Уродженець села Ваегі Магаданської області 39-річний Матвій Айняургін підписав договір із Міноборони РФ, відбуваючи покарання в місцевій виправній колонії. На сході України колишній “зек” потрапив у полон до українських захисників, повідомляє FREEДОМ.
Айняургін став служити в ПВК “Ветерани” при 55-й окремій мотострілецькій бригаді РФ. Йому обіцяли роботу з будівництва та зміцнення бліндажів на задніх лініях російської оборони, проте служити йому довелося на передовій. Коли він заявив командиру про те, що має бути на інших позиціях, той заявив, що треба виконувати наказ.
“За невиконання наказу знаєте що може бути? Можуть “обнулити”, тобто прострелити ногу або ще щось. Я таке вже бачив. Погрози, образи… Я не витримав і побіг, бо відчув біль у сідниці і я впав. Виявляється, в мене вистрілив командир”, — розповідає Айняургін.
За його словами, командування могло тримати військовослужбовців у ямі дві-три доби, а потім відправляли на передову без бронежилетів і касок або на мінне поле.
“Нас із 70 залишилося в живих семеро людей. Контрактники тікали, а нас, “зеків”, називали м’ясом”, — сказав він.
Військовополонений вважає, що у війні винні Міністерство оборони РФ і влада Росії. Засуджені не поважають президента РФ Володимира Путіна, тому що він ФСБшник.
“Таборів уже скільки забрали. Він сказав, що нас [ув’язнених] винищить і ми жити не будемо. Велика частина на “зоні” йому не вірить. Пільги, які належать нам, чукчам — нечисленному народу, взагалі ніхто не бачить. Під себе все підлаштовує Путін і його керівництво”, — вважає Айняургін.
Він нагадав, що у чукчів із росіянами завжди були конфлікти, ще до того часу, як їхні землі не входили до складу РФ.
“Краще в СВО не йти, там тільки одна смерть. Те, що Міноборони буде обіцяти — ви не побачите, навіть бронежилетів немає. Міноборони ставиться до добровольців і мобілізованих просто — відправляє на смерть”, — резюмував він.
Читайте також: “Кадирівці” ставляться упереджено до всіх росіян: військовополонений розповів про службу в “Ахматі”
Нагадаємо, російський військовополонений Дмитро Суздальов шкодує, що пішов воювати в Україну і сильно засмучений ставленням російського військового командування до солдатів.