РФ намагається змінити проєвропейський курс Молдови: що очікувати від другого туру виборів (ВІДЕО)

Вашингтон побоюється втручання Росії у другий тур президентських виборів у Молдові. Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен. За його словами, Кремль зробив усе можливе, щоб зірвати перший тур виборів і референдум про вступ Молдови до Євросоюзу, а також підірвати демократію в країні, використовуючи підкуп виборців, дезінформацію і шкідливі кібератаки, інформує FREEДОМ. 

Кремль знову витратив даремно сотні мільйонів євро. Цього разу намагаючись розхитати стабільність у Молдові. Протягом кількох місяців перед президентськими виборами і референдумом про вступ країни до Європейського Союзу Москва вербувала громадян Молдови, поширювала фейки, збирала мітинги, щоб саботувати демократичні процеси. Кремлівські технології знову дали збій: нехай і з невеликим відривом Молдова сказала “так” європейській інтеграції.

“Втручання Кремля в молдавську політику — не новина. У нас практично на кожні вибори Кремль намагається якось впливати на ситуацію, тут є проросійські сили, які безпосередньо підтримуються з Кремля так чи інакше. Але цього разу, і особливо після початку війни спроби впливати на молдавську політику, звісно, безпрецедентні: і за нахабством, якщо можна так сказати, і за віроломством”, — зазначає політичний оглядач Євген Чебан. 

Мережу агентів чисельністю близько 130 тисяч осіб вдалося організувати за допомогою проросійського олігарха-втікача Ілана Шора. Завербованим обіцяли від тисячі леїв на місяць — це 55 доларів. Спочатку агенти отримували готівкою, але згодом їм стали відкривати картки в одному з російських банків. 

Журналістці одного з місцевих видань за допомогою підробленого паспорта вдалося проникнути в так звану мережу “Шора”. 

Дівчині відкрили рахунок у російському “Промсвязьбанке”, у вересні та жовтні 2024 року вона отримала по 15 тисяч рублів за виконані завдання.

“Мені телефонували часто з Москви, і сказали, що в Ілана Шора є багато ролей: симпатизанти, активісти… лідер територіальної організації. Я була активістом. І вони мені подзвонили і сказали, що ти активіст і треба зібрати симпатизантів. Тому що їм треба було, щоб ця мережа була великою. Мені дзвонили часто, мені говорили багато речей з російської пропаганди, що в ЄС — недобре, а Росія — дуже добре. Я була на протесті, мені сказали, щоб я протестувала. Я дала листочки з дезінформацією, допомагала людям, щоб зареєструвати їх у чатботі”, — розповідає журналістка видання Ziarul de Gardă Меріуца Ністор.

В умовах масштабного тиску з боку Кремля Молдова все ж обрала проєвропейський курс. Однак результатами референдуму незадоволені як противники, так і прихильники ідеї вступу країни до ЄС. Перші впевнені, що курс на Брюссель хибний, другі — розраховували на більшу кількість голосів “за”. 

“Я скажу прямо — [я за те], щоб позбутися цього “русского мира”. Передайте на весь Київ — я за Європу. Я був і бачив, як там живуть і розвиваються, і яка ваша Україна була до війни. Люди думали про екологію, про все це…. Але прийшли ці нелюди і все зіпсували, все, що було пов’язано з майбутнім. Я цього не хочу”, — пояснює житель Кишинева Адріан.

“Розраховував на більшу підтримку все-таки вступу до ЄС”, — ділиться житель Молдови Алекс.

“Я переконаний, що це зовнішні сили, які недоброзичливі до нас. Дуже навіть недоброзичливі до нас. Щось ми їм у горлі стоїмо. Така маленька країна, а такій великій країні ми заважаємо, щоб вони розвивалися самі по собі. Як і вам заважають”, — акцентує житель Молдови Сергій.

“Молдова залишається розколотим суспільством. Ми про це говорили. Мая Санду перемогла 2020 року, тому що вона запропонувала собі й молдованам працювати над подоланням цього розколу. Вона змінила політичний порядок денний. На жаль, ці підходи, ця політика не мала продовження, тому що війна з одного боку. З іншого боку, напевно, не вистачило розуміння і в президентурі, і в уряді важливості цієї роботи. І це рух назустріч один одному. Рух, який консолідує молдован, зупинився, і ми зараз відкотилися назад, до стану 2020 року”, — вважає політичний аналітик, колишній голова Молдови в Раді Європи та в ООН Олексій Телбуре. 

Тим часом на виборах президента Молдови жоден із кандидатів не набрав необхідних 50% голосів для перемоги в першому турі. 

До другого туру вийшли чинна глава держави Мая Санду і представник партії соціалістів Республіки Молдова Олександр Стояногло з результатами 42,5% і 26% відповідно. 

Головною інтригою напередодні другого туру залишається питання, як між Санду і Стояногло розподіляться голоси симпатиків інших кандидатів, які в передвиборчих перегонах нерідко використовували проросійську риторику.

“Переважна, будемо казати, більшість учасників президентських перегонів розповідали нам ще про те, що в нас спільні традиційні та вікові цінності, знову ж таки, з Росією. Я кажу — послухайте, немає в Молдові цінностей вбивати, грабувати, ґвалтувати. Це не наші цінності, не дай боже нам такі цінності. Тому залізна завіса, думаю, після закінчення війни, дуже сподіваюся, що вона закінчиться в доступному для огляду майбутньому і на умовах України, пройде вже по кордону України і Молдови, а ми будемо по цей бік разом із цивілізованим світом, разом із Євросоюзом”, — наголошує політичний оглядач Віктор Чобану.

Другий тур виборів президента Молдови відбудеться 3 листопада: країна в очікуванні нового етапу політичної боротьби. Тим часом проросійські сили вже обіцяють оскаржувати результати референдуму і загрожують Молдові масовими протестами, а кандидати, які вийшли до другого туру, готуються провести публічні дебати.

Читайте також: Головне про вибори президента і референдум у Молдові — включення з Кишинева (ВІДЕО)