Сьогодні о 09:09
8 лютого представники Об’єднаної слідчої групи (JIT) на пресконференції в Гаазі заявили, що мають вагомі докази, які можуть говорити про пряму причетність президента РФ Володимира Путіна до збиття Boeing 777-200ER рейсу МН17. За їхніми даними, без погодження з російським лідером було б неможливо відправити на територію України ЗРК “Бук”, з якого було збито пасажирський літак авіакомпанії Malaysia Airlines — жоден генерал не може одноосібно ухвалити таке рішення.
Експерти виділяють трьох представників військово-політичного керівництва країни-агресора, які, швидше за все, віддали наказ про постачання “Буку” бойовикам так званої “Донецької народної республіки”. Це президент Путін, міністр оборони РФ Сергій Шойгу та керівник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов — два останні підпорядковуються безпосередньо російському лідеру.
Незважаючи на логічність та обґрунтованість цієї версії, юридично довести причетність Путіна до збиття “Боїнга” 17 липня 2014 року в районі смт Первомайське Донецької області поки неможливо. Серед головних причин — Росія не йде зі слідством на співпрацю, або надаючи сфальшовані докази, або зовсім ігноруючи запити. У підсумку розслідування в справі рейсу МН17 не закінчено, але його були змушені призупинити, не маючи можливості на даному етапі ще комусь висунути звинувачення.
При цьому існує низка вагомих непрямих доказів того, що саме Путін віддав наказ про передачу “Буку” угрупованню “ДНР”. Зокрема, про це свідчать перехоплені телефонні розмови, в яких представники незаконних формувань на території українських Донецької та Луганської областей стверджують, що в Кремлі рішення про постачання більш-менш серйозного озброєння приймає особисто “перший”.
З іншого боку, слідство не має даних про те, чому саме ці люди вистрілили в той конкретний момент, хто конкретно приймав рішення про постріл і хто саме до цього приймав рішення про постачання цього “Бука” на територію України.
Які складності є в доведенні та подальшому притягненні військово-політичного керівництва РФ до відповідальності за збиття “Боїнга” в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснили:
- адвокат Юрій Білоус;
- доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко.
Юрій Білоус: Зрештою, розслідувачі справи збитого “Боїнгу” рейсу МН17 зупинилися перед бетонною стіною
— Розслідувачі справи збитого “Боїнгу” рейсу МН17 кажуть, що справді вагомі докази є… Але найголовніше, що вони кажуть — доказів все одно замало для того, щоб точно сказати, що президент Путін в 2014 році ухвалив рішення направити на територію нашої держави цей комплекс “Бук”, з якого було збито “Боїнг”. На нещодавній пресконференції розслідувачі сказали, що мають вагомі підстави вважати, що до цього, можливо, причетні і президент Путін, і міністр Шойгу.
Але планка доведення індивідуальної провини у скоєнні кримінального злочину така, що лише припущень або навіть вагомих підстав недостатньо для того, щоб з упевненістю говорити про те, що саме президент Путін ухвалив рішення про постачання “Бука” в липні 2014 року.
Також тут грає роль функціональний імунітет президента Путіна як діючого від імені держави і як чинного президента суверенної держави. Нівелювання імунітету Путіна залежить і від Росії як держави, і від міжнародної спільноти.
Імунітет глави держави не діє перед Міжнародним кримінальним судом і не діятиме перед міжнародним спеціальним трибуналом за злочин агресії. Але для того, щоб Путін сів на лаву підсудних і брав особисту участь в процесі — той самий МКС не розглядає справи заочно — він має бути доставлений до цього суду, а для цього його треба заарештувати.
Велика проблема — заарештувати президента іншої держави: по-перше, це триває довго, по-друге, залежить від різних держав, які можуть по-різному в той чи інший момент розглядати імунітет глави держави. До речі, не забуватимемо про політичний аспект…
З іншого боку, у розслідувачів немає доступу до російських доказів, людей на території РФ. Позиція Росії в цій справі завжди полягала в тому, щоб висувати екзотичні, маячні версії — від “диспетчера Карлоса” до ударів з української сторони. Росіяни або давали сфальшовані докази, або просто ігнорували запити щодо надання тих чи інших доказів.
І, зрештою, слідчі зупинилися — у них бетонна стіна. Ми зараз говоримо не про критику, бо ці люди проробили колосальну роботу щодо розслідування цього злочину.
Але вони не встановили ні екіпаж цього “Буку”, ні хто там конкретно знаходився… Так, вони встановили 15 відмінних рис цього конкретного “Бука”, а також що 11 таких систем знаходилося у 53-й бригади.
Крім цього, відома людина, яка в Росії командувала цією бригадою з міста Курськ. Відомо про його функціональне підпорядкування начальнику Генштабу, а також міністру оборони Шойгу. А вони вже безпосередньо підкоряються президентові Путіну.
З цього можна зробити логічне, обґрунтоване припущення про те, що, швидше за все, це рішення приймав президент Путін.
Але ми зараз говоримо про висновки юристів, слідчої групи — вони констатували, що вони не мають доступу до членів екіпажу, які брали безпосередню участь в управлінні цим “Буком” 17 липня 2014 року в полі під Первомайським.
Чому саме вони вистрілили в той конкретний момент, хто конкретно приймав рішення про постріл і хто саме до цього приймав рішення про постачання цього “Бука” на територію України — слідство таких даних не має.
В той же час, слідством було доведено — це підтверджується рішенням суду в Гаазі від листопада 2022 року — що “Бук” приїхав з РФ і поїхав до РФ. Востаннє його бачили наступного дня після збиття “Боїнга” — 18 липня в українському місті Луганськ. Він повернувся на територію РФ з локації, з якої було зроблено постріл — вона контролювалася бойовиками так званої “ДНР”.
Трьох персонажів засудили (суд в Гаазі ухвалив вирок чотирьом особам, — ред.), вони відомі. Серед них — [старший офіцер ГРУ армії Росії у відставці Сергій] Дубінський, [громадянин Росії, “міністр оборони” так званої “ДНР”, відставний офіцер ФСБ] Гіркін…
І навіть в цьому вироку ще залишилися білі плями, наприклад, щодо персонажа на ім’я Олександр Бородай (самопроголошений прем’єр-міністр “ДНР”), який також брав участь в цьому озброєному формуванні “ДНР”. І в день збиття “Боїнга” — про це говорить Об’єднана слідча група — він 20 разів розмовляв з російським генералом ФСБ Бурлакою. Але в цій ситуації зв’язок був зашифрований, тому слідство не знає, про що вони говорили… З цієї причини сьогодні не можуть притягнути до кримінальної відповідальності Бурлаку.
Впевнений, що там теж треба шукати і теж є, про що говорити і з одним, і з іншим про суть цих розмов і про те, чим вони займалися. З Путіним така ж історія: юридично його не можна прямо звинуватити — ось ти говорив з [ексглаварем “ЛНР”] Плотницьким 15 листопада 2017 року про військову складову…
Це просто цілком обґрунтована версія про те, що, звичайно ж, рішення про постачання важкого озброєння, яким є “Бук”, приймалося найвищим військово-політичним керівництвом РФ. Там має бути екіпаж з чотирьох осіб, і він має бути підготовленим. І слідство каже, що екіпаж їхав підготовленим — мали окремий номер телефону, за яким вони взагалі на зв’язок не виходили і нікуди дзвінки не здійснювали.
Варіантів насправді три: начальник Генштабу, голова Міноборони та президент Росії Путін.
В рамках цієї справи також розслідували інші перехоплені розмови, де люди, які запитували військову допомогу у Росії з боку цих угруповань “Л/ДНР”, чітко говорили, що в Москві рішення про постачання будь-яких більш-менш серйозних озброєнь приймає особисто “перший” — так вони називають Путіна в телефонних розмовах. Таку комунікацію вів і [ексзаступник глави уряду РФ та ідеолог проекту “Новороссия”] Сурков, і Бородай, і [колабораціоніст, самопроголошений прем’єр-міністр окупованого Росією Криму] Аксьонов. В доповіді розслідувачів, зокрема, йдеться про контакти Аксьонова з Гіркіним.
Важливо сказати, що розслідування в справі збитого “Боїнгу” рейсу МН17 не закінчилося. Але вони на сьогодні заявили про призупинення своєї роботи, бо не мають доступу до доказів з Росії, яка не йде зі слідством на співпрацю.
До речі, цікавий факт: і рішення суду, і слідча група не підтримують версію, що цей “Боїнг” хотіли збити спеціально. Тобто опрацювавши велику кількість інформації, вони вважають таку версію неспроможною — так, вони хотіли атакувати, але таки вважали, що це буде військовий літак України.
Це аж ніяк не скасовує того, що ці люди є злочинцями. Вони хотіли вбити людей, і вони вбили людей. Тому питання — лише в спектрі версій: чому це сталося, як це трактувати, чи можуть ті чи інші люди в ланцюжку транспортування “Бука” претендувати на привілей комбатантів.
Также по темі: Вирок щодо МН17: чи буде покараний Гіркін за загибель пасажирів малайзійського “Боїнга”
Ігор Петренко: Публікація розмови з Плотницьким — це інформаційно-психологічна атака на Путіна
— [Щодо оприлюднення розмови Путіна з Плотницьким]: безумовно, вони мали цю плівку, проводили експертизу… Коли її було закінчено, ми сказати не можемо — можливо, декілька днів тому чи раніше, але її вирішили притримати.
Її публікація — це, очевидно, сигнал для Путіна та його оточення, що він — злочинець. Європейський Союз та цивілізований світ загалом бачить його таким. Але чи готові вони рухатися до більш жорстких дій щодо, зокрема, Путіна..?
Ця людина вже не може представляти країну, з нею не можна вести будь-які переговори, оскільки якщо будуть розгляди в Гаазі, то буде винесено вердикт — так, це займає певний час — він стане не те що нерукостислим, а невиїзним. Тому що під час перебування на території інших держав він може бути заарештований та відданий суду.
На тлі досить успішного європейського турне президента Зеленського, заяв про підтримку України та про те, що Росія має програти, відбулася публікація цього розслідування… Так, там є застереження, що поки недостатньо матеріалів для проведення судового переслідування, але це дуже серйозно.
І тут оточення Путіна, а також люди, які причетні до ухвалення рішень або мають важелі впливу, замислюватимуться — може, цей ткач уже настільки кульгавий, що не варто робити на нього ставку, а шукати альтернативу. Тому я розглядаю цю заяву як такий багатогранний сигнал.
[Аргументів проти РФ та Путіна найближчим часом] може бути ще дуже багато. Найважливіший для нас — це спеціальний трибунал, який розслідуватиме злочин агресії. Тому що з розслідуванням військових злочинів особливо проблем немає — цим займаються і українська юрисдикція, і МКС, і генеральний прокурор МКС Хан…
А ось такі суб’єкти як Путін, Лавров, Шойгу користуються функціональним імунітетом, але вони ухвалювали рішення про початок агресії — це вихідна точка. Для цього таки потрібен спеціальний трибунал. Про його створення Україна веде переговори з різними державами, зокрема, готовність приєднатися висловили Нідерланди, надавши Гаагу як майданчик.
І тут справа щодо МН17 лягає ідеально. Вона говорить про те, що історія злочинів Путіна дуже довга та велика. Це не лише 24 лютого 2022 року, 17 липня 2014 року… Якщо копнути, можна ще багато чого пригадати, той самий 2008 рік. До речі, було дуже багато злочинів Путіна, скоєних проти росіян.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
