Путін перекладає провину за кризу в економіці РФ на Набіулліну — подробиці (ВІДЕО)

Центробанк Росії. Фото: 24tv.ua

Центральний банк Росії втретє зберіг ключову ставку на рівні 21%. Це максимальна позначка з часів економічної кризи початку 2000-х. При цьому аналітики американського Інституту вивчення війни пишуть, що Кремль, імовірно, тисне на Центробанк через високу процентну ставку і з метою приховати інфляцію, яку підігріває повномасштабна війна проти України. Кого можуть “призначити винним” у краху російської економіки, розбирався телеканал FREEДOM.

Рахункова палата Ради Федерації ініціювала аудит роботи Центрального банку Росії.  Завдання — перевірити монетарну політику органу від початку повномасштабної війни Федерації проти України та вплив процентної ставки на інфляцію, витрати та інвестиції. Джерело, знайоме із ситуацією, на умовах анонімності розповіло аналітикам американського Інституту вивчення війни, що розслідування — це атака на керівництво Центробанку. Крім того, група лобістів із великого російського бізнесу домагається зниження процентної ставки.

“За непідтвердженими даними, між головою Центрального банку Росії Ельвірою Набіулліною і Кремлем існує напруженість у зв’язку з високою процентною ставкою і грошово-кредитною політикою Росії у воєнний час. Володимир Путін також намагався перекласти провину за зростання інфляції на Центральний банк і, зокрема, на його главу Ельвіру Набіулліну. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб відвести гнів російської бізнес-спільноти від Кремля, хоча Набіулліна, найімовірніше, не могла проводити повністю незалежну грошово-кредитну політику”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

У Держдумі РФ теж висловили публічне невдоволення роботою Центробанку. Там вказали, що запланований показник інфляції в 4%, попри рекордну ключову ставку, так і не досягнуто. У грудні 2024 року річна інфляція в Росії прискорилася до 9%, а в лютому 2025-го досягла позначки понад 10%. Згідно з опитуванням дослідницької групи Russian Field наприкінці січня поточного року, 40% росіян вважають, що 2024 року ціни на основні продукти харчування зросли більш ніж на третину.

“Перевірка Рахункової палати ніколи нічим не закінчується, тобто це такий громовідвід, формальний орган для спускання різних питань в унітаз, якщо вирішувати їх не хочеться, але якусь бюрократичну метушню провести треба. Крім того, Юрій Ковальчук (російський олігарх, — ред.) сказав, що все дуже складно з грошовою політикою. Так, звичайно, підприємствам погано, кредити дорогі, вони згортають інвестиційні програми, але з іншого боку, інфляція, і треба щось робити”, — розповів російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

Зі свого боку Центробанк заявляє, що продовжить аналізувати швидкість інфляції і, якщо динаміка буде негативною, готові розглядати сценарій чергового підвищення ставки.

“Вони сказали, що ситуація дуже невизначена і нестійка, і якщо ось можна на щось розраховувати в плані пом’якшення інфляції та грошової політики, то це типу тільки у 2026 році це інфляція, яка вічно переходить на 4%, яку, можливо, наші онуки побачать у підсумку. І ось заголовки такі — ринок розчарований жорсткістю сигналу ЦБ, підсіла Мосбіржа в п’ятницю. Тобто все-таки очікували якихось, ну якщо не зниження ставки, то хоча б теплих слів”, — додав Мілов.

В умовах західних санкцій, колосальних витрат на війну і безуспішної монетарної політики, в Росії страждають виробництва, не залучені до військово-промислового комплексу. Темпи зростання промислового виробництва у Федерації в січні 2025 року впали до 2%. Виробництво меблів скоротилося на 2,5%, легка промисловість просіла на 3,5%. Протягом останнього року падає випуск сталі. 2025 рік для російських металургів почався з різкого падіння експорту. У перші два місяці поставки гарячекатаного прокату на зовнішні ринки знизилися на 10% рік до року.

“Основними покупцями російського прокату в минулі два місяці були країни СНД і Туреччина. Остання минулого року запровадила додаткові мита в 6-9% для постачальників сталі з Росії. Зі свого боку в Казахстані, Киргизстані та Узбекистані завершуються енергетичні проєкти, а також зростає конкуренція з боку місцевих виробників. Згідно з прогнозом, поставки російського гарячекатаного прокату в 2025 році можуть скоротитися на 10%, до 5,7 млн тонн. Однак експорт труб збережеться на рівні минулого року і складе від 600 тис. до 700 тис. тонн”, — пише The Moscow Times.

Читайте також: Мінус 3 млрд рублів щодня: “Газпром” зазнає величезних збитків на тлі втрати експорту та санкцій — деталі (ВІДЕО)

Нагадаємо, ключова ставка на рівні 21% відсотка зберігається в Росії з жовтня минулого року. Аналітики попереджають — залишається високою ймовірність того, що поточної весни ставку можуть підняти ще вище.

Читайте також: Чехія планує остаточно відмовитися від поставок нафти з РФ — деталі (ВІДЕО)

Прямий ефір