Володимир Путін має понести покарання за війну, розв’язану ним проти України та за злочини проти українського народу, переконані союзники Києва. Рада Європи вже почала процес створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Російські військові продовжують скоювати злочини проти мирних жителів. У Вовчанську (Харківська область) вони «полюють» на волонтерів і розстрілюють цивільних. Про це повідомив начальник Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Харківській області Сергій Болвінов.
Спроби створити трибунал проти Путіна
З моменту активізації бойових дій у Харківській області українським правоохоронцям вдалося вивезти з Вовчанська юнака, якого ледь не розстріляли російські окупанти, і пораненого пенсіонера.
“Ми давно зрозуміли, хто вони. Але ці випадки все одно шокують. Пенсіонер у Вовчанську під час обстрілів і атак противника зачинився вдома, до нього постукали російські військові і, не чекаючи, поки відчинить, — почали розстрілювати двері, відстрелили чоловікові палець”, — розповів Сергій Болвінов, начальник Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Харківській області.
19-річний юнак приїхав до Вовчанська, щоб забрати свою бабусю. Російські військові його роздягнули, відкрили по-беззбройному вогонь, а потім кинули в підвал. Дивом хлопцеві та його бабусі вдалося вибратися з міста. Про злочини російських окупантів проти мирного українського населення відомо ще з 2014 року. Але з початку повномасштабної війни Росії проти України вони набули масового характеру.
Путін і його режим мають відповісти за злочини проти народу України — це принципова позиція Києва та один із пунктів української формули миру. Про необхідність заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії Україна заявила ще 2022 року.
У січні 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію, що закликає до створення трибуналу. А на початку квітня 2024 року — на міжнародній конференції “Відновлення справедливості для України” — ідею створення спецтрибуналу підтримали 44 держави.
Наприкінці квітня Комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві Ради Марії Пейчинович-Бурич розпочати підготовку проєкту угоди між Україною та Радою Європи щодо фактичного створення трибуналу. Це — важливий практичний крок, заявили в українському Міністерстві закордонних справ (МЗС).
“Це має вирішальне значення не тільки для всіх українців, які постраждали внаслідок російської агресії, а й для всіх народів, які прагнуть жити в мирному та безпечному світі”, — наголосив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Спецтрибунал може почати свою роботу ще до закінчення війни, вважає агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич. Усе залежить від того, коли Київ дійде згоди з міжнародними партнерами щодо моделі та формату його створення.
“Злочин агресії — це елітарний злочин. Це злочин тих осіб, хто може віддавати накази на початок і на продовження ведення агресивної війни. Відповідно, за злочин агресії мають притягнути до відповідальності представників вищого політичного та військового керівництва РФ”, — акцентував Кориневич.
Починаючи з липня 2023 року, у Гаазі почав працювати Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна засудила 81 російського воєнного злочинця. 17 — постали перед судом в Україні та отримали тюремні терміни. Решту — засудили заочно. З лютого 2022 року зареєстровано близько 123 тис. проваджень щодо воєнних злочинів російських окупантів.
Міжнародний суд у Гаазі розслідує і незаконну депортацію українських дітей до Росії.
Думки експертів
Як Україна і міжнародна спільнота намагаються створити трибунал для того, щоб судити російських військових злочинців? Чи можна судити Путіна і верхівку влади РФ за воєнні злочини? Чому важливо створити міжнародний трибунал до закінчення війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Марія Мезенцева, голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
- Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи;
- Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керуючий партнер АО “Амбрелла”;
- Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Є механізм, як зняти імунітет із Путіна, Лаврова і Шойгу
— Створення спецтрибуналу над військово-політичним керівництвом РФ відображено в сьомому пункті “Повернення справедливості” мирного плану президента України Володимира Зеленського.
Це питання про загальну справедливість, що передбачає покарання для “великого зла”, яке наразі вчинило близько 130 тис. воєнних злочинів різного характеру. Йдеться саме про злочини агресії. Усе це планувало й імплементувало вище політичне та військове керівництво Росії.
Створення міжнародного трибуналу важливе, тому що на сьогоднішній момент у світі немає легітимного органу, здатного притягнути за злочин агресії керівництво Росії. Злочин агресії може розглядати Міжнародний кримінальний суд (МКС), але Росія не ратифікувала Римський статут МКС, тому не визнає його рішення.
Трибунал можна було б створити через ООН, в Організації Об’єднаних Націй уже є такий досвід щодо інших країн. Але зараз РФ є постійним членом Ради безпеки ООН із правом вето, тому вона однозначно заблокує таку ініціативу.
Ми дивимося на це в ширшому спектрі можливостей. Наприклад, розглядаємо варіант міжнародного трибуналу на базі Ради Європи. Рада Європи на рівні міністрів закордонних справ запропонувала свій майданчик для такої організації.
Крім того, вище політичне і військове керівництво Росії — Путін, Лавров і Шойгу — мають імунітет за міжнародним правом. Але є механізм, як його зняти. Якщо міжнародний договір буде підтриманий партнерами, це буде легко зробити.
При Раді Європи з боку парламентаріїв давно було створено спеціальну групу, до якої входять 40 країн, зокрема й представники “Великої сімки”, наприклад, Японія, яка не є членом Ради Європи.
ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Україні потрібно використовувати досвід ізраїльського Моссаду
— Імовірність створення і роботи спецтрибуналу досить висока. Однак тут є питання в термінах розслідувань і виконанні вироків. І саме у виконанні вироків можуть виникнути труднощі, тому що Росія просто не видаватиме своїх злочинців.
Багато росіян, на жаль, не потраплять під суд. Наприклад, пілоти, які бомбардують українські міста або артилеристи, які розстрілювали мирне українське населення в містах і селах. По-перше, РФ не буде їх видавати суду, а по-друге — у трибуналі здебільшого судитимуть вище керівництво РФ.
У такому разі Україна сама має взяти на себе відповідальне рішення в покаранні воєнних злочинців. Україна має пам’ятати досвід Ізраїлю, який розв’язував подібні питання відповідно до розуміння справедливості. Потрібно згадати загальновідому операцію ізраїльської розвідки Моссад із затримання і таємного вивезення з Аргентини до Ізраїлю нацистського воєнного злочинця Адольфа Ейхмана в 1960 році, де його було повішено за всі його злочини.
Тоді теж велися дискусії про те, справедливо це чи несправедливо. Але ці дискусії затихали, коли Ізраїль запитував про те, чи був справедливим Голокост.
Тому Україна не повинна сподіватися тільки на міжнародні інституції, а українські спецслужби повинні працювати на території РФ, шукати злочинців і ухвалювати справедливий вирок за скоєні злочини.
Зі збором доказової бази для покарання злочинців в України можуть виникнути проблеми. На тимчасово окупованих територіях нині неможливо провести слідчі дії, допитати свідків тощо. Звичайно, є дуже багато доказів воєнних злочинів, скоєних російськими солдатами в Бучі та інших українських містах. Але цього замало, щоб усі злочинці понесли заслужене покарання.
Суд може затягнутися на роки, як, наприклад, суд щодо збитого малайзійського “Боїнга”, що летів влітку 2014 року рейсом MH17 над Донбасом. Було зібрано дуже системну доказову базу, цим займалася прокуратура Нідерландів. Був масштабний процес, який тривав близько семи років, і все одно винуватців так і не було покарано.
Україна має сфокусуватися на тому, що справедливе судове рішення і справедливе покарання вона може здійснити тільки своїми руками. І не треба думати, що міжнародні інституції якось у цьому можуть допомогти. У цьому питанні вся надія на українські спецслужби.
АНДРІЙ ЯКОВЛЄВ: Що більше країн братимуть участь у створенні трибуналу, то більш легітимним він буде
— Основний принцип трибуналу — дія від імені світової спільноти. Організація Об’єднаних Націй не може створити трибунал, який судитиме Володимира Путіна, оскільки не тільки Росія, а й Китай можуть ветувати створення такого органу.
Щоб трибунал був легітимний, необхідно залучити якомога більше країн для його створення. Зі злочинами агресії найбільша проблема пов’язана з тим, що Росія не ратифікувала сьогодні Римський статут. Відповідно, всі шукають такий суд, який би замість міжнародного суду розглядав злочини агресії. Але складність якраз у тому, що потрібно домогтися такого великого представництва, щоб воно було легітимним. Легітимність передбачає не тільки можливість засудити, а ще й виконати рішення суду.
Що більше країн візьмуть участь у створенні суду, то більшою буде його легітимність. Міжнародне право і взагалі кримінальне право призначене для вирішення двох завдань. Головне — це покарати за порушення правил, у цьому випадку — законів і звичаїв війни. Тому завдання світової спільноти показати, що злочин агресії настільки серйозний, що в будь-якому разі має каратися. Такий механізм уже існує, він передбачений Римським статутом.
Ми підписали Будапештський меморандум, коли наша країна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Було б абсолютно логічно, якби ці гарантії виконувалися як мінімум на рівні юридичного захисту. І створення трибуналу на базі цих гарантій або просто на базі загальнолюдських принципів було б виправданим.
Гібридний трибунал всередині української системи правосуддя створити складно, тому що в Україні заборонено під час війни воєнного стану вносити зміни до Конституції. А Конституція не передбачає такої системи. Коли ми говоримо про Генасамблею ООН, то ми не повинні забувати, що хоча цей орган найбільш представницький, він має тільки рекомендаційні можливості ухвалення рішень.
Може бути створено суд на основі міжнародних договорів, але завжди будуть країни, які вважатимуть його нелегітимним.
ОЛЕКСАНДРА РОМАНЦОВА: Україна хоче створити трибунал до закінчення війни
— Нюрнберзький трибунал і трибунал щодо Югославії були створені для того, щоб засудити конкретні результати конкретних військових конфліктів.
Унікальність України зараз у тому, що ми хочемо створити суд ще до того, як конфлікт закінчився. Таким чином ми хочемо використати охолоджувальний ефект. Люди знатимуть, що вже готові, грубо кажучи, шибениця та ешафот, і можливо стануть віддавати менше тих наказів, які призводять до міжнародних злочинів.
Злочин агресії — один із найунікальніших міжнародних злочинів, тому що політики, маючи абсолютну легітимність, можливість розпоряджатися ресурсами всіх платників податків і тією владою, яку їм делегувало населення, замість того, щоб займатися розвитком комфорту життя, займаються агресивним нападом на сусідню країну.
Ми маємо подолати міжнародний імунітет, який надається трьом основним позиціям у країні — це президент, глава уряду і міністр закордонних справ. За традицією вважається, що саме ці три людини можуть підписати, грубо кажучи, капітуляцію країни. Відповідно, якщо вони почуватимуться, грубо кажучи, не в безпеці, то ця капітуляція усувається.
У цьому випадку ми чітко бачимо, що всі ці люди, які були включені до політичної системи Путіна, починаючи з 2014 року, використовували свою владу і становище виключно для того, щоб почати війну, а не працювати на перемир’я або підписувати капітуляцію. Тому так важливо створити суд із певними новими правилами.
Це перший раз в історії, коли це трибунал проти “клубу атомних бомб” і проти постійного члена Радбезу ООН. Росія має там право вето і є постійним членом Радбезу ООН. Це і зламало систему, тому що Радбез ООН — це традиційно саме той орган, який започатковує всі трибунали.
Наразі в Міжнародному кримінальному суді Путін може уникнути звинувачень і покарання тільки у двох випадках: перше — він помер, а друге — якщо він усе життя переховуватиметься.
Якщо ми отримаємо механізм, який готовий розглядати справу проти Путіна поки він є президентом РФ, і ламає його міжнародний імунітет, то чи зможемо ми це робити заочно?
Читайте також: Були свідками розстрілу інших дітей: жахливі історії життя юних українців в окупації та у РФ розповів Кулеба