Представник президента ПАР заявив, що на Володимира Путіна не чекають на засіданні G20 через ордери на його арешт, який видав Міжнародний кримінальний суд (МКС). Насправді ПАР могла б прийняти російського диктатора, але не захотіла. Таку думку сьогодні, 17 грудня, висловив голова Центру політичних досліджень “Доктрина” Ярослав Божко в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Він нагадав, що Монголія, попри те, що ратифікувала документи МКС, таки прийняла Путіна.
“ПАР стояла перед більш однозначним вибором, що якщо вона приймає Путіна, то, звичайно, це не матиме якихось правових наслідків для ПАР, але можуть розпочатися політичні. Тобто це може бути розцінено як недружній крок, наприклад, з боку США чи країн Євросоюзу, які в Африці мають серйозну вагому роль”, — пояснив Божко.
За його словами, Путін у ПАР мав можливість зустрітися з представниками кількох держав.
“Якби Путіна запросили, то голова ПАР був би змушений точно зустрітися з ним. І тут багато в чому рішення насправді запрошувати Путіна чи ні залежало саме від голови ПАР, який ухвалив рішення, що запрошувати його не потрібно. А помічникові він сказав, що ось дай, будь ласка, коментар, що є Міжнародний кримінальний суд, і ми не могли ніяк обійти це питання”, — вважає політолог.
Він припустив, що Путін у ПАР міг провести зустрічі з головою Бразилії, Індії та Китаю, а ось представники країн Європи та інші Західні країни з G20 навряд чи стали б з ним комунікувати.
“Є люди, які готові говорити з Російською Федерацією, але зрештою немає людей, які готові висувати стосовно РФ якісь союзницькі зобов’язання, за винятком Ірану та КНДР. Але навіть у цьому випадку це не так союзницькі зобов’язання, як теж якийсь елемент хижацької комерції. Тобто коли, за деякими даними, КНДР замість своїх солдатів отримує від Росії, наприклад, ядерні технології чи бойові літаки, як Іран замість “Шахедів”, то це не схоже на союзництво, це схоже на бартерну економіку на зорі людства”, — висловив думку Божко.
Політолог зауважив, що Путіну зараз взагалі вкрай небезпечно кудись висуватись.
“Путін їздить туди, де точно є розуміння, що там жодного арешту не відбудеться. До Китаю може полетіти чи прийняти китайського лідера у себе. Може полетіти до Казахстану, Індії. Але вся історія для Путіна обмежується дуже невеликою кількістю країн, насамперед тих, що розвиваються і при цьому перебувають у конфронтації із Заходом. Але найголовніше питання в тому, що більшість із цих держав не є важливими центрами світової дипломатії, вони є скоріше важливими торговими партнерами. Тобто ось як Бангладеш, який має велике виробництво, Індонезія, Малайзія. Я не думаю, що Путіну цікаво все життя супроводжувати якісь торгові угоди, тому що його політична роль їм самим створювалася під інше — це людина, яка хотіла із залізним обличчям Бісмарка ходити та стукати столами на європейських дипломатичних форумах, самітах та розповідати, як усі мають почути Росію. Але певною мірою його зовнішньополітичні візити зараз редукували до супроводу великих торгових економічних, інфраструктурних угод Росії в Азії та частково в Африці”, — сказав він.
Читайте також: Зустріч із генсеком НАТО та розмова з кремлівським диктатором: у чому полягає стратегія Ердогана (ВІДЕО)
Нагадаємо, у ПАР відмовилися запрошувати Путіна на саміт G20 через ордер на його арешт.