Тільки з початку 2023 року в Росії відкрили щонайменше 21 справу про державну зраду. Це у п’ять разів більше, ніж за той самий період 2022 року. Справи про держзраду в Росії засекречені, а засідання суду проходять у закритому режимі, інформує FREEДОМ.
До 9 та 8 років колонії у справі про держзраду суд засудив бізнесмена з Ростова-на-Дону Олександра Деркунського та ексспівробітника курського дослідницького інституту Євгена Тарутіна. Засідання проходили у закритому режимі. За версією слідства вчений передавав бізнесмену результати досліджень. А той на їх підставі організував за кордоном серійне виробництво принципово нової технології. Її спочатку нібито розробили для потреб Міноборони. Йшлося, за даними слідства, про програмно-апаратний комплекс для відновлення даних.
“У своєму останньому слові підсудні просили суд про поблажливість, стверджуючи, що своїми діями не мали наміру завдавати шкоди обороні держави, а керувалися лише особистими комерційними інтересами”, — йдеться у публікації у виданні “Комерсант”.
Після початку повномасштабної військової агресії проти України у Росії з’являється все більше кримінальних справ про держзраду. Нерідко приводом стає листування з, нібито, представниками іноземних держав, найчастіше з України.
“Справи про держзраду — це насамперед політика. Якщо раніше перше, що влада зробила — це випустили застереження від Генпрокуратури: “Не надсилайте гроші в Україну, а то ми вас притягуватимемо до выдповыдальносты”. Потім вони пішли по всій країні з оперативно-розшуковими заходами — коли без порушення кримінальної справи вилучають техніку і проводять де-факто обшуки. Мабуть, це не допомогло, і було ухвалено рішення почати лякати людей вже реальними кримінальними справами. Відомо про три випадки порушення кримінальної справи за донати ЗСУ чи просто в Україну”, – розповів Євген Смирнов, адвокат в інтерв’ю DW.
Силовики вп’яте поспіль затримали москвича Олександра Крайчика. Його з квітня 2023 року переслідують за переведення 50 євро до українського благодійного фонду.
“Жодних кримінально-правових інтересів до нього явно немає. Мені не відомо про це. А ті адміністративки, ті адміністративні затримання виглядають зовсім надуманими та безпідставними”, — розповів Андрій Донський, адвокат Олександра Крайчика.
Викладачеві медичної академії Ользі Назаренко висунули остаточне звинувачення за статтями про дискредитацію російської армії та неодноразове порушення так званого “мітингового” законодавства. Приводом для початку справи стали антивоєнні листівки, які жінка розклеїла на вулицях Іваново у серпні та вересні 2022 року, а також кілька поодиноких пікетів проти війни в Україні та на підтримку політв’язнів. Їй загрожує до 5 років позбавлення волі. Ольгу вже усунули від роботи в Іванівській державній медичній академії, де вона пропрацювала понад 20 років.
“Росія моя країна, а не лише тих, хто при владі, та їхніх прихильників. Я не дозволю нікому вигнати мене з моєї країни. Я готова до можливого ув’язнення. Якщо так станеться, я відсиджу, а потім вийду на волю та продовжу свої пікети. Я не надто боюся в’язниці: якось там живуть люди. Усіх не пересаджати і всім роти не закрити”, — заявила Ольга Назаренко в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
Головинський районний суд Москви відмовився призупинити розгляд кримінальної справи співголови Центру захисту прав людини “Меморіал” Олега Орлова. Його переслідують за статтею повторної дискредитації армії.
“Звинувачення, висунуте мені, абсолютно не конкретно. Абсолютно розпливчасто. Не відповідає нормам КПК. Захищатися від такого звинувачення, в якому немає нічого виразного, крім одного — Орлов написав статтю. За це його треба покарати. Ну, як від такого можна захищатися?”, — каже Орлов.
Дев’ять років колонії суворого режиму Південний окружний військовий суд виніс кримському контрактнику Денису Нарольському, котрий відмовився воювати в Україні.
А в Свердловській області в учительки малювання Дарії Сергєєвої пройшов обшук у справі про дискредитацію армії. Після допиту її відпустили на підписку про невиїзд. Головна мета масових затримань та порушення кримінальних справ за дискредитацію армії, поширення фейків і навіть відсутність маркування “іноагенту” в публікаціях — посіяти в людях страх перед кремлівським режимом, кажуть юристи.
Але попри це люди продовжують висловлювати свою позицію.
Читайте також: Страх перед співгромадянами чи очікування “перемоги”: чому Путін переніс “пряму лінію” з громадянами РФ