Вчора о 22:45
Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій вимагає від Росії виплатити компенсації Україні — її підтримали 94 держави. В документі йдеться про необхідність створити міжнародний механізм для відшкодування збитків Україні, а платити має саме країна-агресор. При цьому кожен громадянин РФ заплатить за розв’язану Путіним війну проти України не менше 2 тис. дол., а також існує ймовірність, що частина компенсацій ляже на плечі наступних поколінь.
Як відбуваються переговори України з західними партнерами щодо вилучення у Росії золотовалютних резервів, розміщених за кордоном? Чому в разі війни РФ проти України компенсації матеріальних збитків інфраструктурі нашої держави буде недостатньо? Яка небезпека загрожує іноземним компаніям, які поки не встигли вивести свій бізнес з Росії? Навіщо в питанні компенсацій потрібні щонайменше дві різні процедури? На ці питання в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу FREEДОМ відповів міністр юстиції Денис Малюська.
— У зв’язку з агресією РФ проти України та українців ООН фактично вимагає, щоб Росія заплатила нашій державі репарації. Але Путін навряд чи це робитиме. Як взагалі можна змусити Кремль заплатити за збитки від війни? І що може зробити профільне міністерство, яке ви сьогодні очолюєте?
— Вся краса ситуації, в якій ми перебуваємо, в тому, що нас не особливо цікавить, що думає Кремль, що думають Пєсков, Медведєв… Безумовно, нам подобається їхня реакція — товариші, м’яко кажучи, стурбовані, і це приємно спостерігати.
Повертаючись до теми, Росія зберігала значні суми грошей за кордоном в країнах, які є нашими партнерами. Сотні мільярдів доларів розміщено в країнах “Великої сімки”, а також в деяких країнах Євросоюзу, які до G7 не входять.
За нашими оцінками — так публічно звітував Центробанк РФ — крім Китаю, в країнах, у яких ми можемо російські гроші забрати, знаходиться близько 300 млрд дол. Це дуже велика сума.
І судячи з реакцій, наприклад, Пєскова, вони там і залишилися. Проблема для Росії в тому, що рішення про повномасштабний напад 24 лютого ухвалювалося в дуже вузькому колі осіб. І ті, хто безпосередньо відповідав за управління золотовалютними резервами та суверенними активами РФ, очевидно, були не в курсі про дату нападу, тому фізично не встигли перемістити значні обсяги грошей туди, де ми не змогли б їх дістати.
І, можливо, вони також не розраховували на радикальні дії нашої держави та наших партнерів на Заході. Тому замороженими виявилися величезні суми, і ми не потребуємо згоди Росії для того, щоб ці гроші забрати.
Згода потрібна від країн-партнерів, у яких ці гроші розміщені. Є великі юридичні складнощі для того, щоб ці гроші відібрати: вони належать державі, і тому покриті так званим суверенним імунітетом.
Тобто просто взяти та перерахувати ці гроші до фонду компенсації, на жаль, не можна.
Але цей імунітет можна зняти міжнародним договором, і укладання такого договору стало можливим після резолюції Генасамблеї ООН, де 94 країни підтримали створення компенсаційного механізму. Усі чудово розуміють, про що йдеться. І всі, хто нас цікавив, проголосували за нашу ініціативу.
Тому ми дивимося досить оптимістично на такі кроки: укладання мирного договору, підписання ратифікації та виконання.
Величезна кількість роботи вже зроблена, резолюція Генасамблеї не на порожньому місці народилася. Було створено спеціальну робочу групу при Офісі президента. Ми провели значні переговори з нашими партнерами за кордоном щодо дуже великого обсягу. І ось — перші результати та бачення, як ми рухатимемося далі.
— На сьогодні Київська школа економіки (KSE) вже зробила підрахунки. Війна РФ проти України лише інфраструктурі завдала збитків в 127 млрд дол. Вони уточнили, що ця сума збільшуватиметься, тому що військові дії продовжуються, і руйнування зростають. За якою методологією визначається обсяг цих репарацій?
— Історія поки що не знає таких механізмів, які пропонуємо створити ми. У цьому складність та інноваційність підходів. Але й напад РФ теж досить дика і непередбачувана історія для багатьох наших партнерів, тому доводиться бути креативним.
Як це рахуватиметься? Очевидно, йтиметься про те, що компенсації підлягає не лише матеріальна шкода, заподіяна інфраструктурі, як вважає Київська школа економіки. Але й збитки, завдані, наприклад, життю та здоров’ю наших громадян.
Росією було вбито величезну кількість людей, величезна кількість поранених, які втратили здоров’я — вони також вимагають компенсації. Величезну кількість грошей втратив державний бюджет у вигляді несплачених податків. Величезну кількість прямих і непрямих збитків завдано бізнесу.
Обсяг збитків, безумовно, перевищуватиме ті суми, які ми зможемо відібрати у Росії та розміщені в країнах Заходу. Я не маю сумніву, що ми зможемо розподілити всі ресурси, які будуть відібрані у Росії. Питання тільки в тому, а що робити зі збитками, які не можуть бути покриті через брак коштів РФ, розміщених за кордоном.
Це буде наступний крок: ми проситимемо наших партнерів зробити певний механізм, щоб частина доходів, які Росія отримує за кордоном, була направлена на відшкодування збитків.
Такий механізм можливий і вже застосовувався практично. Наприклад, такі компенсації виплачував Іран — частково за рахунок золотовалютних резервів, частково за рахунок доходів від продажу нафти за кордон. Росія країна велика, досить багата на ресурси. Думаю, вони довго і наполегливо відшкодовуватимуть збитки, які зараз завдають Україні війною.
— Керівник офісу президента України Андрій Єрмак прокоментував це коротко — Росія заплатить за все. …Ви вже згадали про реакцію російського керівництва. Є у них така оригінальна людина — Дмитро Медведєв, працює в Радбезі. Останній допис в його “міцному” Telegram присвячений репараціям. Він написав, що Росія забиратиме майно західних компаній, що знаходяться на її території, більш ніж на 300 млрд дол. Це блеф?
— Я не впевнений… Може й справді такі дії будуть вжиті. Вони багато зробили того, що не обгрунтовується здоровим глуздом. Якщо вони відбиратимуть приватні активи у тих компаній, які вийшли з РФ або ще не встигли вийти, це постріл навіть не собі в ногу, а відразу в голову.
Тому що це ставить хрест на будь-якому можливому інвестиційному кліматі чи поновленні нормальної інвестиційної діяльності, міжнародної торгівлі в майбутньому.
Тобто мало того, що вони платитимуть Україні, вони рано чи пізно платитимуть і всьому бізнесу, активи якого вони відберуть. Без цього вони просто не вийдуть на зовнішні ринки. Їхні активи заарештовуватимуться, відбиратимуться, і працювати в глобальній економіці після таких кроків буде просто неможливо.
Якщо у них прямо така безвихідь, що без цього ніяк не можна… Ми за цим спостерігатимемо, допомагатимемо нашим партнерам, в тому числі західним. Але ми і так закликали та закликаємо західний бізнес добровільно йти з Росії. Тому що підтримувати агресора, сплачувати податки в Росії не можна. Ці податки йдуть на фінансування війни проти України, вбивства мирних громадян.
Бізнес, який розуміє стратегічні ризики, вже пішов чи активно йде з Росії, продає активи за будь-яку ціну.
А Медведєв чи той, хто веде його Telegram — однаково неврівноважені особи. Це вкотре підтверджує, що це не та країна, з якою можна вести нормальні переговори та сподіватися на збереження бізнес-активів.
— Остання резолюція Генеральної асамблеї ООН передбачає створення реєстру для реєстрації збитків, які російське військове вторгнення завдало Україні та опрацювання механізму виплати репарацій. Чи є ще якісь аспекти, пов’язані з репараціями?
— Там чимало загальних положень. Тобто резолюція сама по собі є досить об’ємною, але ключові речі, які там конкретно прописані і головні для нас — це реєстр та компенсаційний механізм.
Реєстр дозволить зафіксувати збитки для того, щоб міжнародна спільнота їх визнавала.
Що це не просто Україна порахувала, завищила суми чи порахувала збитки, яких не існує, а іноземні, нейтральні, авторитетні держави підтверджують обґрунтованість наших вимог. Існуватиме два механізми, один з яких — на локальному рівні.
Всередині України буде реєстр збитків, який вже практично створено: закон перебуває на останніх етапах схвалення Верховною Радою.
Першочергові компенсації громадянам України виплачуватимуться за рахунок держбюджету України для того, щоб потім ці витрати компенсувати за рахунок РФ. Ми розуміємо, що гроші Росії прийдуть не завтра, не післязавтра, а люди з пошкодженими квартирами потребують допомоги вже зараз. Потім ці суми буде компенсовано з фонду, який буде наповнений російськими грошима. Але, безумовно, більшість збитків буде компенсовано безпосередньо з фонду, куди надійдуть російські суверенні гроші.
Наше розуміння — треба робити щонайменше дві різні процедури — це підлягає обговоренню з нашими партнерами.
Спрощену — для громадян, які мають невеликі суми заявлених збитків. Умовно кілька десятків тисяч доларів за пошкоджену чи знищену квартиру, або іншу незначну шкоду. А складнішу, з ретельною оцінкою доказів — для великих сум збитків. Наприклад, якщо збитки завдано величезним підприємствам чи органам місцевого самоврядування, великій інфраструктурі чи державі. Там доведення буде складнішим, треба буде зібрати більшу кількість документів.
Це наше попереднє бачення. Ми запропонуємо нашим партнерам організувати процес так, щоб громадяни змогли швидко та не надто обтяжливо отримувати компенсації на підставі базового пакету документів. А великі суми розподілялися з ретельнішою перевіркою.
— У контексті нашої теми ми вигадали гасло, що кожен росіянин заплатить умовно по 2 тис. дол. Можете сказати громадянам Росії, що доведеться платити за те, що зробила їхня держава?
— Безперечно. Але я не думаю, що громадяни Росії мають особливо довіряти міністру юстиції України… Почитайте ваших Медведєва та Пєскова — ви зрозумієте, що платити вам доведеться багато.
Не думаю, що коштуватиме 2 тис. дол. з людини. Швидше за все, платити доведеться не лише вам, а й вашим дітям. Тому, чим раніше ви зупините цю війну, чим раніше змусите вашу владу вивести свої війська, тим менше доведеться платити. Але платити в будь-якому випадку доведеться.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
