Ракети від ізгоїв: військову співпрацю Кремля з Іраном та КНДР проаналізували експерти

Іран і КНДР продовжують поглиблювати свою участь у війні проти України, стверджують в американському Інституті вивчення війни. Ці країни, як і раніше, постачають Росії летальну зброю. Так, у ніч на 11 серпня російська армія атакувала Україну чотирма північнокорейськими балістичними ракетами KN-23, повідомили в Генеральному штабі ЗСУ. Раніше міністр оборони Південної Кореї Шин Вон Сік заявив, що КНДР відправила в Росію майже 5 млн артилерійських снарядів. 

Тим часом російські військові в Ірані проходять навчання з використання балістичної системи малої дальності Fath-360, повідомляють джерела Reuters у європейській розвідці. Це може свідчити про готовність Ірану постачати це озброєння для використання у війні проти України. 

Росія просить озброєння у Північної Кореї та Ірану

Атака 11 серпня — не перший випадок застосування північнокорейських ракет КN-23. У ніч на 6 серпня російська армія вдарила по Київській області чотирма балістичними ракетами “Іскандер-М” або KN-23, повідомили в Генштабі ЗСУ. 

Ще в січні представник Ради національної безпеки США заявив, що, за даними розвідки, Російська Федерація використовувала КN-23 під час масштабної атаки 29 грудня 2023 року на Запорізькому напрямку і 2 січня 2024 року — для удару по Харкову. 

KN-23 називають північнокорейським близнюком російського “Іскандера”. Їхня максимальна дальність — 650-690 км. Оснащені ракети боєголовкою вагою до 500 кг. 

“Слід звернути увагу на те, що останній до цього моменту зафіксований випадок застосування росіянами балістичних ракет KN-23 північнокорейського виробництва для ударів по Україні було зафіксовано 27 лютого 2024 року. Таким чином виходить, що російські загарбники відновили використання далекобійного ракетного озброєння від КНДР після паузи, яка тривала 5 місяців”, — ідеться в публікації видання Defence Express. 

Те, що Росія використовує північнокорейські ракети у війні проти України, підтвердили та в Організації Об’єднаних Націй (ООН). Під час засідання в Нью-Йорку виконавчий директор Conflict Armament Rеsearch Джона Лефф представив детальний аналіз залишків ракети, яка вдарила по Харкову 2 січня 2024 року. 

Путін і Кім Чен Ин 19 червня 2024 року підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Насамперед ідеться про подальше поглиблення військового співробітництва, упевнені аналітики. Не виключено, що КНДР може направити на окуповані Росією території України та свої війська.

“У північнокорейської армії немає бойового досвіду, тому тут я спостерігаю зацікавленість з боку Пхеньяну у відправленні військ на фронт для того, щоб вони змогли взяти участь у реальних бойових діях, які надалі можна було б теоретично застосувати в потенційному протистоянні з Півднем”, — вважає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко. 

Військова співпраця Росії та Північної Кореї небезпечна не тільки для України, а й для країн Індо-Тихоокеанського регіону. Про це заявив представник Білого дому Джон Кірбі. 

“Путін відчайдушно потребує допомоги та військового потенціалу, тому що експортний контроль і санкції перетворили економіку, яка була в нього до цієї війни, на економіку воєнного часу. І він у відчаї звертається по допомогу до таких країн, як Іран і Північна Корея. Цілком очевидно, що така військова співпраця небезпечна для народу України. Але це також небезпечно для Індо-Тихоокеанського регіону. І будь-який розвиток такого оборонного співробітництва матиме наслідки для нашої колективної безпеки та безпеки країн в Індо-Тихоокеанському регіоні», — з повідомлення на сайті Білого дому.

Ще один союзник Російської Федерації, який постачає їй зброю, — Іран. Тегеран постачає Москві безпілотники “Шахед” і артилерійські снаряди. 

Reuters пише, що російські військові на території Ірану вчаться використовувати іранські ракети Fath-360. За інформацією джерел агентства, саме їх планує передавати Москві Тегеран. 

“Посилаючись на численні конфіденційні розвідувальні джерела, чиновники заявили, що російські фахівці відвідали Іран, щоб вивчити, як управляти системою оборони Fath-360, яка запускає ракети з максимальною дальністю 120 км і боєголовкою вагою 150 кг. Одне з джерел сказало, що “єдиним наступним можливим кроком» після навчання буде фактичне постачання ракет у Росію”, — наголошується в публікації агентства Reuters. 

Про те, що Іран готується постачати Кремлю озброєння для війни проти України, заявив і керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО) Андрій Коваленко.

“Точні часові рамки очікуваної доставки ракет Fath-360 до Росії невідомі. Можу припустити, що це стратегія підготовки ворогом до осінніх дій для економії ракет “Іскандер”, для чого вони думають використати іранську балістику і ракети, що вже летять на Україну, з КНДР. “Іскандери” ворог хоче берегти, схоже, для можливих ударів по інфраструктурі”, — написав Андрій Коваленко в Telegram.

Думки експертів

Які основні аспекти військового співробітництва Росії з Іраном і КНДР? Які ракети постачають РФ Тегеран і Пхеньян для ведення війни проти України? Що військові партнери вимагають у Кремля натомість? Як світова спільнота має реагувати на подібну співпрацю? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Владислав Селезньов, військовий експерт; 
• Богдан Долінце, експерт з питань розвитку авіаційного ринку;
• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Наталія Плаксієнко-Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Необхідна тверда позиція світової спільноти щодо Ірану та КНДР

— У росіян є союзники, які допомагають вести агресивну війну проти України — це уряд Ірану та уряд Північної Кореї. Саме ці дві країни-ізгої постачають чималу кількість і артилерійських снарядів, і ракет, зокрема балістичних. 

Страшні наслідки прильоту однієї з ракет типу КN-27 були напередодні в Київській області. Ця ракета вбила дитину та її батька. Свого часу вона була виготовлена руками північнокорейських робітників, але внаслідок не дуже далекоглядної політики диктатора Кім Чен Ина ракета опинилася в російської армії. І зараз росіяни використовують їх для того, щоб вбивати насамперед мирне населення нашої країни.

Щоб протидіяти постачанню зброї з Ірану і КНДР до РФ, необхідна тверда і чітка позиція світової спільноти. 

По-перше, необхідна санкційна політика світової спільноти. Рада безпеки ООН в змозі ухвалити відповідні рішення щодо і Тегерана, і Пхеньяна, щоб у них на віки зникло бажання торгувати смертю. 

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Північнокорейські ракети — зброя невибіркової дії

— Обсяги постачання північнокорейських ракет до РФ невідомі. Але ми знаємо, що у КНДР їх близько сотні. Перше застосування цих ракет було 2023 року, і тепер ми знову їх фіксуємо. Це свідчить про те, що це озброєння задовольнило очікування Росії. 

Ракети KN-23 Північна Корея виробляє давно. Ключовий ризик полягає в тому, що вони мають досить низьку точність попадання. Реальна точність наведення, як правило, не перевищує 600 м. Це означає, що ці ракети можуть у середньому влучати в ціль на відстані від 600 м, а в деяких випадках можуть відхилятися навіть на кілька кілометрів. Тому їхнє використання — це використання так званої зброї невибіркової дії. Після запуску вона може впасти куди завгодно. 

Ракети KN-23 зовні нагадують ті, які випускаються з російської установки “Іскандер”. Ті частини ракет, які знаходили, говорять про те, що вони використовують, як правило, звичайні промислові елементи, зокрема, наприклад, промислові підшипники. І, звісно, у разі використання їх у ракетах, вони призводять до заклинювання тих чи інших елементів управління. У результаті ракети стають абсолютно неконтрольованими, можуть падати на житлові об’єкти, на міста, де вони пролітають транзитом. 

Використовуючи північнокорейські ракети для ударів по Україні, Росія має на меті перевантажити системи протиповітряної оборони. З іншого боку, це також невибіркові обстріли. Ми бачимо, що Російська Федерація і раніше це робила, наприклад, з використанням ракет дальнього радіуса дії для комплексу С-400. Фактично ракета спрямовується в бік міста, а куди вона влучить — це росіян уже не хвилює, і вони це не контролюють. 

Іранські ракети Fath-360 фактично є аналогом російської РСЗВ “Ураган” за дальністю стрільби та характеристиками. На те, щоб взяти ці ракети на озброєння, може знадобитися від одного до двох місяців. Трохи більше часу може знадобитися для забезпечення каналів їхнього транспортування. Тут може йтися про два-три місяці. 

Складно оцінювати кількість ракет, які Іран може передати РФ. Ми не точно знаємо, скільки загалом їх в Ірану — найімовірніше, може йтися про сотні таких боєприпасів, можливо, навіть про кілька тисяч. Але Іран усі боєприпаси передати не зможе, тому що він сам, у принципі, перебуває в умовах високого ризику військових дій. Якщо Іран передаватиме Росії ракети, то це буде кілька сотень. 

Ми повинні розуміти, оскільки ці ракети маскуються під вантажівки, тобто будь-яка вантажівка на 120 км (така дальність ракети) вглиб Росії має розглядатися безпосередньо як носій цих ракет і бути знищеною будь-якими засобами.

Іран і Корейську Народну Демократичну Республіку цікавлять авіація і ядерні технології, які є у Росії. Саме їх РФ може дати своїм союзникам в обмін на ракети. 

Для Ірану ключовий ресурс, який необхідний, — це доступ до авіаційної техніки. Постійно точаться розмови про те, що Іран та інші країни готові отримувати від Російської Федерації літаки. Крім того, і Іран, і Північна Корея зацікавлені в ядерних технологіях, і швидше за все, Російська Федерація передає цим країнам необхідну інформацію. 

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Кремлю потрібні потужніші іранські ракети

— Найімовірніше, це далеко не ті ракети великої дальності, про які мріяв Кремль. Це не Zolfaghar, а Fath-360. Дальність польоту в них 120 км, а бойове навантаження — 150 кг. Північна Корея вже постачає РФ балістичні ракети та Кремль використовує їх для ударів по цивільних цілях на території України.

Якість північнокорейських ракет приблизно така сама, як і якість північнокорейських снарядів. Те, що зараз Кремль знову підіймає тему постачання балістичних ракет саме іранського виробництва, свідчить про те, що північнокорейська якість російське військове керівництво не надто влаштовує. 

В Ірану тут є кілька таких моментів, які можуть впливати на ситуацію і на ухвалення рішень у Тегерані. Зокрема, зараз тривають домовленості про те, щоб Москва і Тегеран підписали таку саму стратегічну угоду зі співробітництва в питаннях безпеки, яку раніше було підписано між Пхеньяном і Москвою.

Вочевидь, у процесі політичних дискусій навколо угоди про співпрацю і того, що там має бути, Іран робить питання постачання балістичного озброєння до РФ однією з тем цих домовленостей. Тобто, або Іран постачає Росії те, що вона хоче, але водночас Іран вписує в цей договір те, що вигідно Ірану, або, скажімо так, текст договору буде більше в бік Росії, але водночас вона отримає досить скромні балістичні ракети від Ірану. 

На ситуацію також впливає і те, що існують ще інші контракти та зобов’язання з боку Російської Федерації щодо постачання зброї до Ірану. Зокрема, іранці очікують від Російської Федерації винищувачі-бомбардувальники Су-35, однак Росія не поспішає виконувати контрактні зобов’язання, бо зараз ці літаки потрібні їй для продовження агресивної війни на територію України.

Це другий важіль тиску Тегерана на Кремль. Вочевидь, ці важелі працюють, оскільки зараз ідеться тільки про ракети ближньої дальності, а абсолютно не про те, що хотіла б отримати Москва. 

Наразі Росія ще більше потребуватиме цих балістичних ракет, оскільки Україна з отриманням літаків F-16 і розширенням зони дії української ППО на території РФ, обмежує можливості ураження КАБами. Для того, щоб було чим замінити КАБи, росіяни, найімовірніше, і кинулися зараз більш активно випрошувати в Ірану балістичні ракети. 

Своєю чергою, Росія погодилася поставити Ірану засоби протиповітряної оборони. Очевидно, йдеться про радари виявлення повітряних цілей і про кілька партій зенітно-ракетних комплексів. Це те озброєння, яке потрібне самій Російській Федерації, але той факт, що Тегерану пообіцяли такі постачання, свідчить про те, що насправді наразі іранська допомога набагато більше потрібна РФ, ніж навпаки.

Без Росії ядерна програма Ірану перебуватиме в глухому куті. У РФ розуміють, що це той козир, від якого Іран відійти ніяк не зможе. І це та тема, якою можна впливати на Тегеран у будь-який момент. Я думаю, що кремлівські перемовники притримують цей козир до останнього моменту. Зараз вони намагаються торгуватися тим, що в них є на руках. 

Точно так само, як Іран зараз критично потрібен Росії в постачанні балістичних ракет, стратегічному партнерстві та забезпеченні політичної підтримки, точно так само РФ потрібна Ірану для того, щоб закінчити свою ядерну програму. 

НАТАЛЬЯ ПЛАКСІЄНКО-БУТИРСЬКА: КНДР випробовує свої ракети на території України

— На жаль, світ недостатньо активно реагує на постачання озброєнь Росії від КНДР.  США і наші західні партнери намагаються говорити про санкції та намагаються розв’язувати цю проблему, але ми не бачимо ефективності цих дій. Що стосується Північної Кореї, то снаряди надходять до Росії вже понад рік і ефективного впливу на цю ситуацію ми не отримали. Річ у тім, що Росія не тільки отримує ці види зброї з боку Північної Кореї, але вона дуже активно порушує і всі резолюції ООН. 

У Раді Безпеки ООН у Росії є право вето, у зв’язку з чим не виходить накласти якісь додаткові санкції на міжнародному рівні. При цьому РФ ще й припинила діяльність моніторингової групи, яка понад 16 років відстежувала, яким чином витримуються санкції проти Північної Кореї на міжнародному рівні. 

Південна Корея разом з Японією і США зараз думають над тим, як зробити альтернативу тій моніторинговій групі, діяльність якої була припинена Росією. Це обговорюється на рівні трьох країн. На жаль, ми не бачимо підтримку світової спільноти в цьому напрямку. На рівні світової спільноти проблеми взаємодії Росії з Іраном, взаємодії з Північною Кореєю залишаються локальними проблемами тих країн, для яких це є загрозою. 

Для Північної Кореї та Росії відкривається новий шлях взаємодії, тому що вони підписали договір дуже про взаємну оборону. Серед іншого там є четвертий пункт, який говорить про те, що в разі нападу країни або групи країн на Росію або на КНДР, інша сторона негайно всіма можливими засобами повинна допомогти своєму партнеру. 

Також ідеться не тільки про взаємну допомогу в разі війни або нападу на одну з цих країн, а й про створення майданчика для глибокої взаємодії, на велику перспективу, і те, що стосується і військової підтримки, і торгівлі зброєю. 

Останнім часом південнокорейські ЗМІ на основі розвідувальних даних своєї країни пишуть багато про те, що північнокорейський лідер Кім Чен Ин багато працює над посиленням виробничих спроможностей, щоб допомагати Росії, продавати зброю, а натомість отримувати потрібні кошти для економіки.

Ракети, які використовуються на території України, мають дуже низьку якість. Але, на жаль, у Північної Кореї, яка випробовувала ці ракети тільки в себе на полігонах, є можливість у воєнних умовах дивитись на результати використання своїх ракет і таким чином удосконалити їх за допомогою російських ресурсів. Це вже інша, ширша проблема, на яку мають звертати увагу у світі. 

Удосконалення цих ракет, з одного боку, несе загрозу Україні, а з іншого — ці ракети можуть бути спрямовані проти Південної Кореї, Японії тощо. Виходить, що КНДР за допомогою РФ отримала хороший полігон на території України. 

Іран стає для Росії не тільки важливим джерелом зброї, а й країною, яка допомагає підривати нинішній міжнародний порядок. І Іран, і КНДР перебувають під санкціями та можуть поділитися своїми досвідом з РФ.

Росія готується підписати з Іраном договір про стратегічне партнерство. РФ намагається вибудувати свою логістику, яка не підлягатиме якомусь тиску з боку Заходу. Таким чином вони зараз розбудовують серйозний коридор “Північ — Південь”, який проходить з Росії на територію Ірану, має прямий вихід в Індійський океан. Для РФ відкриваються можливості торгівлі з Індією та країнами Перської затоки. Кремль розробляє логістичні можливості для ведення тривалої війни.

Читайте також: Заяви Лукашенка про перекидання військ до кордону з Україною: черговий блеф Мінська чи реальна загроза — думки експертів