Путін має переконати в легітимності хоча б кого-небудь: чому “намалювати” перемогу на виборах у РФ недостатньо

До кінця грудня в Центральну виборчу комісію Росії надійшли заявки від 16 кандидатів у президенти країни. ЦВК уже зареєструвала Володимира Путіна як самовисуванця і відмовила в реєстрації журналістці з Ржева Катерині Дунцовій.

У Кремлі поки неофіційно кажуть, що список у виборчому бюлетені “довгим не буде”, туди потраплять представники парламентських партій і ще один-два кандидати.

Політологів і опозиціонерів це не дивує, адже робота виборчої машини в РФ уже давно дала збій. Влада в країні узурпована — Путін зробив усе, щоб зосередити її у своїх руках. А тепер ще й веде жорстоку війну проти України.

Хто хоче стати президентом цього разу?

Основна спільна риса всіх нинішніх кандидатів у російські президенти — їхня виняткова відданість диктатору. Від Ліберально-демократичної партії Росії в президенти балотуватиметься її керівник, 55-річний Леонід Слуцький. Він затятий прихильник Путіна і війни РФ проти України. Партію Слуцький очолив після смерті Жириновського. У 2018-му відразу три журналістки звинуватили політика в домаганнях.

75-річний Микола Харитонов іде на псевдовибори від Комуністичної партії. Він уже був кандидатом у 2004-му і набрав трохи більше ніж 13% голосів. Тепер Харитонов заявив, що в жодному разі не критикуватиме Путіна.

Публічно відмовився від критики глави Кремля і Владислав Даванков, який балотується від партії “Нові люди”.

Центральна виборча комісія Росії відмовила в реєстрації ініціативній групі з висунення журналістки Катерини Дунцової в президенти РФ. Там заявили, що в документах виявили низку помилок. Дунцова пообіцяла оскаржити рішення ЦВК у суді.

Уперше в історії країни російського президента обиратимуть протягом трьох днів, із 15 до 17 березня 2024 року. Кремль заявив, що псевдовибори проведуть і на окупованих Росією територіях України. Як і на минулих виборах, у 2024-му росіян позбавлять відеоспостереження за перебігом голосування. Трансляції з камер у територіальних виборчих комісіях увімкнуть тільки під час підрахунку голосів наприкінці триденного голосування.

На думку експертів, у диктатора буде бій із самим собою, із власною тінню. Тепер главі Кремля потрібно перевершити очікування росіян від самого себе. І хоча б для видимості йому доведеться зробити кілька піар-ходів, взаємодіючи при цьому з народом.

Завдання ж російських політтехнологів — створити ідеальну картинку перед виборами. Кремлю вкрай важливо культивувати ілюзію загальної підтримки Путіна, особливо на окупованих Росією українських територіях. І там масовим фальсифікаціям вже точно ніхто не завадить. Для цього навіть ухвалили поправки до закону про вибори президента.

Оцінки експертів

Чи є для росіян надія на те, що новим президентом їхньої країни у 2024 році стане не Володимир Путін? До яких хитрощів і маніпуляцій вдасться команда Путіна, щоб створити видимість легітимних виборів? Чи є серед російських еліт спокуса змінити владу під час президентських виборів? Відповіді на ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Аббас Галлямов, політтехнолог;
• Дмитро Єловський, політичний коментатор, ведучий Ходорковський Livе;
• Геннадій Гудков, російський опозиційний політик;
• Дмитро Гудков, російський опозиційний політик.

АББАС ГАЛЛЯМОВ: Путіну потрібна ін’єкція легітимності

— Уся бурхлива діяльність навколо передвиборчих перегонів Путіну потрібна для того, щоб створити у росіян відчуття, що вибори — чесні. Це взагалі принципово важливе питання. Недостатньо формально намалювати будь-який результат. Важливо, щоб у результат повірили люди.

Як мінімум, потрібно, щоб у це повірив сам народ. Бажано, щоб у це повірили еліти. Чудово буде, якщо в те, що вибори — чесні і що росіяни самі чесно проголосували за Путіна, повірив би і Захід. Це програма максимум.

Для того щоб це вийшло, доводиться дуже сильно напружуватися, тому що дедалі більша кількість людей у Росії розуміє, що Путін зовсім ніякий не всенародний улюбленець. Усі захмарні рейтинги, які йому малюють, мають до реальності найвіддаленіший стосунок.

Путіну потрібна ін’єкція легітимності. Потрібно нагадати людям, що він — всенародно обраний президент. Потрібно нагадати про це елітам.

Масові репресії створили відчуття, що Путін — тиран і деспот, узурпатор, але ніяк не всенародно обраний президент, не народний лідер. Відчуття, яке завжди було, що більшість росіян за Путіна, в останні півтора року почало зникати. Зараз воно зовсім зазнало ерозії.

Насправді адміністративний апарат, репресії — все це вторинне щодо базової легітимності, що народ — за Путіна. Щоб повернути це відчуття і зміцнити тим самим фундамент режиму, в РФ відбувається його активна передвиборча програма.

Дунцова за своїм потенціалом володіє всіма якостями, якими повинна володіти потенційна російська Тихановська. За Путіна зараз збираються голосувати не більше ніж 35%, і під час кампанії, найімовірніше, його рейтинг знижуватиметься. Тоді виходить, Дунцовій дадуть не дві третини голосів, звичайно, але точно більше половини. І тоді доведеться фальсифікувати, як то кажуть, на всю Іванівську.

І тоді ці фальсифікації вже буде не приховати. І може виникнути “ефект Тихановської”. У Росії можуть повторитися події 2020 року, який ми спостерігали в Білорусі. Кремль, звісно, намагається уникнути цього сценарію.

З одного боку, вибори мають виглядати більш-менш чесними і конкурентними. І в цьому сенсі, Дунцову краще було б допустити. Але, з іншого боку, реальну проблему створювати для себе, звичайно ж, вони не хочуть. Тому що нерозумно в пошуках додаткової легітимності отримати революцію. І тому вони все таки вирішили, що Дунцової краще позбутися.

Гіркіна вони позбулися з іншої причини. Він заважає Кремлю малювати просту чорно-білу картину світу, яку він намагається росіянам навіяти відповідно до офіційної російської пропаганди.

Нібито навколо Путіна згуртувалися взагалі всі здорові патріотичні сили суспільства, а якщо хтось і проти, то це розкольники, ліберали, західники й американські шпигуни. А Гіркін розламує цю картину світу. Він же не якийсь ліберал чи американський шпигун, він же той самий патріот. І раптом він чомусь проти Путіна. Сама по собі така думка вкрай небезпечна для Кремля. Тобто патріоти можуть задуматися.

Для Кремля вкрай важливо підтримувати цю аудиторію в стані без думки. Вони повинні розмахувати прапорами, марширувати, кричати патріотичні кричалки, але мислити вони не повинні. А поява Гіркіна стимулює думку: а я за кого — за Гіркіна чи за Путіна? Обидва ж патріоти. Тому Гіркін має просто зникнути і не спокушати ось цю божевільну частину росіян, яка в них називається патріотами.

Нові кандидати теоретично можуть з’явитися, але вони не будуть зареєстровані.

ДМИТРО ЄЛОВСЬКИЙ: Путін цілком може “намалювати” собі 99,9% голосів

— Що більше Путін перебуває при владі, то більше йому треба легітимності. Нехай вона побудована на якихось абсолютно недемократичних тоталітарних і диктаторських правилах, але, тим не менш, вона йому потрібна. Він нею харчується і за рахунок неї існує.

У Путіна відбувається бій із тінню. Йому треба показувати результати все кращі й кращі, ніж ті, які були.

Тому те, що відбувалося раніше в електоральних султанатах на кшталт Чечні, Дагестану та інших регіонах, віддалених від федерального центру і позбавлених демократичних інститутів, громадянського суспільства, зараз відбуватиметься і в інших регіонах Росії. Не виключено, що і в європейській частині, у великих містах, де традиційно були сильні протестні настрої.

Ті цифри і результати, які ми побачимо на “свіжовіджатих” територіях України, теж будуть прирівнюватися до 99 відсотків.

ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: Якщо не можна нашкодити виборам у РФ, то треба їх ігнорувати

— Тим росіянам, які перебувають за межами країни, я б радив вести пропагандистсько-роз’яснювальну роботу серед західної спільноти, щоб ніхто не посмів навіть подумати про визнання виборів, їхніх підсумків і Путіна як легітимного лідера. Що стосується росіян, які живуть у країні, абсолютно точно, я їх нікуди не буду закликати — на жодні акції, тому що це занадто необачно з мого боку.

У цих умовах, якщо ми не придумаємо ситуацію, яка псує картинку виборів, а у нас для цього створена робоча група Берлінської конференції, то вибори треба ігнорувати. Тому що, якщо не можна нашкодити, то треба ігнорувати. Якщо можна нашкодити і цим самим зіпсувати картину, це треба робити. Але поки що в нас немає спільного спільного рішення.

Була пропозиція, яка мені особисто подобається. Люди, які голосують проти Путіна в певний час доби прийдуть до виборчих дільниць, створять натовп, чергу, щоб інші їх побачили. Цей протест зараз не може бути активним.

Ми не можемо закликати людей до активних протестів, бо це означає підставляти людей, і ми їх не зможемо захистити від злісного і мстивого репресивного апарату. Буде щось середнє між флешмобом і бойкотом.

Ці вибори злочинні, і треба до них ставитися, як до злочину проти Конституції, Росії, народу, України і всіх норм міжнародного права. На виборах у РФ завжди скоювалися злочини, але ступінь цієї злочинності був різним. Зараз — надконцентрація злочинів, які будуть вчинятися на цих виборах. Тому брати участь у них потрібно тільки як якесь дійство, яке покаже марність зусиль Путіна підім’яти під себе весь народ і всю Росію.

Будь-який опонент Путіна повинен підтримувати війну. Він не може назвати війну війною, не може озвучити цифри втрат і взяти на себе відповідальність кривавого вождя, який сидить у Кремлі. Опонент не може критикувати Путіна, тому що це образа влади тощо. А з чим ти тоді йдеш на вибори?

ДМИТРІЙ ГУДКОВ: Путіну буде складно приховати факт масової фальсифікації на виборах і тоді еліти задумаються

— Вибори в РФ, безумовно, не є виборами, вони абсолютно нелегітимні. Путін іде на п’ятий термін, але це тільки формально. Якщо не рахувати термін Дмитра Медведєва, це шостий. А якщо ще ми порахуємо те, що вони збільшили термін з чотирьох до шести років, то це сьомий. Тому очевидно, що Путін підбирає найбільш зручних “спаринг-партнерів”.

Усе буде максимально нудно. Але все одно ці вибори за певних умов, звісно, можна буде “перекинути”. Принаймні, вплинути не на результати в протоколі, а на те, що буде після цих псевдовиборів.

Якщо вдасться переконати людей не голосувати за Путіна, то він буде змушений собі все малювати навіть за участю не найяскравіших опонентів. Якщо йому доведеться все фальсифікувати, це буде помітно і силовикам, і елітам, і самим громадянам.

Поки еліти бачитимуть, що Путін має популярність, може перемагати на псевдовиборах, вони нікуди не подінуться. Тим більше, що будь-яка спроба перевороту закінчується так, як закінчилося з Пригожиним. Тому вони, звичайно, будуть боятися. Ба більше, він ще й роздає їм “пряники”.

У такому разі, щоб Путіну “намалювати” 86%, йому потрібно настільки всіх зґвалтувати і фальсифікувати результати, що ця “перемога” буде схожа на перемогу Лукашенка, — у неї ніхто не повірить. Це питання легітимності. Тобто, ти можеш “намалювати” собі будь-яку цифру, однак у будь-якій диктатурі важливим є ставлення до цих цифр з боку громадян, еліт і силовиків.

А якщо до нього після “спеціальної виборчої операції” ставитися так само, як до Лукашенка, то він втратить легітимність. І тоді, після березня може відбуватися все що завгодно — заколот, переворот, революційні рухи та інше. Я думаю, що до цього рано чи пізно ми все одно прийдемо.

Сюрпризи почнуться після березня. А під час кампанії просто люди можуть не піти або раптом почати рвати бюлетені, або голосувати за будь-кого іншого, крім Путіна. І тоді йому доведеться фальсифікувати результати. І приховати масове “рисування” голосів буде неможливо.

Якщо всі зрозуміють, що перемога намальована, що насправді диктатор не користується популярністю, і люди хочуть іншого… Тоді в елітах замисляться над тим, щоб його поміняти на того, хто не викликатиме такого обурення в суспільстві.

Читайте також: Президентські вибори в Росії — не лише незаконні та недемократичні, але й злочинні, — Курносова