Репресивна машина Кремля набирає обертів — за поширення “фейків” загрожує до 15 років ув’язнення

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, за даними російського Міністерства внутрішніх справ, проти громадян РФ порушено близько 4,5 тис. адміністративних та понад 100 кримінальних справ за поширення “неправдивої” інформації про російську армію. Причому приводом для реального кримінального терміну може послужити плакат або пост у соціальних мережах, що складається з двох слів: “Ні війні”, інформує FREEДОМ.

Проти мешканця Новосибірська Олексія Пінігіна порушили кримінальну справу про “дискредитацію” російської армії через напис “Ні війні” на міському пам’ятнику.

Раніше за тією ж статтею порушили кримінальну справу проти 77-річної пенсіонерки з Петрозаводська, — жінка розклеювала антивоєнні листівки в під’їзді. Подібних випадків у Росії сотні, розповідають російські опозиціонери.

“Здебільшого справи за участь в антивоєнних мітингах, тому часто застосовують статтю про дискредитацію армії. Є досить гучні справи, про які ви знаєте, справа Яшина, Володимира Камурзи… Олексія Горінова, якому дали 7 років ув’язнення за те, що він одного разу війну назвав війною, а так вони використовують репресивне законодавство залежно від ситуації”, — розповідає російський опозиційний політик Дмитро Гудков.

“Фейки” про російську армію та її “дискредитація” найбільш популярні статті, якими успішно користуються силовики. Так, за дискредитацію армії Росії — штраф. За повторне порушення за цією ж статтею загрожує до 5 років ув’язнення.

Набагато гірша справа з “фейками”, можна отримати набагато більший термін, ніж за вбивство — до 15 років позбавлення волі.

Ось лише особливість російського законодавства у тому, що відрізнити “фейк” від “дискредитації” часом не можуть самі правоохоронці Росії.

“Часто закони у Росії пишуть в такий спосіб, що ці норми називають “гумовими”, фактично під будь-які правовідносини наявні процесуальні конструкції. У цьому випадку між фейком та дискредитацією на початку виникло питання навіть у правозастосовників (силовиків), а яким же чином кваліфікувати”, — наголошує російський адвокат Микола Полозов.

Недарма російське Міністерство юстиції випустило на допомогу слідчим методички, які пояснюють, як відрізняти “фейки” від “дискредитації”.

За даними правозахисної організації “Мережеві свободи”, переслідуваних за кримінальною статтею за неправдиву інформацію про Збройні сили Росії — 124 особи.

“Якщо людина стверджує, що російська армія скоїла воєнні злочини, то це “дискредитація”. Якщо людина висловлює свою думку щодо того, як російська армія щось робить, це вважається “фейком”. Розібратися складно”, — каже Полозов.

Розібратися настільки складно, що від в’язниці ніхто не застрахований, навіть найобережніший.

Дискредитацією російської армії нещодавно визнали прослуховування української музики: росіянина оштрафували за те, що він у своїй машині слухав українські пісні, а росіянку — за те, що наважилася включити українську музику у власній квартирі.

Основне завдання репресивної машини в Росії — створити атмосферу загального страху і, звичайно, закрити рота всім незгодним з політикою Кремля, розповідають експерти.

“Це спеціально робиться, причому з абсурдних приводів, щоби просто всі боялися, і розуміли, що репресії мають абсолютно непередбачуваний характер. Тобі не потрібно бути лідером опозиції чи депутатом, ти можеш потрапити просто під поганий настрій слідчого і тобі швидко випишуть термін”, — наголошує опозиціонер Гудков.

Гайки закручуватимуть ще тугіше. Адже всидіти у Кремлі без репресій Путіну не вдасться. Не виключено, що путінський режим може скасувати мораторій на смертну кару. Для початку у якомусь одному регіоні, вважає він.

“Медведєв (заступник голови Ради безпеки РФ, — ред.) вже у своєму мілітаристському чаді про це неодноразово згадав, це досить така символічна історія. Цей режим і так людожерський, а стане, по суті, сталінським”, — каже Дмитро Гудков.

Незгодні з Кремлем сьогодні або сидять, або виїжджають із країни, кажуть правозахисники.

За даними Росстату, з 24 лютого Росію залишили 400 тис. осіб, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року. А після оголошення Путіним часткової мобілізації виїхали ще близько 700 тис. осіб.

Читайте також: Антивоєнні кампанії громадян РФ: про доступні способи та ефективність розповів активіст “Весни” (ВІДЕО)