Припинення транзиту російської нафти “Лукойл” через Україну: експерти проаналізували негативну реакцію Угорщини та Словаччини 

Країни Євросоюзу не підтримали заклик Угорщини та Словаччини до України скасувати санкції щодо російської компанії “Лукойл”, пише Financial Times. Будапешт наполягає на відновленні транзиту нафти російської компанії та погрожує подати позов до арбітражного суду, після того, як 17 липня Україна припинила транзит нафти російської компанії “Лукойл”.

Крім того, Угорщина продовжить блокувати фінансування Європейського фонду миру, кошти якого мають компенсувати закупівлі озброєння для Сил оборони України. 

ЄС захищає інтереси України

“Лукойл” — одна з найбільших російських нафтових компаній, яка перебуває під санкціями в Україні з 2018 року. Обмеження стосувалися виведення капіталів, торговельних операцій та участі в приватизації або оренді державного майна. У червні 2024 року Рада національної безпеки та оборони України розширила санкції й на транзит нафти територією країни.

Європейська комісія відхилила прохання Будапешта і Братислави закликати Київ скасувати санкції щодо російської нафтової компанії “Лукойл”, пише Financial Times із посиланням на дипломатів ЄС. За їхньою інформацією, на зустрічі торгових представників із країн Євросоюзу позицію Угорщини та Словаччини ніхто не підтримав. Як підкреслив представник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл, заборона на транзит через Україну нафти російської компанії не становить загрози для цих держав.

“Негайного впливу на безпеку постачання нафти в ЄС немає. Для двох зацікавлених держав-членів не існує термінової проблеми, оскільки у них є 90-денний резерв постачання відповідно до законодавства Євросоюзу. І тепер Комісія розгляне факти та спробує знайти результат, який влаштує всіх”, — заявив Олоф Гілл на брифінгу.

17 липня Україна припинила транзит нафти російської компанії “Лукойл”. Агентство Bloomberg пише, що того самого дня глава зовнішньополітичного відомства Угорщини Петер Сійярто в кулуарах засідання ООН у Нью-Йорку зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, а після цього Будапешт і Братислава направили до Брюсселя вимогу, щоб ЄС вплинув на Україну. Сійярто пригрозив, що якщо Київ не відмовиться від свого рішення, то Будапешт продовжить блокувати фінансування Європейського фонду миру.

“Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче стати членом Європейського Союзу, і одним своїм рішенням ставить під фундаментальну загрозу постачання нафти. Допоки це питання не буде вирішене Україною, всі мають забути про виплату 6,5 млрд євро компенсації за постачання зброї з Європейського фонду миру”, — зазначив Сійярто.

Будапешт уже понад рік блокує ці виплати з різних причин, звернув увагу верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він назвав таку тактику “ганебною”. У Києві наполягають: трубопроводом “Дружба” надходить стільки ж нафти, скільки й раніше.

“Україна не може транспортувати нафту “Лукойла”, але обсяги загального транзиту залишаються незмінними. Ми не думаємо, що в Європі є ризик дефіциту [нафти]. Це більше політичне питання”, — сказав у коментарі виданню Forbes голова Національної акціонерної компанії “Нафтогаз” Олексій Чернишов.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України транспортування північною гілкою з Росії припинилося, оскільки ЄС запровадив санкції на постачання трубопровідної нафти з федерації. Однак для Угорщини, Словаччини та Чехії зробили виняток. Сумарно вони закуповували понад мільйон тонн російської нафти щомісяця. Угорщина і Словаччина, на думку аналітиків, не хочуть втрачати прибуток. Вони переробляли дешеву російську нафту на власних заводах і продавали в Європу.

“За ці два роки вони могли б укласти інші нові контракти. Вони просто не доклали достатніх зусиль для того, щоб це зробити. Тому на сьогоднішній момент не йдеться про пряму енергетичну безпеку цих країн. Йдеться радше про бажання заробляти, купуючи нафту з Росії, ніж про неможливість це зробити. Єврокомісія не підтримує Угорщину і Словаччину в цьому конфлікті. І ще раз підкреслю, що Чехія в ньому на сьогодні не бере участі”, — пояснив комунікаційний менеджер ГО Razom We Stand Максим Гардус.

Думки експертів

Чому Угорщина і Словаччина виступають радикально проти зупинки транзиту нафти “Лукойл”? Якими можуть бути наслідки? Чому Угорщина блокує фінансування Європейського фонду миру, кошти якого мають компенсувати закупівлі озброєння для Сил оборони України? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:  

• Геннадій Рябцев, експерт у галузі енергетики;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу; 
• Ігор Рейтерович, політолог; 
• Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
• Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: Закупівлею нафти в “Лукойла” займаються не уряди Угорщини та Словаччини, а приватні компанії 

— Існує давно підписаний контракт між українською “Укртранснафтою” і російською “Транснефтью” про організацію транзиту через територію України нафти, видобутої на території РФ. Де її видобуто і якою компанією — у контракті не обумовлюється. Українська сторона не має абсолютно жодного стосунку до того, транзит якої саме нафти вона організовує своєю територією. 

Російська компанія “Лукойл” підтримує агресію проти України, фінансуючи військові витрати через сплату податків до федерального бюджету Росії та через постачання нафтопродуктів, які виробляються на її заводах для потреб збройних сил РФ.

Компанія “Лукойл” перебуває під санкціями, причому не тільки в Україні, а й у Європейському Союзі. Тому претензія до України полягає в тому, що ми ввели санкції проти компанії, яка підтримує війну. Якщо в Угорщині вважають це рішення неспроможним, то вони можуть апелювати, природно, до відповідних установ Європейської комісії з вимогою скасувати, наприклад, ембарго на постачання до ЄС нафтової сировини та нафтопродуктів із Росії, зокрема тих, які видобуває і виробляє компанія “Лукойл”. Але цього не роблять, тому що обґрунтування для цих претензій немає. 

Я думаю, міністр закордонних справ Угорщини шукає причини, щоб і далі чинити опір виплаті компенсацій державам-членам ЄС коштів з Європейського фонду миру за придбання допомоги Україні.

Раніше було питання про мову, потім — про школи. Тепер питання про нафту “Лукойлу”. Я не знаю, що буде далі. Може, якісь екологічні вимоги, наприклад, що дим від згарищ, спричинених бомбардуваннями, поширюється на територію Угорщини та заважає добре дихати членам угорського уряду. 

Це не уряд Словаччини забезпечує транзит і це не уряди Словаччини та Угорщини закуповують нафту в “Лукойла”. Цим займаються приватні компанії, можливо, з якимось певним державним впливом. Напевно ці компанії цілком можуть забезпечити постачання з будь-яких інших джерел. 

У перші місяці війни керівництво словацької компанії, яка закуповує російську нафту, заявляло, що на 69% може диверсифікувати свої постачання і може відмовитися від російської нафти в будь-який момент. Але нічого не змінилося і диверсифікація ніби пішла в інший бік. Можливо, там від РФ такі знижки, які дозволяють отримувати надприбутки як самій компанії, так і тим, хто її забезпечує?

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Загальний обсяг прокачування нафти “Дружбою” не змінився

— Україна не блокувала транзит російської нафти, а ввела санкції проти нафти, що належить “Лукойлу”. Насправді транзит нафти триває за тими контрактами, які укладені компаніями, що не потрапили під санкційні обмеження. Угорщина отримувала нафту за контрактом із “Лукойлом” для своїх “MOLівських” підприємств (угорська нафтогазова компанія, — ред.). Саме цю нафту і заблокувала Україна, запровадивши санкції проти “Лукойла” як компанії, яка активно підтримує агресивну війну РФ. 

Після введення обмежень на нафту “Лукойла” загальний обсяг прокачування нафти нафтопроводом “Дружба” не змінився. Потрібно чітко розуміти, що нафтопровід “Дружба” працює, просто не йде нафта, яка належить “Лукойлу”. 

Словаччина приєдналася до цієї ситуації з тієї причини, що Slovnaft (словацький нафтопереробний завод, — ред.) належить угорській компанії MOL. І словаки, і угорці “сиділи” до останнього моменту на російській нафті, що належить “Лукойлу”, який передавав цю нафту за контрактом на нафтопереробні підприємства Угорщини та Словаччини. У зв’язку з цим, природно, угорці звернулися до Єврокомісії для врегулювання цієї ситуації, водночас навіть погрожуючи та далі блокувати Європейський фонд миру. 

Європейський фонд миру — це гроші для відшкодування європейським країнам витрат, пов’язаних із передачею ними військового обладнання, техніки та боєприпасів Україні. Блокуючи ці гроші, приблизно 6 млрд євро, Угорщина блокує відшкодування для європейських країн за вже витраченими коштами, за вже переданим обладнанням, боєприпасами та військовою технікою. 

Як довго угорці це робитимуть? Принаймні, заяви з боку вищих представників керівництва Угорщини полягають у тому, що вони гучно обіцяють — жодної копійки угорських коштів, спрямованих у Європейський фонд миру, не буде використано для військової допомоги Україні. Але гроші, які мають приходити решті країн — який стосунок до них має Угорщина? Я думаю, що це питання буде вирішуватися на рівні Брюсселя і якісь компроміси однозначно будуть знайдені. 

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Країни ЄС не підтримали позицію Угорщини та Словаччини

— Словаччина та Угорщина зустрілися з представниками Європейського Союзу і подали позов до Європейської комісії. Але для них сталася дуже неприємна історія — інші країни Євросоюзу їхню позицію не підтримали, тому вони не зможуть маніпулювати цим питанням і викручувати Україні руки. 

Словаччині та Угорщині треба тепер думати, як вийти з цієї ситуації та домовлятися. Вони це можуть розцінювати як не дуже вдалі дії щодо себе, але це очікувана історія. Україна про це говорила понад два роки, тому потрібно шукати компроміс. Нехай лідери Словаччини та Угорщини не бояться звертатися до нашого керівництва, обговорювати ці питання і шукати якийсь варіант виходу із ситуації. 

ІВАН УС: Угорщину і Словаччину варто було б позбавити права голосу в ЄС

— Нафта “Лукойла” — це не вся російська нафта. Відповідно, немає ніякої зупинки перекачування через нафтопровід “Дружба”. Це все маніпуляція, хоча дійсно, значна частина цієї нафти надходила до Угорщини та Словаччини, тому ці країни та висловили свій негатив.

Як відомо, Єврокомісія не підтримала Угорщину і Словаччину в цьому питанні. Мені здається, багато в чому таке рішення ґрунтується на тому, що санкції проти російської нафти, яка йде нафтопроводами, ще не запроваджено, природно, тому що Словаччина та Угорщина проти. 

У Євросоюзі є опція позбавлення окремо взятого члена ЄС права голосу. Мені здається, що вже настає момент, коли Угорщину треба позбавити права голосу, а також натякнути Словаччині, що з нею може статися те саме. Аж надто їхня політична риторика, як мені здається, не відповідає цінностям Європейського Союзу. 

Те, що Угорщина і Словаччина досі мають право голосу, — це демонстрація слабкості Євросоюзу. Я думаю, що можна було ухвалити всі необхідні рішення. Позбавлення права голосу автоматично позбавляє і права вето. Відповідно, тоді можна буде ухвалити й інші важливі для України рішення. Жозеп Боррель заявляв, що Угорщину в ЄС ніхто не тримає. Якщо щось не влаштовує — йдіть. Але ми бачимо, що ні Угорщина, ні Словаччина не збираються залишати Євросоюз. 

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Угорщина, очевидно, не хоче диверсифікувати постачання нафти 

— Історія з нафтою “Лукойла” більш ніж прозоро натякає на те, що Угорщина в особі Віктора Орбана ніколи й не збиралася диверсифікувати постачання нафти. Повномасштабна війна триває вже майже 2,5 року, і при цьому Європейський Союз пішов назустріч у цьому питанні, тому що нібито немає інфраструктури для приймання іншої нафти. Але замість того, щоб диверсифікувати ці постачання й уникнути ризиків, ЄС цементує цю ситуацію. 

Серйозне небажання диверсифікувати постачання нафти в Угорщину, взагалі натякає на якийсь якщо не особистий інтерес Віктора Орбана, то на особистий інтерес його оточення. Ось у цьому плані можливо є якась залежність від Путіна. Навіть беручи до уваги негативні реакції в Європі, Орбан одночасно думає про ті вигоди, які сформувалися за час його правління в Угорщині. 

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Угорщина і Словаччина втрачають прибуток від перероблення російської нафти 

— Нафта “Лукойла” — це дешева нафта, яку Угорщина і Словаччина могли переробляти на власних заводах, а потім продавати дизель або нафтопродукти по всій Європі. Природно, вони отримували хороший прибуток, який тепер втрачають. 

Коли йдеться про форс-мажор — війну, то великі суди нічого не змінять. Форс-мажор у всіх контрактах записаний і, тим паче у таких серйозних контрактах із транспортування вуглеводнів. 

Ні Словаччина, ні Угорщина без енергоносіїв не залишаться. Протягом останніх 10 років, здебільшого після 2014 року, в Європі побудували масу об’єктів, які пов’язують різні країни між собою не тільки по лінії Схід-Захід, а й по лінії Північ-Південь. Німеччина, Чехія, Хорватія зможуть перекинути достатню кількість нафти та газу в Угорщину і Словаччину, якщо це буде необхідно.

Читайте також: Відсотки від російських активів з Європи спрямували до України: як це посилить оборону і якою може бути відповідь Кремля