“Результат навіть вищий за очікуваний”: створення трибуналу для Путіна прокоментував правозахисник

Політичну волю для створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії вже оформлено. Можна говорити про те, що досягнутий результат навіть вищий за очікуваний. Таку оцінку в ефірі FREEДОМ дав правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Він зазначив, що Україна та її партнери, по суті, створюють прецеденти. Адже трибунали, які притягували до відповідальності за скоєння злочину проти миру, так це тоді називалося, працювали лише у середині XX століття — Токійський та Нюрнберзький трибунали у 1945-1947 роках. Сам злочин агресії з’явився в Римському статуті лише у 2016 році, а з ним — поки що тільки теоретична можливість притягувати до відповідальності за цей злочин на міжнародному рівні. Україна з 2022 року порушувала питання про створення трибуналу саме щодо злочину агресії. Пропонувалося, що це буде міжнародний трибунал, який діє з мандатом Організації Об’єднаних Націй. Ще один варіант — створення регіонального Європейського трибуналу.

“На сьогодні на другому плані стоїть юридичне оформлення, те, про що говорила [генсек Ради Європи Марія] Пейчинович-Бурич, роботи цього трибуналу. На першому місці — політичне рішення, яке практично досягнуто на рівні держав-учасниць Ради Європи та Європейського Союзу. І там, і там парламентські асамблеї ухвалили відповідні резолюції, та є законодавча рамка для просування на європейському рівні створення такої інституції як спецтрибунал з питань агресії. Ми знаємо, що Офіс, створений у 2023 році в Гаазі, зі збору доказів скоєних злочинів агресії, працює і включає роботу, здається, 17 прокурорів різних країн, включаючи й прокурорів Сполучених Штатів Америки. Це нечуваний результат”, — вважає гість ефіру.

На його думку, модель організації та юридичне оформлення цього спецтрибуналу — друге питання. Це залежатиме від мандату, який отримає суд. А це, своєю чергою, залежить від ситуації на полі бою.

“Суд може бути як міжнародним, так і гібридним… І, власне, питання процесу важливе також, тому що результат, який досягнутий на сьогодні, є насправді навіть вищим за очікуваний. Але він знову ж таки диктується різними чинниками. Насамперед це фактор успіху у військових діях та примус Росії до виконання рішень, які ухвалюватимуться цим трибуналом”, — наголосив Павліченко.

Він звертає увагу, що найбільший прогрес, навіть прорив, у створенні спецтрибуналу відзначався 2023 року на хвилі очікувань, пов’язаних з українським контрнаступом. Протягом останніх 7-8 місяців цей процес, навпаки, дещо загальмувався, хоч і не припинився.

“Весь юридичний правовий контур створення трибуналу з питань агресії залежатиме та формуватиметься за результатами завершення військових дій. Тому що на сьогодні ми бачимо Росію, яка атакує, продовжує свою агресію і не схильна до будь-якого впливу з боку міжнародних інституцій та окремих країн, які могли б припинити бомбардування Полтави, Львова, Києва, Харкова, Сум, інших міст України. Усе це відбувається. І говорити про те, що швидке створення протягом кількох місяців і запуск механізму притягнення до відповідальності за скоєння злочину агресії покладе край таким діям, мабуть, було б трохи наївно. Я думаю, що ці процеси мають відбуватися відповідно до розвитку подій на фронті. Хоча, звичайно ж, відкладати у довгій шухляді питання створення такого трибуналу теж не можна”, — резюмував Олександр Павліченко.

Нагадаємо, генеральний прокурор України Андрій Костін на форумі “Україна 24. Незалежність” заявив, що Україна не має зупинок у треку відновлення справедливості, адже він базується на спільних з партнерами Києва цінностях. Він наголосив, що шлях до відновлення справедливості не може бути швидким, адже це не спринт, а марафон, але Україна рухається цим шляхом, не зупиняючись.