“Рамштайн” дав результат: яким буде формат допомоги Україні надалі, розповів Жовтенко

Авіабаза "Рамштайн". Скріншот: uatv.ua

Підсумкове в каденції президента США Джо Байдена засідання у форматі “Рамштайн” було сфокусоване на стратегічній лінії в потребах України. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив експерт із міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

“По-перше, це такий начебто підсумковий, якщо говорити дійсно про каденцію президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена, “Рамштайн”. У принципі, він дав досить сильний результат у контексті всіх попередніх “Рамштайнів”. Насправді була до самого останнього моменту витримана лінія того, що щомісячні засідання цієї ініціативи так чи інакше насамперед фокусувалися на оперативних і на тактичних потребах Збройних сил України. І, власне кажучи, саме цей “Рамштайн” підтвердив укотре цю стратегічну лінію”, — сказав він.

Експерт зазначив, що очікується певна трансформація цього механізму — зі зміною президента США можуть відбутися певні процеси всередині самого формату, і, найімовірніше, він більше переходитиме під егіду європейських союзників та під егіду Північноатлантичного альянсу.

“І тут я б відзначив ось ті стратегічні рішення, які було ухвалено на цьому “Рамштайні”, тобто ті дорожні плани до 2027 року, які ухвалено щодо підтримки України не тільки й не стільки навіть у контексті виділення конкретної допомоги та конкретного військового обладнання на, скажімо, задоволення потреб Збройних сил України на оперативно-тактичному рівні. Тут ми бачимо, що в цих стратегічних рішеннях закладено певні конкретні практичні кроки, які дадуть змогу Україні самостійно, але за допомогою союзників не у форматі “Рамштайн”, а у форматі двосторонньої оборонної співпраці в певному сенсі нарощувати свій ресурс, щоб самостійно закривати ось ці оперативні й тактичні потреби”, — сказав Жовтенко.

Він уточнив, що йдеться про взаємну інтеграцію військово-промислових комплексів країн-членів НАТО, які входять до “Рамштайну”, й України. На думку експерта, ці стратегічні заходи в середньостроковій перспективі мають дати Україні інструмент, щоб вона стала більш автономною від прямих військових постачань з боку союзників й могла виробляти необхідну зброю та військове обладнання на заводах на своїй території або на території країн-партнерів.

Жовтенко не виключає, що після приходу Дональда Трампа в Білий дім усе-таки можуть відбутися кілька засідань “Рамштайну”, що дасть змогу зрозуміти, наскільки нова адміністрація США буде зацікавлена в продовженні цього формату в нині наявній формі.

“Або ж цілком можливий варіант, що 90% того, що робиться зараз на рівні “Рамштайну”, буде переспрямовано на Північноатлантичний альянс на місію NSATU (місія “Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України”, — ред.). У принципі, з організаційного погляду й з погляду адміністративних моментів, ця місія вже готова працювати. Ще наприкінці минулого року було запущено всі адміністративні ланцюжки, штаб-квартира у Вісбадені почала працювати. Ну і, власне кажучи, Альянс своїм рішенням на торішньому саміті у Вашингтоні в липні виділив під безпосередню підтримку України 40 млрд доларів на рік. Це той бюджет, який, вочевидь, буде насамперед забезпечувати ось ті самі військові поставки, яких ми зараз так потребуємо та які ми отримуємо за лінією “Рамштайну”, вже через місію NSATU на рівні Альянсу та на рівнях насамперед країн-членів НАТО”, — сказав експерт.

Читайте також: Після “Рамштайна”: Україна не залишиться без допомоги, але формат співпраці з країнами НАТО може змінитися

Нагадаємо, союзники України, виконуючи зобов’язання від 12 липня 2024 року, погодили вісім дорожніх карт для розвитку обороноздатності України до 2027 року.

Прямий ефір