де раніше пролягав гуманітарний морський коридор.
Також Міністерство оборони РФ оголосило, що всі судна, незалежно від прапора, які спрямовуватимуться до українських портів із опівночі 20 липня, Росія розглядатиме як такі, що залучені до військового конфлікту.
Паралельно збройні сили РФ уже кілька днів поспіль атакують Одесу, а також портову інфраструктуру Одеської області. Зокрема, пошкоджено зернові термінали з українським продовольством, яке поки що не може бути доставлено до країн глобального Півдня через відсутність гарантій безпеки з боку РФ.
“Головна мета ракетних атак росіян на Одесу та регіон — це спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря, а через акт залякування запобігти та нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування “зернового коридору”, — вважає секретар Ради національної безпеки України Олексій Данілов.
На його думку, у Кремлі очікують, що шляхом “шантажу примусять Захід до переговорів і прийняття путінського “зернового ультиматуму” — відновлення експорту російського аміаку, зняття частини санкцій та інших обмежень”.
Данілов повідомив, що Україна розуміє та поінформована про ці наміри, належним чином відреагує і насамперед повною мірою відповість на вбивства та руйнування.
Україна продовжує переговори з Туреччиною та ООН щодо продовження зернової угоди.
“Усім нам треба не забувати: Чорне море — це море всіх наших держав і людей. Воно не належить Російській Федерації. Там є Україна, є Туреччина, Румунія, Болгарія. Ми розмовляємо з усіма країнами Чорноморського узбережжя — предметні прагматичні людські відносини і, що дуже важливо, правові відносини. А Росія вважає, що Чорне море — суто російське”, — сказав президент України Володимир Зеленський.
Коментарі фахівців
Південь України атакують кораблі Чорноморського флоту РФ у портах окупованого Криму. А з берегового ракетного комплексу “Бастіон” РФ тероризує Одесу.
Військові експерти зазначають, що далекобійні ракетні системи ATACMS могли б знищувати російські берегові ракетні комплекси, а винищувачі F-16 допомогли б боротися з кораблями. Детально цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
- Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ВМС України;
- Костянтин Криволап, авіаційний експерт, аналітик.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Туреччині потрібно визначитися, хто вона в Чорноморському регіоні
— У Чорноморській акваторії у нас не протистояння, а з’ясування питання — чи існує міжнародне морське право. Море не у внутрішній юрисдикції РФ. Відповідно, все, що там відбувається, не має жодного стосунку до Росії.
Чорноморський регіон не є суверенною територією РФ. Туреччина намагається впливати на регіон. Але позиція президента дивна.
Або ти суб’єкт у цьому регіоні, і тоді ти ведеш переговори, примушуючи іншу країну цього регіону суворо дотримуватися юридичних нормативів, або ти виступаєш адвокатом країни, яка порушує глобальне право. Це дуже дивно. Тоді це не суб’єктність, а адвокатування.
Тому що говорити Заходу, що ви зобов’язані виконати вимоги країни, яка демонстративно порушує мою суб’єктність, трохи дивно.
Мені здається, що Ердогану потрібно зосередитися на ключових речах:
- продовженні домовленостей з Україною, де Туреччина є гарантом того, що зерно буде виходити;
- дотриманні Росією правил роботи в Чорноморській акваторії;
- підвищенні суб’єктності Турецької Республіки;
- забути про те, що Росія як країна-агресорка має якісь вимоги, тому що всі вимоги Росії так чи інакше будуть тільки ескалувати конфлікт.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Російським провокаціям у морі не повірять
— Безпосередньо в морі зіткнення не буде, тому що у нас сьогодні немає боєздатного флоту. З іншого боку, у нас є досить ефективні протикорабельні ракетні комплекси, які дають нам змогу тримати російську флотилію на певній відстані завдяки нашим протикорабельним ракетам “Нептун” і “Гарпун”.
Росія може проявляти акти агресії і провокації проти кораблів, які йдуть виключно під прапорами інших держав, а не України. Якщо йде судно під прапором Португалії або Іспанії, чи наважиться Росія на якийсь акт агресії саме щодо цього судна?
Росія може піти на якийсь фальшивий прапор і провести гібридну операцію. Ми вже неодноразово бачили такі сценарії, які Москва розігрувала роками, починаючи з 2014 року. Але в її інсценування ніхто не повірить сьогодні. Тому для неї це буде у збиток.
Якщо Путін злякався зека Євгена Пригожина під час заколоту, то наскільки він готовий застосувати всі свої сили і засоби проти корабля, який йде під прапором однієї з країн НАТО. На камеру, звичайно ж, він може робити якісь грізні заяви.
Я не впевнений, що Росія готова на радикальні кроки щодо іноземних суден у Чорному морі.
АНДРІЙ РИЖЕНКО: Україні потрібні бойові катери
— Росія повертає свій статус до 24 лютого, коли вона оголосила північно-західну частину Чорного моря зоною забороненого входу. І коли судна намагалися заходити або виходити з українських портів, вона їх просто розстрілювала, використовуючи крилаті ракети, артилерію та авіацію. Ми знаємо, що частина суден були пошкоджені, деякі навіть втоплені РФ.
Те, що Москва має серйозні наміри, підтверджує той факт, що кілька днів тому вона провела в північно-західній частині Чорного моря чергове навчання для кораблів, які базуються в Севастополі.
Російські військові стріляли надзвуковою ракетою Москіт по морському щиту. Усе тактичне тло цього навчання було побудовано на тому, щоб контролювати заходи з блокади українських портів, тобто виявляти цілі, які туди заходять, і або затримувати їх, або знищувати.
У РФ є сили і засоби для того, щоб проводити такі акції. У Збройних силах України ситуація трошки змінилася. У нас з’явилися берегові ракетні комплекси. Це не дозволяє росіянам почуватися вільно в цій частині Чорного моря. Але в центральній частині, в районах, які пролягають до протоки Босфор, вони можуть використовувати і кораблі, і літаки, і підводні човни з цією метою. Тому те, що вони зараз роблять, небезпечно.
Від наших партнерів, очевидно, може бути відповідь тільки невійськового плану.
Запас ракет П-800 у Росії оцінюється в кілька сотень одиниць. Вони наносяться зараз переважно з берегових батарей у Криму. На початковому етапі війни російські війська теж стріляли цими ракетами. Нам вдавалося якусь частину збивати. Але український арсенал зенітних керованих ракет обмежений. По Одесі, по півдню України стріляли дуже багато. Тому чотири системи NASAMS, про які було оголошено, стануть великою підмогою Україні. Ці комплекси здатні перехоплювати ракети П-800.
Але загроза зберігається: і “Онікси”, і “Калібри”, і Х-22 — те, що окупанти зараз застосовують, щоб вражати нашу портову інфраструктуру.
Партнери передали Україні ракети берегового базування для того, щоб противник не заходив у північно-східну частину Чорного моря. Хоча, якщо подивитися статистику березня-квітня минулого року, то це корабельне угруповання перебувало за 15-20 кілометрів південніше від Одеси — вони постійно розстрілювали наше узбережжя.
Голландія передала два тральщики. Британія передала нам два тральщики, які ми купили ще до війни. Але ці кораблі не прийдуть до закінчення війни. Хоча після закінчення війни, звичайно, у них буде багато роботи. Ми самі замовили два корвети в Туреччини, але вони прийдуть, напевно, тільки після війни.
Зараз нам дуже важливо поставити крилаті ракети на якісь корабельні платформи. Невеликі катери могли б повністю вирішити всі завдання. У перспективі в України можуть з’явитися літаки F-16. Вони можуть вирішувати завдання ударів ракетами “Гарпун”. Вони можуть дістати до кораблів, які перебувають у морі, стріляють і по нас.
Починаючи з ранньої весни цього року окупанти перевели частину своїх найцінніших кораблів і підводних човнів у район Новоросійська. Там зараз базується близько 40 суден. Вони іноді приходять до Севастополя для поповнення запасу. Але в основному базуються в Новоросійську.
У Севастополі базується близько 70 кораблів і катерів. Але вони зараз переважно діють на південь від Кримського півострова, під захистом гряди кримських гір і в районі узбережжя Таманського півострова під Новоросійськом. Але навіть із цих позицій їм вдається завдавати ракетних ударів по території нашої країни. Стріляють вони і береговим комплексом з території Криму.
КОНСТАНТИН КРИВОЛАП: Винищувачі несуть загрозу будь-якому корабельному угрупованню
— F-16 може зняти морську блокаду. Адже всі морські військові угруповання призначені для дуже серйозного захисту себе і для досить агресивної загрози нападу на територію, яку вони можуть охопити. Тому рівень технічних рішень, якість і вартість техніки, як правило, на порядок вищі, ніж те, що застосовується в сухопутних частинах.
Винищувачі F-16 створюють суттєву загрозу для будь-якого корабельного угруповання.
Це радіорозвідка і використання високоточних антикорабельних ракет, наприклад, “Гарпун”. Але це не буде лінійною операцією. Це буде сукупність різних способів, засобів, відволікання уваги тощо.
Читайте також: Помста за Кримський міст та шантаж зернової угоди: удари РФ по Одесі обговорюємо з експертами