Релігія ворожнечі та ненависті: як РПЦ стала департаментом військової пропаганди РФ

Керівництво Російської православної церкви і сама РПЦ стали адептами загарбницької війни проти України. І помічниками у вербуванні нових солдатів. Чому головна церква Росії виправдовує масові вбивства, зазіхання на чужі території та бреше про війну в Україні — у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM розбиралася Ольга Михалюк.

Патріарх Кирил як ідеолог РПЦ

Російська православна церква — найчисленніша православна церква світу за кількістю прихожан. І одна з найвпливовіших. У Росії вона нібито відокремлена від держави, але насправді РПЦ тісно сплелася з нею.

У проповідях патріарха Кирила поряд із біблійними заповітами — кремлівські наративи. Про те, що РПЦ — церква особлива (як і держава Росія), звучить майже на кожній проповіді. А чи не найголовніша чеснота, яку оспівує та виховує у своїй пастві Російська православна церква, — жертовність, заради вітчизни.

Із проповіді патріарха Кирила: “Православна віруюча людина — це найвідданіша батьківщині людина. Зрада батьківщині або відсутність жертовності у виконанні свого обов’язку є тяжким гріхом”, — говорить в одній із проповідей глава РПЦ.

Полум’яні посили РПЦ про страждання, непросту долю російського народу і про смирення майстерно переплетені з відсиланнями до минулого. Пастві нагадують про перемоги і дідів, “які воювали”, про подвиги полководців. І всіляко закликають не осоромити Російську Федерацію — ні нині, ні в майбутньому.

Із проповідей патріарха Кирила: “Потрібно бути гідними того часу, в якому ми живемо. Він несе в собі нові виклики і нові завдання”, “Сьогодні ми молилися за вітчизну нашу, щоб кожне наступне покоління громадян Росії, усвідомлюючи свою причетність до великої історії, підхопило цю духовну естафету і зберегло вітчизну від ворогів зовнішніх і внутрішніх”.

Патріарх Кирил уже 15-й рік очолює Російську православну церкву. Майже в кожній проповіді волає до патріотичних почуттів своїх парафіян, вуалюючи цим свою особисту відданість лідеру Росії.

“Керівництво Московського патріархату поставило своєю головною метою — служіння правлячому режиму РФ. І, природно, тут уже не йдеться про служіння Богу і євангельські принципи. Говорити про це вони можуть лише заради прикриття”, — зазначає Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Патріарх Кирил з перших днів своєї архієрейської служби налагоджував контакти і з паствою, і з можновладцями — вихваляючи керівництво держави і дедалі більше зрощуючи РПЦ з держмашиною.

Патріарх Кирил на зустрічі з Путіним: “1990-ті роки увійшли в історію, як тепер кажуть, під брендом “лихі роки”. Це повний ідейний хаос. Величезну роль у виправленні цієї кривизни нашої історії зіграли особисто ви, Володимире Володимировичу”. “Нехай Господь зберігає нашу Росію, незважаючи на те, що ворогів у неї не стає менше”.

У 2014 році патріарх Кирило слідом за Володимиром Путіним засуджує український Майдан і Революцію Гідності, підтримує окупацію Криму і Донбасу. А після повномасштабного вторгнення 2022 року переймає риторику російського президента і говорить про “особливу місію Росії” в так званій “спеціальній військовій операції” — про “захист батьківщини”. Не виключено, що єпископ міг бути й одним з ідеологів війни проти України.

“Він міг брати участь у плані відродження “історичної Русі” за формулою, яку він любив повторювати, — “Україна, Росія і Білорусь є свята Русь”. Це могло бути. А ось вибір військових засобів — це не його відомство”, — зазначає Андрій Кураєв, релігійний діяч, фахівець у галузі християнської філософії.

На своїй стезі Кирило невблаганний. І з перших днів кривавої війни патріарх заколисує парафіян проповідями про “небажання братовбивчої війни”.

“У березні 2022 року він говорив про те, що ця війна має метафізичний вимір, і що Росія, воюючи і беручи участь у цій війні, виконує місію згори від Бога — щоб врятувати світ від розбещення, від порушення так званих традиційних цінностей. При цьому кожна ця цінність порушується російськими вояками! Вони говорять про необхідність збереження сім’ї — проти нібито “антисімейної” пропаганди на Заході. Але вони розділили мільйони українських родин, скільки родин вони знищили фізично”, — коментує Кирило Говорун, професор Стокгольмської школи теології, університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі.

Виправдання “СВО”

Для виправдання розв’язаної Росією війни під час богослужінь у хід ідуть підміна понять, відверта брехня, навіювання, маніпуляції. Навіть християнські заповіді, Старий і Новий Заповіти трактуються так, щоб виправдати війну і зіграти на патріотичних почуттях парафіян. А мета одна — допомогти владі призвати на фронт якомога більше людей.

Із проповідей патріарха Кирила: “Христос воскрес, і ми воскреснемо. А тому йдіть сміливо виконувати свій військовий обов’язок, і пам’ятайте, що якщо ви життя своє поклали за батьківщину і за други своя, як говорить Священне писання, то ви будете разом із Богом у його царстві”.

“Вириваються з контексту фрази з Нового Завіту: “Немає вищої любові, як покласти душу свою за други своя”. Чомусь це вважається, що потрібно загинути у війні. Тобто подається дуже вузький зміст. Та ж фраза “блаженні миротворці”.  Якщо назвати війну проти України “миротворча операція”, то дуже просто лягає в канву опису. Тут іде конвеєр зміни смислів”, — звертає увагу релігійна публіцистка Тетяна Деркач.

Кирило регулярно благословляє російських військових, які вирушають на фронт в Україну. Тобто фактично благословляє на вбивство жителів сусідньої держави.

“Це суперечить головній заповіді — “Не вбий!”. Російська держава, російське суспільство, російська церква порушують цю заповідь. “Не возжелай дружину ближнього свого”. І цю заповідь порушують російські військові, коли приходять в Україну і ґвалтують жінок, дітей і старих. Росія порушує кожну біблійну заповідь із десяти, а РПЦ благословляє це”, — каже Кирило Говорун, професор Стокгольмської школи теології, університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі.

Священики з автоматом

Своїх парафіян патріарх теж закликає на війну. Мовляв, за Росію мають боротися всі. У лавах бійців — уже навіть священнослужителі. Як повідомляв сам Кирило, п’ять священиків загинули.

“Формально священики не можуть іти у війська як комбатанти, тобто брати в руки зброю і воювати. Але були випадки, що священик реально воював. Наприклад, настоятель Свято-Інокентіївського Невського храму в Братську. І коли він повернувся додому, то місцевий митрополит не знайшов жодних порушень, щоб його відсторонити від служіння, позбавити сану. Для них це нормально”, — розповідає релігійна публіцистка Тетяна Деркач.

Згорнули зі стежки духовної на військову вже чимало слуг божих.

“У більшості єпархій Московського патріархату в Росії навіть серед духовенства проводяться навчання із застосуванням зброї. І тепер вони ці свої навички застосовують. Причому, вони самі цього не приховують”, — додає Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

У зону бойових дій духівники їдуть не лише як капелани. 

“Я був відряджений у зону бойових дій. Напрямок у нас був Луганський — Білогорівка. Дали мені автомат і посадили в окоп”, — підтверджує священик і боєць росармії Сергій.

Також на лінії фронту вони виконують роль пропагандистів і мотиваторів. А священнослужителі, які особливо відзначилися, навіть отримують державні премії. Так, Путін посмертно нагородив званням героя московського попа, який закликав російських жінок більше народжувати, щоб потім відправляти дітей на війну.

І куди ж без обрядів — освячення ракет, пускових шахт і винищувачів перед бойовими місіями.

“Освячення будь-якої зброї — це язичництво. Ну, побризкали вони її святою водою, помолилися, і що? Ця зброя буде краще стріляти, захищати власника від якоїсь випадкової смерті? Мені незрозуміло, навіщо це робити. Тим більше, якщо йдеться про якісь ракетні комплекси масового ураження”, — коментує релігійна публіцистка Тетяна Деркач.

Освячують і знаряддя вбивства, і цілі військові частини, і військові об’єкти. Мережу облетіло відео, як священики з вертольота освятили Козельський район Калузької області, на це знадобилося 100 літрів святої води.

“Ми облітали по колу навколо Козельського району, всі військові точки облетіли, хрестоподібно пролетіли над військовим містечком і повернулися на злітну смугу”, — деталізував учасник цього процесу отець Михайло Семенов.

Гоніння на інакомислячих

А ось інакомислення в РПЦ тотально присікають. Усіх, хто не підтримує задекларовані патріархом сакральні цінності та погляди, — жорстко репресують.

У Російській православній церкві буквально зачищають ряди священнослужителів від противників війни проти України. Вигнанням із церкви і позбавленням сану справа не обмежується. На тих, хто так чи інакше засудив криваву імперську війну, та й узагалі назвав війну війною, пишуть доноси і порушують справи про “дискредитацію” російської армії.

Так, ієромонаха Іоанна Курмоярова суд Санкт-Петербурга засудив на 3 роки колонії — за критику позиції РПЦ і слів Володимира Путіна з приводу війни проти України.

Виганяють із Російської православної церкви за сумніви в необхідності бойових дій, за заклики до припинення вогню, за молитви за мир замість молитов за перемогу Російської Федерації. І навіть за згадку заповіді “Не убий!” у закликах до збройних сил Росії.

“На всіх рівнях РПЦ є діячі, які проти цієї війни, і принаймні пасивно підтримують Україну. Але, на жаль, вони не роблять жодних активних дій, щоб щось змінити всередині РПЦ”, — каже Кирило Говорун, професор Стокгольмської школи теології, університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі.

Парафіяни потрапляють під ту саму гребінку. Тих, хто засумнівався в тому, що цинічна війна, жага до чужих територій і масові вбивства співзвучні з християнськими цінностями — можуть відлучити від парафії.

Кар’єра глави РПЦ

Ефективні методи виявлення інакомислячих і покарання невірних верховному російському єпископу добре знайомі з часів роботи в Комітеті держбезпеки СРСР. У миру — Володимир Гундяєв, у радянських спецслужбах — агент “Михайлов”, для пастви — патріарх Московський і всієї Русі Кирило.

За роки служби вітчизні патріарх Кирило обріс зв’язками з вищим військово-політичним керівництвом країни. І став одним із найефективніших проповідників політики Путіна та ідеології “русского мира”.

За старанність у виправданні військових злочинів російської армії і прислуговування владі Кирило має колосальні преференції. І навіть подорожує державним коштом, літаючи країною і за кордон на літаках спеціального льотного загону “Россия”, призначених для перших осіб Російської Федерації.

“З огляду на те, що він забезпечений цілодобовою охороною Федеральної служби охорони РФ, яка також охороняє президента РФ, то можна зробити висновок, що Кирило обіймає якийсь дуже високий пост або звання в цій системі”, — припускає Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Доларовий мільйонер

Та й у чернечій скромності російський патріарх не живе. У Геленджику поруч із палацом Путіна журналісти виявили й одну з дач Кирила. Сусіди — олігархи-мільярдери Олег Дерипаска, Геннадій Тимченко та Аркадій Ротенберг. Спокій і майно предстоятеля РПЦ охороняють співробітники Федеральної служби охорони.

“Кирило — це один із найбагатших людей у Росії. Це офіційно доларовий мільярдер. Свого часу у нього навіть було прізвисько “тютюновий митрополит” або “горілчаний митрополит”, тому що вони багато років ввозили в Росію тютюнові та алкогольні вироби без проплати необхідних податків. У нього є і яхти, яким позаздрять навіть доларові мільйонери. Є дуже багато офіційних і неофіційних дач. Тобто це людина, яка любить комфорт, і любить лакшері стиль життя”, — наголошує Олександр Саган, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

За свій високий статус і щедрі дари Кирило робить владі розкішні алаверди. Після рішення Володимира Путіна про передачу РПЦ ікони “Трійця” Андрія Рубльова з Третьяковської галереї в церкві вирішили канонізувати Олександра Суворова — улюбленця російського президента. Полководця, який проливав кров тисяч російських солдатів і офіцерів, змушуючи їх воювати на чужих землях. На ньому “пантеон святих”, схоже, не закінчиться — уже 30 років активно розвивається культ вшанування таких одіозних історичних постатей, як Іван Грозний, Суворов, Кутузов, маршал Жуков і навіть Сталін (що начебто він таємно був православний, що він намагався відродити православ’я).

Кирило успішно і безперешкодно нарощує свій особистий вплив і вагу і в світському суспільстві. Зустрічається з президентами, міністрами і послами інших держав. Колесить регіонами Росії. Зустрічається з владою і все частіше з військовими.

Таке тотальне підігрування владі й асиміляція з держапаратом уже заклали небезпечні тенденції і для самої РПЦ, і для Кремля, якому служить Кирило і його церква.

“Російська православна церква скочується на межу якоїсь фундаменталістської організації, яка вже перестає мати риси церковності, духовності. Це загрожує серйозними наслідками в плані виродження цієї церковної структури”, — упевнений Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Відповідальність РПЦ і Кирила

Вселенський патріарх Варфоломій уже заявив про рівну з Кремлем відповідальність РПЦ за війну в Україні. Папа Римський Франциск закликав патріарха Кирила не скочуватися до рівня “путінського вівтарника”. А українські священики просять на всеправославному рівні притягнути предстоятеля РПЦ до міжнародного церковного трибуналу. Такий уже був 1666 року, коли суд східних патріархів засудив Московського патріарха Никона, позбавив його єпископського сану і заслав у монастир.

“Перед міжнародним трибуналом, який діятиме, нікому не може бути імунітету. І ні церковний сан, ні ряса не можуть захистити людей, які зробили свій внесок у війну. Церковників, які допомагали Путіну розв’язати і вести цю війну, згідно з церковними правилами, потрібно карати позбавленням сану, особливо тих, хто бере до рук зброю. Це передбачено універсальними канонами церкви, незалежно від того, в яких країнах вони втілюються”, — пояснює Кирило Говорун, професор Стокгольмської школи теології, університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі.

Визнання провини за допомогу в розв’язанні війни та підтримку доктрини “русского мира” від керівництва РПЦ, як і повернення до християнських засад та оздоровлення церкви, найближчим часом очікувати не доводиться.

Виправдання найтяжчих гріхів, обман парафіян і обслуговування політичної ідеології зробили Російську православну церкву структурою, яка не має нічого спільного з церквою і служінням Богу.

Патріарх Кирил, який засіяв зерна мілітаризму на ввіреній йому православній ниві, є співучасником воєнних злочинів Володимира Путіна. А РПЦ, з подачі її архієрея, стала справжнім департаментом військової пропаганди, що несе релігію ворожнечі та ненависті, підживлюючи і розпалюючи багаття війни.