Путіна не зупинить жодна кількість вбитих російських солдатів: колосальні цифри втрат армії РФ обговорили експерти

Загальна кількість втрат армії РФ з початку вторгнення, за даними Генштабу ЗСУ, вже перевищила 359 тис. осіб. Російські солдати тікають з військових частин через страх загинути на полі бою в Україні. 

Тільки 2023 року в російські суди надійшло понад 5 тис. справ про самовільне залишення військової частини. Такі дані опублікувало видання “Медіазона”. 

Показник рекордний. Наприклад, минулого, 2022 року, суди РФ розглянули понад тисячу таких справ. Водночас “Медиазона” пише, що 2023 року випадків дезертирства в російській армії стало в 6 разів більше порівняно з попереднім роком. 

Армії РФ не вистачає людського ресурсу

У 2023 році російським військкоматам насильно і добровільно-примусово вдалося поставити під рушницю 130 тис. громадян. Для Росії це — рекорд.

“Особливо 2023 рік був характерний тим, що кожна губернія отримала квоту. Менше області — десь 40 тис., побільше 60-70 тис. саме мобілізувати “добровільно” або залучити за контрактом. Відповідно, вербувальні пункти, які набирають найманців, там теж була визначена квота — 120-130 тисяч за 2023 рік”, — сказав генерал армії, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.) Микола Маломуж.

Вербували росіян і приватні військові компанії (ПВК) під керівництвом Міністерства оборони, і окремі організації. Такі, як “Газпром” або “Роснефть”. Разом із російськими паспортами повістки до військкомату отримували мігранти з країн ближнього зарубіжжя. На тимчасово окупованих Росією українських територіях мобілізували насильно.

Брак людського ресурсу — одна з найсерйозніших проблем російської армії, адже за даними західних аналітиків, від початку повномасштабної війни проти України, РФ втратила до 90% особового складу збройних сил.

“Минулого року типовому російському військовому, чию смерть вдалося підтвердити BBC, було близько 21 року, і він був солдатом-контрактником. Найчастіше десантником, мотострільцем або морпіхом. Цього року типовий російський боєць, убитий в Україні, — це 34-річний ув’язнений, який вирушив на фронт прямо з колонії. Причому, якщо торік більшість засуджених завербувала найманська група “Вагнер”, то з лютого 2023 року набором займається виключно Міністерство оборони”, — йдеться в публікації російської служби “BBC News”.

Російське командування вимагає ще і ще резервів. Генерали в Росії не звикли берегти солдатів і 2023 рік не став винятком. Перед путінською “прямою лінією” родичі російських військових скаржилися, що їхніх чоловіків і синів кидають на “м’ясні штурми” Авдіївки, щоб кремлівський диктатор зміг похизуватися хоча б якоюсь перемогою.

“25 листопада у них там на місці вийшов черговий указ, щоб легкі та середні поранені доліковувалися вже в окопах. “ДНРівські” взагалі не шкодують: збирають залишки і знову в штурм. Поспішають, поки [українці] в роздраї, женуть до “прямої лінії” [Володимира Путіна] і Нового року. Результат якийсь потрібен. Усі навколо кажуть, що візьмемо Авдіївку, і далі — переговори”, — цитують дружину російського військовослужбовця в публікації видання “Важные истории”.

Усе це, як повідомляє британська розвідка, призводить до масових відмов солдатів на передовій виконувати накази начальства. Серед головних причин — відсутність підготовки, мотивації та великі втрати.

Однак Путін має намір і далі продовжувати війну Росії проти України. Держдума РФ розширила межі призовного віку і норми нового закону набувають чинності з 1 січня 2024 року.

Думки експертів

Чи справді в Кремлі закривають очі на жахливі цифри втрат армії РФ на фронті в Україні? Чи є межа, після якої Путін буде готовий зупинити бойові дії? Як росіяни ставляться до такої кількості вбитих співгромадян? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міноборони України;
• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Ігор Яковенко, російський опозиційний журналіст;
• Олексій Гетьман, військовий аналітик;
• Денис Попович, військовий аналітик;
• Іван Чувіляєв, прес-секретар російського фонду “Идите лесом”.

АНДРІЙ ЮСОВ: Росіяни готові вмирати за наказом Путіна

— Для режиму Путіна людське життя нічого не означає. У Росії — приголомшливі цифри втрат були б убивчими для будь-якої влади в сучасному цивілізованому світі. Але Росія не є цивілізованою і сучасною країною — демократії там немає. 

Коли ми говоримо про велику кількість ліквідованих загарбників, ми думаємо, що це може зупинити агресора. Але це не так. Путін придумав “формулу смерті”, він платить за смерть, за вбитих окупантів. 

Нафтодолари тепер не тільки розкрадаються, а й частина їх іде на оплату трун сім’ям загиблих. Це нова форма суспільного консенсусу. Але вона не вічна і режим це розуміє.  

Поки що вдови і матері ліквідованих в Україні окупантів мовчать. І це дає російській диктатурі розуміння, що якийсь час ще можна продовжувати і м’ясні штурми, і посилати на забій тисячі громадян РФ, переважно з глибинки. 

Росіяни готові вмирати за наказом Путіна, якщо за це пообіцяють заплатити. 

Національні республіки страждають більшою мірою, але, тим не менш, за останніми даними, в європейській частині РФ спецслужби рапортують у Кремль про те, що є проблеми в суспільних настроях. 

Родичі тих, хто зараз на фронті в Україні, роблять дедалі активніші дії для того, щоб повернути своїх чоловіків і батьків додому. 

Для режиму це вже сигнали про те, що проблема існує. І вони будуть пробувати частину з них — перекупити, інших — залякати, змусити мовчати. 

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Кількість людей, яку Кремль веде на забій, не дає суттєвих результатів

— Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний був упевнений, що Путін після того, як зазнає таких серйозних людських втрат, зупиниться на реалізації подальших планів у частині окупації всієї території України. Як бачимо, Путіна це не зупиняє. 

Кількість втрат армії РФ продовжує зростати з жахливою динамікою. 

Не дарма кажуть, що якщо і є пекло на землі, то воно якраз зараз десь у районі Авдіївки. Там противник використав чисельну перевагу не тільки в особовому складі, а й у техніці та озброєнні, армія РФ намагається трансформувати цю перевагу в якісь територіальні придбання. 

Не дуже добре у противника це виходить, тому що українська армія не тільки веде оборонні бої, а й там, де можливо, проводить контратаки. Відповідно, противник зазнає величезних втрат. Але похвалитися великими територіальними надбаннями на цій ділянці фронту не доводиться. Їх немає.

Фактор знищення противника безпосередньо залежить від матеріально-технічних засобів, насамперед у наших артилеристів. Якщо у наших артилеристів немає проблеми з боєприпасами та установками, то противник буде нести втрати. 

ІГОР ЯКОВЕНКО: У росіян — низький рівень емпатії

— Для Путіна конкретно і для Росії, як країни, не існує взагалі такого поняття, як неприйнятні втрати. Путін персонально абсолютно не чутливий до загибелі своїх співгромадян, його це абсолютно не цікавить, не турбує. Він узагалі на це не звертає уваги.  

Навіть якщо загине 10 млн. осіб, це абсолютно не вплине на політику Путіна і його намір продовжувати війну. 

Ба більше, я думаю, в якийсь момент цифрами втрат можуть почати й пишатися так, як це було з цифрами втрат у Другій світовій війні.  

Були парламентські слухання в Держдумі, де оголосили цифру, що втрати Радянського Союзу — 42 млн. осіб у Другій світовій війні. Це, звичайно, жодного стосунку до реальності не має. У даному випадку, цифра втрат була як аргумент, що Радянський Союз зробив вирішальний внесок у перемогу над фашизмом. 

Виходить, що чим більше втрат — тим краще. Зараз з боку російського керівництва і Генштабу втрати навмисно зменшують. Там взагалі цифри втрат не вказуються вже давно. Але те, що це жодного стримувального ефекту не матиме на політику Росії — це абсолютно очевидно. 

Насправді, точна кількість втрат невідома, але кількість поховань у Росії приховати неможливо. 

У Росії дуже низький рівень емпатії. Ймовірно, це результат 74 років радянської влади, того, що відбувалося в пострадянській Росії — атомізація суспільства — кожен сам за себе в режимі виживання.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Кремль готовий покласти ще 200 тис. своїх солдатів

— Втрати Росії, за великим рахунком, не страшні. Немає таких втрат, які стали б для них такими, що вони б зупинили бойові дії. Таким чином вони можуть, зокрема, показувати нашим партнерам, що ось ви намагалися постачати зброю і боєприпаси, а нам втрати не страшні і ми далі будемо продовжувати. 

Росія готова продовжувати з великими втратами просуватися і захоплювати хоча б невеликі ділянки української території. 

Їм дуже важливо вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, щоб можна було і своїм громадянам, і нашим партнерам у Європі показати, що вони досягають мети.

У Кремлі, вочевидь, математично порахували — скільки приблизно потрібно покласти життів для того, щоб захопити населений пункт, де проживає 100 тис. осіб. Для цього потрібно 40 тис. солдатів. 

У Донецькій і Луганській областях залишилося 5 незахоплених великих міст. Виходить, що Росія повинна покласти ще близько 200 тис. своїх солдатів для того, щоб вийти на адміністративні кордони. 

Така математика Кремль влаштовує, вони цілком можуть піти на такі втрати. 

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Кремль усвідомлює, чого йому коштуватиме тактика м’ясних штурмів

— Великі втрати — це наслідки тактики атак РФ. Якщо говорити про Авдіївку, то це похід на обладнані позиції, де вони підривалися на мінних полях. Також ішли на пристріляні ділянки фронту, де їх ліквідовували. 

Кремль спокійно мириться з тим, що вже є. Надалі будуть великі втрати. Тому й використовуються м’ясні штурми, щоб продавити українську оборону кількістю. При цьому чудово усвідомлюють — чого така тактика їм коштуватиме. 

ІВАН ЧУВІЛЯЄВ: У російській армії збільшилася кількість дезертирів

— Рівень дезертирства в російській армії дійсно зріс у 5 разів. Може і ще більше, оскільки справи не на всіх заводять. Головна причина дезертирства — це самі бойові дії, тому що вони відбуваються з дуже великими втратами. 

І хоча ті операції, які відбувалися в останні півроку, були позиційними і люди здебільшого сиділи в окопах — поранення вони отримували часто-густо. 

У людини, яка отримала поранення, з’являється вікно можливостей для дезертирства. Але головна причина дезертирства — це саме запеклість бойових дій. 

Втекти з фронту неможливо. Це практично план, який не можна реалізувати.

Точна кількість втрат невідома, Генштаб РФ не називає жодних цифр. Ми можемо спиратися на незалежні ЗМІ, які беруть інформацію з відкритих джерел. 

Ми не знаємо, яка частка загиблих на війні людей досі просто лежить в українській землі. Вони не поховані. Ми можемо судити тільки про тих, кого якимось дивом транспортували в Росію. Часто родичі самі їдуть шукати тіла своїх синів і чоловіків. 

Росія — це країна, в якій у такий спосіб можна утилізувати людей у безмежному режимі й абсолютно безконтрольно.

https://www.youtube.com/watch?v=LAJTnC0o5pc

Читайте також: Удари України по військових об’єктах на території РФ прискорять процес капітуляції агресора, — Братчук