Питання України на засіданні військового комітету НАТО — огляд від Мацуки (ВІДЕО)

Сьогодні, 10 травня, у Брюсселі відбулося засідання військового комітету НАТО. Про головні меседжі заходу і про те, яке місце в засіданні посідає питання підтримки України, з місця подій розповів шефредактор телеканалу FREEДОМ Олексій Мацука.

Під час засідання генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що війна Росії проти України прискорила реформування альянсу, оновила оборонні можливості і загалом вплинула на учасників Альянсу.

“Ми вперше в історії розгорнули бойові війська на сході Північноатлантичного альянсу, а європейські союзники та Канада додатково витратили 350 млрд доларів на оборону. Тож, коли президент Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, ми були готові. За кілька годин ми активізували всі наші оборонні плани. Ми передали під командування НАТО 40 тис. військовослужбовців за підтримки значних військово-повітряних і морських сил, і зміцнили нашу передову оборону від Балтійського до Чорного морів”, — сказав генсек.

Столтенберг не випадково говорив про східний фланг НАТО. Днями російський літак Су-35 перехопив літак L410 Turbolet польської Прикордонної служби, що виконував планову патрульну місію НАТО над Чорним морем у міжнародному повітряному просторі у співпраці з румунськими службами. Ситуація призвела до великої турбулентності польського літака, екіпаж тимчасово втратив контроль над лайнером, він почав втрачати висоту. В інцидент були готові втрутитися бойові літаки НАТО.

У зв’язку з тим, що трапилося, в МЗС Польщі викликали посла Росії Сергія Андрєєва і вручили йому ноту протесту.

Турбуються через агресивну поведінку Росії і в Східній Азії. Японія веде переговори про відкриття першого в Азії офісу зв’язку НАТО.

“Ми вже ведемо переговори, але деталі ще не узгоджені. Причина, чому ми це обговорюємо, полягає в тому, що після агресії Росії в Україні світ став більш нестабільним. Війна в Європі безпосередньо впливає на ситуацію в Тихоокеанському регіоні. Ось чому співпраця між нами в Східній Азії і НАТО стає все більш важливою”, — заявив міністр закордонних справ Японії Йосімаса Хаясі в інтерв’ю CNN.

Відкриття офісу зв’язку НАТО в Японії стане значним кроком для західного альянсу на тлі поглиблення геополітичних розломів і, ймовірно, викличе критику з боку китайського уряду.

Поки в Брюсселі міністри оборони 31 країни обговорювали контури майбутньої системи безпеки, у Бахмуті тривають запеклі бої. І це стало причиною, чому в Брюсселі не з’явився хоч і онлайн головком ЗСУ Валерій Залужний.

“Напередодні я отримав листа від українського головнокомандувача, нашого друга Валерія Залужного, що його участь навіть у відеоконференції неможлива з огляду на складну оперативну ситуацію в захисті проти російської агресії. Наші найкращі побажання українським захисникам. Ми сподіваємося отримати оцінку від його військового представника про розвиток ситуації на місцях, де українці воюють за те, що по праву їм належить”, — повідомив голова військового комітету НАТО Роб Бауер.

Натомість уперше на засіданні військового комітету в якості вже повноцінного члена присутній міністр оборони Фінляндії.

“Членство Фінляндії не є повним без Швеції. Ми всі з нетерпінням чекаємо, щоби надати генералу Мігелю такі самі почесті та теплий прийом без довгих заручин, а вже час би укласти щасливий шлюб”, — зауважив Роб Бауер.

Про серйозніші речі, ніж шлюб і заручини, говорив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він оголосив про необхідність створення нової системи безпеки на планеті та описав пріоритетні напрямки для Альянсу.

“Ми повинні подвоїти наші зусилля щодо забезпечення безпеки мільярда наших громадян і підтримання міжнародного порядку, заснованого на правилах. Війна високої інтенсивності повернулася в Європу. Глобальна конкуренція зростає. Авторитарні режими кидають виклик нашим цінностям, інтересам і безпеці. Крім того, зростає кількість інших загроз — від тероризму до кібератак, від поширення ядерної зброї до зміни клімату. Тому нам необхідно вступити в нову еру стратегічної конкуренції, і НАТО приймає цей виклик”, — заявив він.

Важлива дискусія на зустрічі членів комітету — синхронізація політико-дипломатичних зусиль із військовими діями. Це складно собі уявити, коли на території Європи йде повномасштабна війна. Але міністри оборони спробували все-таки знайти такі рішення.

“Прийшовши до консенсусу щодо того, як найкраще забезпечити безпеку мільярда людей, ми забезпечимо, щоб політичні рішення відповідали військовим можливостям. Роль цього комітету має вирішальне значення. Наші поради на політичному рівні НАТО допомагають гарантувати, що те, що бажано з політичної точки зору, з військової точки зору є здійсненним”, — сказав Роб Бауер.

Але попри такі гучні заклики з Брюсселя, з Вашингтона просочилася інформація про те, що нібито адміністрація президента США Джо Байдена не планує наслідувати приклад Великої Британії. Йдеться про надання Києву ракет дальнього радіусу дії.

“Лондон має намір відправити Києву ракети з дальністю дії 300 кілометрів. Це та сама дальність, що й у армійської тактичної ракетної системи, відомої як ATACMS, яку Вашингтон відмовився передати Києву. За словами американських чиновників, можливість відправки британських ракет в Україну подарувала команді президента США можливість видихнути з полегшенням. Вони сподіваються, що це змусить замовкнути критиків, які бажають, щоб США відправили ATACMS, оскільки Україна незабаром може отримати від Лондона боєприпаси великої дальності”, — пише газети Politico.

Як завжди, більш прогресивні й активні найближчі сусіди України. Вони бачать на власні очі мало не щодня, на що здатна країна-агресор, і самі б’ють на сполох: настав час захищати Європу і європейську модель демократії. А для цього потрібні винищувачі.

“Винищувач F-16 був розроблений для захисту свободи. Час дозволити йому робити для України те, що вміє найкраще F-16”, — написав у соцмережі міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Загалом Україні було присвячено більшість дискусії. Про це говорили самі військові, коли вийшли до журналістів із підсумками. Очевидно, що союзники Києва обізнані про все в деталях.

“Росія створила найсерйознішу загрозу євроатлантичній безпеці за останнє десятиліття. Війна, яку Москва сподівалася виграти в триденний термін, триває вже 15 місяців. Сила і рішучість українських збройних сил та українського народу продовжують дивувати нас. Сьогодні вранці ми присвятили спеціальну сесію військовій ситуації в Україні та навколо неї. Український військовий представник детально розповів про ситуацію на місцях і повідомив про підтримку, яка потрібна Україні для продовження боротьби за те, що їм за законом належить. Керівники оборонних відомств знову заявили про свою незмінну підтримку Києвом. Немає сумнівів у тому, що НАТО підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Росія не зупиниться, і її амбіції виходить далеко за межі України. Ми бачили це в Абхазії та Південній Осетії, а також у Придністров’ї. Знову і знову Росія стрясає основи міжнародного порядку, заснованого на правилах. І, на жаль, вони ввели нас у нову еру колективної оборони”, — заявив голова військового комітету НАТО Роб Бауер.

Україна ставить на якість, а Росія — на кількість. Саме такими категоріями міркували генерали в Брюсселі. Росія тут давно не в пошані. Після Мадридського саміту 2000 року, де було ухвалено нову стратегію НАТО, Росію названо загрозою номер один. Але ж колись на Лісабонському саміті Альянсу був ще президент Росії Дмитро Медведєв, і в тій концепції країна-агресор була названа стратегічним партнером НАТО.

“Деградація російських збройних сил відбувається дуже нерівномірно за видами військ. Звичайно, проблеми в основному у сухопутних військ. В інших областях деградація йде менш помітно”, — сказав верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофер Каволі.

“Один із прорахунків російських фахівців з оперативного і навіть стратегічного планування спочатку полягав у тому, що вони думали, що війна триватиме три дні. При цьому вони нібито забули повідомити про страти звичайних людей. Насправді у них була погана логістика. Через кілька днів у них закінчилося паливо для танків. Річ не в тому, що в них немає палива в Росії, а тому, що воно було в них не в тій кількості. Кожна війна через чотири, п’ять або шість днів перетворюється на логістику. І це те, що ви бачите в Україні”, — підкреслив Роб Бауер.

“Це пов’язано і з іншими проблемами, з якими ми стикаємося. А саме зі здатністю вашого суспільства виробляти все, що ви втратили, наприклад, боєприпаси, нові транспортні засоби, нові артилерійські знаряддя, нові танки, не кажучи вже про нових людей. Я маю на увазі, що йдеться про мобілізацію, про призов на військову службу тощо. Вам потрібно знайти способи знайти нових людей для ваших збройних сил. Але що стосується матеріальних ресурсів, то ви бачите, що росіяни зараз починають використовувати дуже старі матеріали, які мають обмежені можливості. Танки T-54, які ми зараз бачимо на полі бою, відносяться до 1954 року виробництва. Але проблема в тому, що у них все ще багато Т-54. Вся справа в цифрах, кількості, і це проблема. Гадаю, що тепер росіянам доведеться зосередитися на більшій кількості призовників і мобілізації людей. А українці приділяють особливу увагу якості плюс отримують західні системи озброєння і навчаються на заході використовувати новітні типи озброєнь”, — додав він.

Україна вже давно показала успіхи на полі бою, і прикладів тому маса. Один з останніх: Міністерство оборони США підтвердило, що українці збили російську гіперзвукову ракету “Кинджал”. Українські військові зробили це за допомогою американської системи ППО “Петріот”. У серпні 2002 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу стверджував, що “Кинджал” неможливо виявити або перехопити. Ще один приклад доблесті українських військових: 10 травня вони завдали серйозної шкоди 70-й окремій мотострілецькій бригаді Росії під Бахмутом. Можна ще перераховувати і перераховувати перемоги української армії. Про це прекрасно обізнані в НАТО.

Читайте також: Питання України на засіданні військового комітету НАТО — огляд від Мацуки (ВІДЕО)