Репресії стали нормою життя в Білорусі — кого і за що переслідує режим Лукашенка (ВІДЕО)

Мінський міський суд засудив до позбавлення волі колишнього посла Білорусі у США та екскандидата у президенти Республіки Валерія Цепкала. Вирок винесли заочно, адже опозиціонер виїхав із Білорусі ще 2020 року. Якщо Цепкало повернеться на батьківщину, на нього чекає колонія суворого режиму, повідомляє FREEДОМ.

6 квітня суди Мінська винесли гучні обвинувачення проти опозиційних активістів. П’ятьом жителям Мінська дали до п’яти років колонії кожному за прапори на фасаді будинку: біло-червоно-білий — історичний національний прапор Білорусі та синьо-жовтий — український державний. Спочатку їм висунули обвинувачення в злісному хуліганстві. Але потім замість однієї статті з’явилися дві. Активісти отримали терміни за нібито сприяння екстремістській діяльності та створення екстремістського формування. На думку суду, тим самим формуванням є канал у мобільному застосунку, де засуджені обмінювалися голосовими повідомленнями.

“Переслідування за сам факт вступу до “екстремістського формування” занадто часто стає єдиною підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Тобто, якщо “саджати” якусь людину нема за що, то можна вибрати з наявних або створити для неї “екстремістське формування”: підписників Telegram-каналу, авторів і читачів сайту, прихильників того чи іншого політичного діяча тощо. Тому що, звичайно, вивішування прапорів — це точно не хуліганство в цьому контексті, але дуже хотілося покарати за прояв громадянської позиції”, — наводиться цитата юриста Правозахисного центру “Вясна” Павла Сапелка на сайті центру.

Насамперед під каток режиму потрапляють учасники антиурядових протестів 2020 року. Зокрема екскандидат у президенти Андрій Дмитрієв. Причину затримання в січні слідчий комітет пояснив так: “Він 599 разів перетинав кордон і контактував із Гілларі Клінтон”. У справі про грубе порушення громадського порядку чоловіка засудили до півтора року колонії. Дмитрієв — один із тих, хто став жертвою нової хвилі масових переслідувань і затримань у Білорусі, що почалася навесні 2023 року.

“Тюрми перетворилися просто на камери-катівні. Якщо кількість політв’язнів у Білорусі 4-5 тисяч, наприклад, на українське населення перевести, то це означає, що там 20 тисяч осіб у масштабі України сиділи б зараз у в’язницях за політичними мотивами. Звичайно, це величезна кількість, і серед них — це найкращі люди Білорусі: інтелігенція, правозахисники, активісти, журналісти, студенти. І те, що з ними роблять, їх буквально вбивають у цих жахливих умовах”, — каже старший радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської Франак Вячорка.

4 роки колонії за професійну діяльність отримав директор незалежного видання “Білоруси і ринок” Костянтин Золотих. Його визнали винним одразу за чотирма статтями Кримінального кодексу: розпалювання ворожнечі, образа президента, образа представника влади та перевищення повноважень. Суд пройшов за закритими дверима.

Аналітик і член Білоруської асоціації журналістів, яку, до речі, визнали екстремістською, координатор білоруської експертної мережі “Наша думка” Вадим Можейко каже, що після президентських виборів 2020 року репресії щодо представників преси та інших людей, які якимось чином заявляють про свою позицію, стали буденними.

“Ці репресії стали такою нормою життя в Білорусі, що вони вже не привертають увагу, зокрема закордонних медіа. Сам факт, що в Білорусі когось сьогодні затримали, вже не стає новиною. Ми вже не будемо з вами це обговорювати, тому що це десятки випадків на день”, — сказав він.

Тисячі політв’язнів, понад три десятки нібито екстремістських інформаційних ресурсів, систематичні порушення прав людини, велика кількість емігрантів — усе це доводить не тільки те, що опір у Білорусі триває, а й те, що представники авторитарного режиму бояться за своє майбутнє.

Читайте також: До 5 тис. політв’язнів, масові доноси, десятки затримань на день: як розкручується маховик репресій у Білорусі