Після загибелі верхівки приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Міністерство оборони Росії почало встановлювати прямий контроль над “вагнерівцями” в Африці. Природні багатства, підприємства, політичний вплив на низку країн Африки, а також тисячі найманців на континенті поступово переходять під безпосереднє командування Міноборони РФ, повідомляє FREEДОМ.
У Центральноафриканській Республіці (ЦАР) знаходиться найбільше угруповання ПВК “Вагнер” на континенті. Тут найманці останні кілька років виконували завдання Кремля і заробляли гроші. Після загибелі творця ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина і командира військового формування Дмитра Уткіна російський уряд бере під прямий контроль тисячі бойовиків.
“Російське керівництво взяло курс нейтралізувати “вагнерівців” не тільки на території Росії та України, включно з Білоруссю, а й, звісно, провести повну ротацію на всьому Африканському континенті, де вони мали індульгенцію у військовій сфері, бізнесі, проведенні спеціальних операцій, особливо зі зміни режиму охорони саме тих ставлеників лідерів країн, які підтримували РФ або сприяли їхньому бізнесу”, — пояснив голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.) Микола Маломуж.
Нещодавно ЦАР відвідали заступник міністра оборони Росії Юнус-Бек Євкуров і військовий розвідник генерал-майор Андрій Авер’янов. Вони поінформували керівництво республіки, що російська присутність у країні зберігається, але тепер під командуванням Міністерства оборони Росії. Президент ЦАР Фостен-Арканж Туадера зі свого боку заявив, що в країні залишаться тільки ті “вагнерівці”, які погодяться підкорятися Міноборони РФ. Тур Євкурова й Авер’янова Африкою також включав зупинки в Малі та Буркіна-Фасо. Це теж давні сфери впливу ПВК “Вагнер”.
“І куратори за всіма напрямками Міноборони ухвалили рішення на найвищому рівні, що саме Міноборони контролюватиме всі підрозділи, які забезпечуватимуть і охорону посольств, і проводитимуть усі заходи з контролю режимів, проведення переворотів, з урахуванням використання сили, і, звісно, створення умов для більш ефективної політики Росії по конкретній країні. Це Судан, ЦАР, Еритрея, Південно-Африканська Республіка (ПАР)”, — додав Маломуж.
Згідно з даними аналітиків, у структурі та роботі угруповання російських найманців в Африці практично нічого не змінилося: більшість командирів зберегли свої пости, а бойовики продовжують надавати послуги місцевим режимам. Ті натомість діляться доходами від видобутку природних ресурсів. І все це кремлівська пропаганда називає забезпеченням безпеки.
“Найближчим часом ми очікуємо, що більшу частину контрактів, так чи інакше відданих компаніям Євгена Пригожина, буде поділено між афілійованими компаніями з близькими людьми президента РФ Володимира Путіна. З тим же Геннадієм Тимченком. Уже є договори, зокрема в Сирії”, — зазначив журналіст опозиційного Telegram-каналу “Можем объяснить” Ілля Давлятчин.
За оцінкою експертів, більша частина операцій ПВК “Вагнер” під контролем Міноборони триватиме. Адже Африка для Росії — це поле для гри в стратегію, де борються за контроль Москва, Пекін і країни Заходу. Тут Кремль прагне забезпечити собі не тільки фінансову вигоду, а й зростання політичного впливу.
“Російська географія в Африці дуже широка. Пустивши своє коріння туди, Росія дійсно захопила досить багато і нафтових родовищ, зокрема в Сирії. Ну і багато алмазних родовищ. Тому Путін і Тимченко, і все російське керівництво робить таку велику ставку на Африку. Ну а в умовах санкцій, коли в Росії сильно зменшилися поставки різних компонентів, наприклад, для літаків і зброї, Африка — це такий новий фронт”, — додав Давлятчин.
Разом з тим, зміна управління призвела до порушення логістики “вагнерівців” в Африці, пише у своєму звіті Інститут вивчення війни. Через це повстанська коаліція Coordination of Azawad Movements змогла відбити у групи “Вагнера” місто Бурем у Малі.
Читайте також: Росія активно використовує перевороти в країнах Африки — розбір експертів (ВІДЕО)