Путін не повинен перемогти в цій війні: промова Борреля на саміті в Брюсселі в огляді Мацуки

У Брюсселі сьогодні, 11 травня, відбувається Європейський саміт з питань оборони та безпеки. У центрі уваги Україна та її підтримка в усіх сферах. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив про ухвалення рішення Євросоюзом щодо надання Україні 50 млрд євро. Перший транш становитиме 500 млн євро. Також інститути ЄС мають надати Києву підтримку на суму близько 16 млрд євро. Які ще заяви звучали на саміті, з місця подій розповів шефредактор телеканалу FREEДОМ Олексій Мацука.

Він зазначив, що промова Жозепа Борреля тривала близько 30 хвилин, що, до речі, невластиво для такого заходу, бо саміт відбувається більш у неофіційному форматі. У ньому беруть участь представники різних аналітичних центрів, урядових структур, медіа.

Мацука уточнив, що виступ Борреля розпочався із запитання журналістки видання Bloomberg: ким він зараз себе вважає більше — дипломатом чи міністром оборони всього Європейського Союзу? Сьогоднішня дипломатія дійсно часто виконує функції міністерства оборони, у зв’язку з тим, що на території Європи тривають бойові дії. І війна сьогодні проникла в усі сфери життя, і на неї має реагувати й європейська політика, і економіка, і промисловість, і, звісно, військовий комплекс.

“Путін не повинен перемогти в цій війні. Це наше тверде переконання — моє особисте і всього Європейського Союзу, вільного світу. Світ має розуміти, чим ризикує в разі перемоги Путіна. Сьогодні дипломатичне поле битви не менш важливе, ніж військове поле бою. Ми маємо пояснювати людям, що відбувається, бо надто багато ще лідерів, які стратегічно не визначилися. Я їх називаю людьми “так — але”. Але яке “але”? Немає ніяких “але”. Є вторгнення. Одна країна напала на іншу. Без причини, незаконно. Сотні людей гинуть щодня. Немає тут жодних “але”, — сказав у своєму виступі Жозеп Боррель.

“Але дехто каже: припиніть підтримувати Україну — почнуться переговори та настане мир. Але тоді, цілком можливо, Росія окупувала б Україну і зробила її своїм придатком. Ми б отримали російську проблему на польському кордоні, й для нас небезпека б зросла. А України б просто не існувало. Ось що сталося би”, — пояснив він.

Боррель зазначив, що пропозиція припинити надавати допомогу Україні є лицемірною і наївною. Такі ідеї здебільшого виходять від європейських лівих, які вважають, що військовою допомогою Україні Захід “підгодовує війну”.

“Ні, ми таким чином підтримуємо Україну. Ми постачаємо зброю, тому що Україна здатна оборонятися. Якщо ми припинимо це, Україна може зникнути як вільна і незалежна країна. Незалежно від результатів мирних переговорів. Ми можемо провести такі мирні переговори. Але будь-хто, хто хоч раз бував у Кремлі і говорив із Путіним, отримав одну й ту саму відповідь: Путін має військову мету, і доти, доки її не буде досягнуто, війна триватиме. Вони бомблять міста, вбивають цивільне населення, крадуть дітей і цілеспрямовано руйнують країну. Ось що відбувається в Україні”, — заявив верховний представник ЄС.

Про своє бажання брати участь у мирних переговорах між Києвом і Москвою вже заявили Бразилія і Китай. Але ці плани викликають скепсис — як у Брюсселі та у Вашингтоні, так і в Києві. У Києва є власний план мирного врегулювання війни, який неодноразово озвучував президент Володимир Зеленський. Основні його положення: виведення всіх російських військ з території України, повернення окупованих територій під контроль Києва, відновлення українського суверенітету.

“Нам потрібно використовувати вплив Китаю на Росію, щоб зупинити її. Від самого початку війни ми говоримо, що неможливо в такій ситуації залишатися в нейтральній позиції. Нейтральна позиція в нинішній ситуації — це різновид проросійської нейтральності. Тобто позиція начебто нейтральна, але більше на одній стороні, ніж посередині. Ось такий сенс цього нейтралітету. Але при цьому Китай має великий вплив на Росію”, — прокоментував Боррель позицію КНР.

Агресивна війна Росії проти України радикально змінила ситуацію з безпекою в усій Європі. Політика в галузі оборони та безпеки, збройні сили, військово-промисловий комплекс Європи тепер повинні розвиватися так швидко, наскільки це можливо.

На прохання шефредактора телеканалу FREEДOM Жозеп Боррель звернувся до українців, які сьогодні перебувають на передовій лінії фронту — захищають Україну і живуть на фронтових територіях під постійними обстрілами Росії.

“Я нещодавно був в Іспанії, там, де тренуються українські солдати, також відвідав у госпіталі українських солдатів, які лікуються в цій країні. Усе, що я можу сказати людям на передовій: Україна гідна нашої підтримки. Ми продовжимо вас підтримувати у вашій битві за свободу. Стільки, скільки буде потрібно. І всі ми захоплені вашим героїзмом і сміливістю. Вам не потрібні зайві слова. Вам потрібна підтримка”, — сказав високий дипломат.

На саміт запросили й міністра оборони України Олексія Резнікова, але у зв’язку з військовою зайнятістю, він виступав по відеозв’язку.

У Брюсселі була присутня заступниця міністра оборони Литви Моніка Тучкуте, яка висловила однозначний меседж — Україна має стати частиною НАТО якомога швидше.

“Якби це було моє особисте рішення, я б сказала, що Україна вже має бути членом НАТО. Тому що Україна вже показує все можливе і неможливе як країна, яка бореться проти ворога, докладає всіх можливих сил і використовує всі новітні технології. Вона здатна реагувати, правильно реформувати армію. Це неймовірно бачити, які рішення вони приймають. Ми маємо в них вчитися в плані інновацій, використання озброєння на полі бою. Звісно, НАТО — це союз демократичних країн. Подивимося, що відбуватиметься на саміті НАТО у Вільнюсі. Але я сподіваюся, що там ми отримаємо чітке розуміння, як Україна стане членом Альянсу”, — сказала вона.

Конференція також об’єднала державний і приватний сектор. Тут були присутні представники різних компаній, які займаються виробництвом тих чи інших видів озброєнь, боєприпасів.

Наприклад, у складі української делегації — генеральний директор заводу “Антонов” Євген Гаврилов. Мета його візиту зрозуміла: Гаврилов уже заявляв, що “Антонов” із форми держпідприємства скоро стане акціонерним товариством.

“Поки що “Антонов” є державним підприємством. Але в Україні вже ухвалено закон, що весь оборонний комплекс трансформується в акціонерні товариства. Наприклад, концерн “Укроборонпром” уже акціонерне товариство. ДП “Антонов” теж незабаром стане акціонерним товариством”, — зазначив він.

Гаврилов заявив, що на базі “Антонова” обов’язково побудують новий літак Ан-225 “Мрія”, який був знищений російськими військами під час штурму аеропорту в Гостомелі.

“Це буде нова модернізація “Мрії”, будуть використані сучасні інноваційні технології. Є попит на цей літак, є запит суспільства, запит у світі. Я повернувся з Туреччини, там на виставці дівчина принесла мені картину з “Мрією” і сказала: “Будь ласка, побудуйте її”. І куди я не їжджу, всі про це говорять. Я гадаю, це буде наш літак-перемога”, — додав гендиректор.

Багато питань ще залишаються на порядку денному Європейського Союзу. Наприклад, до яких сценаріїв загроз має бути готова коаліція? Які можливості у військово-промислового комплексу, як швидко і в якій кількості він може забезпечити всім необхідним? Які джерела фінансування підтримки України і як ці джерела мають розподілятися між країнами-членами ЄС? І ще буде не одна конференція присвячена їх вирішенню.

“Головне, що питання вирішуються, і Україна не залишається одна. Можна говорити, що весь Європейський Союз — це великий тил України”, — резюмував Мацука.

Читайте також: Питання України на засіданні військового комітету НАТО — огляд від Мацуки (ВІДЕО)