РФ могла використати ядерні відходи з Чорнобильської АЕС: експерти оцінили загрози від вибуху “брудної бомби”

Керівництво Російської Федерації вже неодноразово звинувачувало Україну у створенні та подальшому застосуванні так званої “брудної бомби”.

У Кремлі заявляють, що Збройні сили України (ЗСУ) нібито мають намір підірвати “брудну бомбу” на своїй території, щоб звинуватити у цьому воєнному злочині російських військових.

Фейкові звинувачення Кремля

Вперше про можливе застосування Україною “брудної бомби” заговорив начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ генерал-лейтенант Ігор Кирилов.

Він заявив, що Україна нібито планує висадити в повітря “брудну бомбу” під виглядом підриву російського ядерного боєприпасу, щоб звинуватити РФ у застосуванні тактичної зброї. Кирилов також стверджує, що Україна має у своєму розпорядженні все необхідне для виготовлення та застосування радіологічної зброї.

“Необхідно наголосити, що в Україні є наукова база — це Харківський фізико-технічний інститут, вчені якого брали участь у ядерній програмі СРСР, де наразі функціонують різні експериментальні установки, у тому числі термоядерні установки “Ураган”, а також інститут ядерних досліджень при Національній академії наук у Києві, в якому на реакторі ВВР-М проводяться дослідження з використанням радіоактивних матеріалів високої активності”, — розповів генерал.

Кирилов також наголосив, що створення цього виду зброї зараз нібито перебуває на завершальній стадії. При цьому жодних прямих доказів підтвердження своїх слів він не навів.

Звинувачення на адресу України у розробці “брудної бомби” пролунали також під час телефонних переговорів міністра оборони Росії Сергія Шойгу з його колегами із США, Великобританії, Франції та Туреччини. Глава Міноборони РФ так само, як і Кирилов, не навів жодного доказу створення в нашій країні такого виду боєприпасів та не уточнив, де ведеться розробка такої бомби.

Шойгу також додав, що ЗС РФ привели в готовність сили та засоби, щоб діяти в умовах радіоактивного зараження.

Президент України Володимир Зеленський спростував заяви Москви про підготовку Києвом провокацій із застосуванням так званої “брудної бомби”.

“Всі добре розуміють, хто є джерелом всього брудного, що тільки можна уявити у цій війні. Це Росія влаштувала шантаж радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС. Якщо Росія телефонує й каже, що Україна нібито щось готує, це означає одне — Росія все це вже підготувала”, — заявив глава держави.

У свою чергу, глави МЗС США, Великобританії та Франції виступили із спільною заявою, в якій засудили брехливі слова Шойгу та спростували всі його звинувачення на адресу Києва.

“Сьогодні міністри оборони кожної з наших країн поговорили з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу на його прохання. Наші країни чітко дали зрозуміти, що всі ми відкидаємо відверто брехливі звинувачення Росії в тому, що Україна готується застосувати “брудну бомбу” на власній території. Світ розгляне будь-яку спробу використати це звинувачення як привід для ескалації. Ми також виключаємо будь-який привід для ескалації з боку Росії”, — йдеться у заяві.

Що таке “брудна бомба” та яку загрозу вона несе

“Брудна бомба” — один з видів радіологічної зброї, який є снарядом або боєголовкою, начиненою радіоактивними ізотопами (цезій, іридій або плутоній). Бомба приводиться в дію зарядом вибухової речовини.

Під час вибуху заряду контейнер з ізотопами руйнується і радіоактивна речовина розпорошується ударною хвилею на великій площі.

Як зазначив полковник бундесверу у відставці та військовий експерт берлінського Фонду “Наука і політика” (SWP) Вольфганг Ріхтер, при детонації “брудної бомби” ядерного вибуху не буває, але наявність радіоактивних частинок призводить до великого забруднення цілих районів, роблячи їх непридатними для проживання на довгі роки.

Як діє “брудна бомба”? Яку небезпеку становить цей вид боєприпасів? Чому “брудна бомба” не є військовою зброєю? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• професор, експерт з атомної енергетики, професор Людвіг Литвинський;

• радіобіолог, старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк.

— “Брудна бомба” — що це таке, в чому її загроза? Чи можна взагалі назвати альтернативою використання “брудної бомби” з боку Російської Федерації?

Олена Паренюк:

Брудна бомба — це не ядерна зброя, це класична терористична зброя, яка, скажімо так, не має жодного військового шансу бути використаною. Це контейнери з ядерними засобами, що знаходяться десь у снаряді, що несе, який потім можуть підірвати.

Тобто сенс брудної бомби у тому, щоб забруднювати радіонуклідами певну кількість територій.

Але це не та зброя, яку взагалі є сенс використовувати в армії, на фронті. Це просто терористична зброя, якою можна злякати місцеве населення.

Людвіг Литвинський:

Для військових цілей “брудна бомба” має нульову цінність. Насправді ця зброя радше терористична, ніж військова. Ця зброя навіть не кінця минулого століття, а чи не початок десь середини минулого.

Жодної військової переваги використання подібної зброї не дає, вона просто не знищить живої сили у значних кількостях. Це просто буде дуже серйозна шкода навколишньому середовищу і населенню, яке проживає поблизу місця вибуху “брудної бомби”, не більше того.

Тому будь-яких перспектив від застосування такої зброї я взагалі не бачу, навіть якщо божевільні в Росії вирішать її застосувати. Це перший момент.

Другий момент — це постійний пошук способів тиску на світову спільноту. Це просто один, як на мене, зі способів. Це чергова брехня, вигадана у Кремлі для того, щоб не лише зганьбити Україну, але важливіше для того, щоб змусити світову спільноту почати розмовляти.

Читайте також: “Брудна бомба”: що відомо про цю технологію і чому Росія говорить про це (ВІДЕО)

— Чи має Росія можливості для швидкого створення на своїй території “брудної бомби”?

Олена Паренюк:

Ця тема порушується вже не вперше. Зокрема коли росіяни були на території Чорнобильської зони. У місті Чорнобиль є підприємство з роботи з радіоактивними відходами, і в нашому середовищі були побоювання, що вони можуть використати ці джерела для того, щоби створити брудну бомбу і потім тероризувати Україну.

Насправді Росія могла використати саме українські матеріали, і Україні було б дуже важко доводити, що це вона не зробила.

Але зараз усі знають, що Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) перебуває в окупації вже досить давно. На час, коли інспектори МАГАТЕ були на ЗАЕС, вони мали можливість подивитися на фізичну цілісність сховища ядерних відходів. І попри те, що висновок був дуже м’яким, ніхто не стверджував, що до сховища ніхто не заходив і що зі сховища нічого не діставали.

Тому є небезпека, що з українського матеріалу може бути виготовлена ​​”брудна бомба”. Вона може бути використана або її можуть показати для того, щоб розгойдати міжнародну думку у бік того, що Україна є державою-терористом.

Ситуація полягає в тому, що “брудна бомба” абсолютно ніяк не в’яжеться з будь-якою українською стратегією, оскільки ми не хочемо забруднювати свою територію. Це буде дуже дивно, тому вся ця риторика абсолютно дискредитована, вона просто смішна.

— Які різновиди “брудних бомб” і від чого залежить радіус поразки при їх використанні?

Людвіг Литвинський:

Ну, насправді “брудні бомби” бувають різні. Можна виділити три категорії таких бомб. Перша і найнеприємніша за наслідками — це ядерна брудна бомба, коли вибух одночасно здійснює активізацію речовини, яка у звичайному стані не радіоактивна, перетворює її на радіоактивну, випаровує. Ну і відповідно потім йдуть всі наслідки. Це, мабуть, найнеприємніше з того, що можливо.

Прикладом такої бомби може бути кобальтова бомба: внаслідок опромінення звичайного нерадіоактивного кобальту утворюється радіоактивність, яка потім розпадається протягом кількох десятків років. Період напіврозпаду складає близько п’яти років.

Те саме можна виготовити, використовуючи радіохімічне збагачення на промислових виробництвах, це вже другий варіант. Такі радіохімічні виробництва є, зокрема, в Російській Федерації та деяких інших країнах з розвиненою ядерною енергетикою.

В Україні промислового радіохімічного виробництва не було і немає, йому нема звідки взятися. Проте таке можливе. І тоді не потрібний ядерний вибух. Тоді досить звичайної вибухової речовини, яка розкидає в окрузі цю радіоактивність.

І, нарешті, третій, найпростіший варіант, доступний навіть зовсім недорозвиненим терористам, — використання відпрацьованого ядерного палива.

Для цього треба мати або енергетичний реактор, або навіть дослідний реактор і мати достатню кількість — кілограми або сотні кілограмів максимум — цього відпрацьованого палива, яким заряджається звичайний вибуховий пристрій.

Це може бути ракета, це може бути навіть артилерійський снаряд, який дозволить розігріти цю радіоактивну начинку до температури випаровування.

І тоді це буде бомба досить брудна, доволі неприємна. Але ще раз повторюся, про поразку сотень метрів, максимум кількох кілометрів. Це максимум, що може бути досягнуто за допомогою такої зброї та її навіть зброєю, якщо і можна назвати, то тільки зброєю минулого століття.

Насправді сьогодні це лише інструмент для тероризму, не більше. Ну і, як я сказав, для серйозного психологічного тиску на нас та наших союзників.

Олена Паренюк:

Радіус ураження залежить від типу вибухівки, яку використовуватимуть. Бомбу робить брудний невеликий мішечок із брудними речовинами. Залежно від того, що саме будуть підривати, який буде рівень вибуху, яка кількість радіоактивних речовин, такою буде й радіус. Він може бути кілька метрів, може кілька кілометрів. Думаю, кілометр-два максимум.

Це ще дуже залежить від самого носія, неможливо це передбачити, тому що потрібно знати трохи більше.

Я хотіла б сказати, що Україна — це найкраще місце, де можна пережити ядерне бомбардування, будь-яке забруднення.

У нас є серйозний інститут, який знає, що робити з радіонуклідами та забрудненням. Ми маємо сільськогосподарський інститут, який був створений після аварії на ЧАЕС. Вони розробляють певні стратегії, які впроваджують газопроводи, в життя. Ми, як ніхто інший, знаємо, що робити з радіонуклідним забрудненням. Тому Україна це найкраще місце, щоби це пережити.

— Який ефект взагалі буде від використання “брудної бомби”?

Олена Паренюк:

Парадокс у тому, що жодних швидких ефектів не буде. Так, це буде брудна територія, якщо не проводити певних процесів. Люди можуть захворіти через певну кількість часу, захворіти на рак, отримати променеву хворобу.

Фактично це радіоактивна речовина, яка може бути поширена на будь-яких територіях.

Це може бути абсолютно будь-який ґрунт. Це може бути, наприклад, забруднений ґрунт у зоні відчуження (зона поблизу Чорнобильської АЕС — ред.). Це можуть бути радіоактивні відходи, це можуть бути певні джерела іонізованого випромінювання, що використовуються у медицині.

Для того, щоб її створити, не потрібна держава, це можуть зробити кілька безумців. Можуть зібратися, зібрати цей матеріал та підірвати. Скажімо, це дуже дрібно як для війни між двома великими державами.

Людвіг Литвинський:

Ефекту, скажімо так, великого не слід очікувати. Я ще раз повторюю, це не озброєння для армії. Воно навіть і населення особливих сильних впливів не справить.

Йдеться про те, що навіть у найгіршому випадку, при використанні найбруднішого варіанту, радіус забруднення визначатиметься головним чином тією сферою зіпсованого палива чи зіпсованої іншої радіоактивної речовини. Це максимум кілька кілометрів. Навіть при наявності сильного вітру.

Якщо порівнювати, скажімо, з наслідками аварії на Чорнобильській атомній станції, то максимум, що може бути досягнуто такою терористичною зброєю, це в сотні, у тисячі разів слабше за те, що було внаслідок аварії на ЧАЕС.

— У світі хтось використав “брудну бомбу”? Чи були такі прецеденти або були натяки на те, що її можна використовувати певними країнами?

Олена Паренюк:

Ні, “брудну бомбу ніхто ніколи не використав, немає сенсу. Це терористична зброя. Якби якісь держави — не називатимемо їх, це не Росія, це інші терористичні держави — якби вони хотіли використати, це можна було б використовувати на території іншої держави

Скажімо так, ми маємо дуже багато конвенційної зброї, це по-перше. А по-друге, це радіоактивні матеріали, за ними дуже стежать. Не буде перебільшенням сказати, що МАГАТЕ знає, де знаходиться кожен кілограм урану у світі. Уран це метал, з якого ми в майбутньому отримуємо плутоній, який може використовуватися в ядерній зброї.

Тому для того, щоб не сталося нецільового використання урану, у 1960-х роках минулого століття, було підписано Договір про нерозповсюдження ядерних матеріалів. Його підписували, зокрема, і Україна, і Росія, і всі держави.

І саме за цим договором усі держави, які мають ядерну зброю, ядерні технології, мають постійно говорити про те, який кілограм, який грам ядерної речовини вони використовують. Тому використати ядерні матеріали дуже важко, бо просто за цим серйозно стежать.

Скажімо, країни, де терористи мають доступ до радіоактивних матеріалів, не мають технологій. А ті держави, де є технології, просто не використовують такі небезпечні речі, вони використовують їх лише там, де вони потрібні.

Читайте також: Чи піде Росія на застосування “брудної бомби” – зброї терористів проти України: оцінки експертів (ВІДЕО)