Припинення вогню та гуманітарні питання: динаміку перемовин обговорюємо з очільником української делегації в ТКГ Андрієм Костіним

Перемовини політичних радників Нормандського формату, які відбулися 26 січня у Парижі. Питання, які лобіює українська делегація Тристоронньої контактної групи. Позиція Російської Федерації під час перемовин.

Докладніше на вказані теми у програмі “Інформдень” телеканалу UA говорить керівник української делегації у Тристоронній контактній групі із врегулювання ситуації на Донбасі Андрій Костін.

Ведучий програми – Денис Похила.

– Які ваші враження щодо вчорашніх перемовин політичних радників у Нормандському форматі у Парижі? Можливо, це певна відлига в Нормандському форматі?

– Учорашні перемовини були складними. Але сам факт відновлення роботи політичних радників Нормандського формату – дуже важливий сигнал про те, що ескалацію навколо українського кордону треба знижувати та знімати.

Одним із головних питань в обговоренні стало саме питання, яке стосується безумовного дотримання режиму припинення вогню.

У грудні минулого року була відповідна домовленість досягнута на рівні Тристоронньої контактної групи під час засідання 22 грудня. Ми зараз спостерігаємо зниження рівня порушень припинення вогню, але ці порушення тривають. Тому дуже важлива підтримка з боку наших партнерів – Німеччини, Франції. І Російською Федерацією також була підтримана позиція щодо необхідності неухильного дотримання режиму припинення вогню. Тобто це є дуже важливим сигналом щодо зниження напруги.

Ми докладатимемо зусиль для того, щоби дійсно припинення вогню було сталим. Тому що саме це зокрема є передумовою для досягнення домовленості у частині політичного врегулювання. Ми всі розуміємо, що дипломатичний шлях вирішення конфлікту на Донбасі є єдиним. І це є нашим пріоритетом, тому що саме на це чекає український народ.

– Про всеосяжне припинення вогню ідеться і у Тристоронній контактній групі. Чи поєднані ці результати, “Норманді” та ТКГ, у вирішенні цього питання?

– Дуже важливо зберігати обидва формати перемовин, і ми над цим працюємо. Саме вчора відбулось засідання Тристоронньої контактної групи. Напередодні, у вівторок, було засідання робочої групи з питань безпеки. Сторони-учасники цих консультацій повернулися до обговорення додаткового документу, який вирішуватиме питання верифікації та моніторингу режиму припинення вогню.

Тому що для запобігання будь-яких порушень цього режиму дуже важливо, щоби будь-який випадок порушень був перевірений і було встановлено, хто винен у цьому порушені. І додаткові заходи з припинення вогню, які були узгодженні у Тристоронній контактній групі ще у 2020 році, передбачають притягнення до відповідальності тих осіб, які порушують режим припинення вогню. Цей верифікаційний механізм є дуже важливим, і він закріплений у комплексі заходів 2015 року. І ця місія покладена на ОБСЄ.

На жаль, ми розуміємо, що цей механізм не працює так, як він має працювати. Саме задля цього відбуваються наразі консультації в обох форматах. Перше – це відбувається на Нормандському рівні, тому що є спільні пропозиції  наших партнерів – Німеччини та Франції – щодо механізму координації, верифікації. Вони зараз обговорюються на експертному рівні.

І дуже важливим є залучення наших партнерів із країн Нормандського формату до цього верифікаційного механізму. Тому що для того, щоби було вирішено, що саме відбулося, має бути незалежний арбітр.

Це наша принципова позиція, якої ми дотримуємося і на рівні Тристоронньої контактної групи, і на рівні Нормандського формату. Активізація роботи і на рівні Нормандського формату, і на рівні Тристоронній контактної групи є сигналом того, що всі, хто долучені до цього процесу, розуміють, що лише дипломатичний шлях вирішення всіх ситуацій є пріоритетним. 

– Учасники гуманітарної підгрупи також говорили і про можливе відкриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії зіткнення, і про одночасне звільнення утримуваних осіб. На якому етапі зараз перемовини у цій площині?

– На рівні Нормандського формату завжди постають гуманітарні питання.

Наше розуміння з партнерами з Німеччини та Франції полягає в тому, що гуманітарні питання мають вирішуватися незалежно від рівня дискусії за вирішення інших питань, – політичних, безпекових тощо.

Тому що комплекс заходів, і будь-які Мінські документи, будь-які документи, які були укладені у Нормандському форматі, вони передбачають безумовний обмін у режимі “всіх на всіх”.

Ми передали російській стороні всю інформацію щодо українських громадян, які незаконно утримуються на окупованій території. І ми щоразу наполягаємо на тому, щоби цей обмін відбувся. Це дуже складна дискусія. Вона є чутливою. Але на кожному засіданні Тристоронньої контактної групи, на кожному засіданні робочої групи з гуманітарних питань, і навіть між цими засіданнями відбувається комунікація за допомоги наших посередників з ОБСЄ, щоби обміни розпочалися.

Щодо відкриття контрольно-пропускних пунктів – наша позиція полягає в тому, щоби всі пункти були відкриті. Напередодні новорічних свят це була принципова позиція нашої делегації у Тристоронній контактній групі. Ми досягли дуже чіткої домовленості з урядом. Це було підтримано і президентом України. Був спрощений порядок перетину через контрольно-пропускні пункти саме з погляду дотримання карантинних вимог.

Практично єдина вимога, яка існує зараз для людини, яка переходить на контрольовану урядом України територію, полягає в необхідності здати експрестест [на коронавірус]. Ми спростили процедуру перетину контрольно-пропускних пунктів. І це ми також довели на Тристоронній контактній групі.

І з тих двох контрольно-пропускних пунктів, щодо яких відбулася дискусія, і на рівні лідерів Нормандського формату у 2019 році, – це контрольно-пропускні пункти Золоте та Щастя. Зважаючи на те, що ми відкрили, в принципі, все, – вони не є відкритими з іншого боку.

І це, безумовно, створює перепони для людей. Вони не можуть дістатися навіть до тих державних сервісів, які працюють на цих контрольно-пропускних пунктах, які відкриті нами. Люди хочуть отримати державні сервіси, відвідати свої родини тощо.

Ми внесли пропозицію – відкрити хоча б один контрольно-пропускний пункт, тому що повністю усе узгоджено. Немає жодної логістичної проблеми, яка би перешкоджала відкриттю.

На жаль, поки що позиція іншої сторони полягає в тому, що вони не погоджуються на це. Вони також посилаються на якусь там епідеміологічну ситуацію, якісь карантинні вимоги. Але з нашого погляду це неправильно, оскільки, як я вже зазначив, гуманітарні питання мають бути вирішені незалежно від того, який градус переговорного процесу, – як у Тристоронній контактній групі, так і у Нормандському форматі.

– Також дуже важливі гуманітарні питання – це водопостачання, і екологічна небезпека через міни вздовж лінії зіткнення. Як щодо цього?

– Практично підготовлений план розмінування. Вже досить давно ситуація практично узгоджена, я би сказав, на рівні робочої групи з питань безпеки. Ми це питання постійно виносимо на розгляд Тристоронньої контактної групи.

На жаль, поки що немає згоди з боку Російської Федерації щодо підтримки плану розмінування. Ми продовжуватимемо цю роботу. Про цю роботу відомо й нашим партнерам за Нормандським форматом.

Щодо водопостачання – дійсно, ця тема є зараз на обговоренні робочої групи з економічних питань. Традиційно ця робоча група також займається питаннями екології.

Ми постійно контролюємо процес, ми намагаємося також отримати інформацію з російської сторони, тому що певні водні об’єкти перебувають на різних територіях, як підконтрольних, так і непідконтрольних. Ми постійно тримаємо цю ситуацію під контролем.

– Лунали думки про перенесення перемовин із Мінську до Стамбулу. Скажіть, хто зі сторін підтримує, а хто не підтримує таку ідею?

– Дійсно, була проведена велика робота на рівні наших посередників, на рівні координатора Тристоронньої контактної групи щодо можливості проведення очних зустрічей Тристоронньої контактної групи у Стамбулі. Був обмін думками щодо цього. Зараз ситуація перебуває у такому собі режимі “cold”, тобто вона не є відкинутою.

Але вчора на засіданні Тристоронньої контактної групи представники Російської Федерації почали говорити, що “повернімось до Мінську”. Але це неприйнятно для української делегації. Крім того, я не можу говорити наших за міжнародних посередників, але я гадаю, що для них інша локація була би також комфортнішою.

Гадаю, консультації щодо цього будуть продовжені. Тому що очні зустрічі можуть бути більш конструктивними. Вже близько двох років були перемовини у режимі відеоконференції. На кожному засіданні Тристоронньої контактної групи, коли йдеться про проведення очних зустрічей, Україна завжди підтримує необхідність повернення до них.