Протест в ОБСЄ: чому союзники України бойкотують Росію 

Міністри закордонних справ країн Балтії не братимуть участі у зустрічі глав МЗС Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Глави балтійських держав заявили, що не хочуть легітимізувати військову агресію Росії своєю участю. Згодом до країн Балтії приєдналася і Польща.

Бойкотування Росії в ОБСЄ

Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ в Північній Македонії відбувається з 30 листопада до 1 грудня у Скоп’є. Глави МЗС балтійських держав заявили, що виступають проти присутності на заході міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який представляє Росію на заході.

“В останні два роки ми стали свідками того, як одна держава — учасник ОБСЄ — активно і жорстоко намагається знищити іншу. ОБСЄ спочатку була створена для зміцнення європейської безпеки, запобігання конфліктам і збереження миру. Росія своїми незаконними і жорстокими діями знову і знову доводить, що вона не є партнером Європи у сфері безпеки. На ділі сьогодні Європа потребує безпеки від Росії та проти неї, а не разом із нею”, — йдеться у спільній заяві.

Після цього до країн Балтії приєдналася і Польща. Як заявив міністр закордонних справ Республіки Польща Шимон Шимковський, присутність глави МЗС РФ Сергія Лаврова на рівних правах з іншими партнерами на засіданні організації є неприйнятною.

“Польща не братиме участі в цій зустрічі на рівні будь-яких віцеміністрів закордонних справ”, — заявив Шимон Шимковський.

Очільники зовнішньополітичних відомств держав-членів ОБСЄ також закликали до негайного припинення воєнних дій, деокупації територій України, відшкодування збитків і покарання для військових злочинців.

Зі свого боку, заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко заявив, що бойкот засідання в Скоп’є трьома балтійськими державами не матиме жодного впливу на майбутнє ОБСЄ. За його словами, російська делегація їхала на сесію організації “з бойовим настроєм”.

Раніше про бойкот засідання міністрів закордонних європейських країн через присутність глави МЗС РФ Сергія Лаврова заявляв глава зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба. Під час виступу Лаврова делегація України на Раді міністрів закордонних справ ОБСЄ в Скоп’є залишила зал засідань.

“Українська делегація в повному складі вийшла із зали, коли російський міністр почав свій виступ. При цьому Україну підтримали й кілька інших делегацій, перелік яких поки що невідомий”, — повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

Сам Лавров після завершення свого виступу одразу залишив залу засідань.

Водночас Фінляндія, яка межує з Росією, не бойкотуватиме засідання ОБСЄ. Як заявила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, ОБСЄ була заснована майже 50 років тому в Гельсінкі як місце зустрічі між Сходом і Заходом, а не як організація держав-однодумців.

При цьому, вона підкреслила, що Фінляндія не має наміру утримуватися від засудження агресивної війни Росії в Україні та зловживання Росією правом вето під час ухвалення рішень в ОБСЄ.

Читайте також: Естонія, Латвія і Литва відмовилися брати участь у зустрічі ОБСЄ на рівні глав МЗС — причини

Ситуація в ОБСЄ в огляді експертів

Про причини бойкотування країнами-союзниками України міністерського засідання ОБСЄ, та як це може вплинути на відносини серед держав Європейського Союзу в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Євген Добряк, народний депутат України VI скликання, експерт з міжнародних відносин;
• Андрій Веселовський, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: ОБСЄ — це напівмертва організація

— Із Польщею там інша трошки історія була. Це, швидше, був демарш поляків. Але, коли мала працювати Парламентська асамблея ОБСЄ, наші дипломати просто ставили питання перед керівництвом і перед генсеком ОБСЄ. Але Хельга Шмід виправдовувалася і говорила: “Я вас підтримую, але я не можу порушити правила”.

Ось і Північна Македонія теж не хоче сваритися і створювати проблеми. На Балканах і так непроста ситуація. Треба розуміти, ОБСЄ зараз не ухвалює жодних значущих рішень, і це напівмертва організація. Насамперед через політику Росії.

І я думаю, що в процесі післявоєнного реформування в Європі, створення нових інститутів і структур регіональної безпеки в Європі буде щось нове замість ОБСЄ.

АТЕС? Там був віцепрем’єр, і вплив Росії на цій конференції був мінімальним. Там основна увага була до зустрічі між Байденом і Сі Цзіньпіном. Тому це не переговори про мир в Україні. Жодних реальних переговорів зараз не відбувається.

Ба більше, і в Білому домі говорили, і низка європейських політиків стверджували про те, що зараз сама Росія не готова до цих переговорів. РФ, навпаки, намагається змінити хід війни. І наразі актуальними є не переговори з Росією, а вироблення спільної військової та політичної стратегії України та наших міжнародних партнерів про те, як протистояти затягуванню війни, як протистояти російській агресії.

Саме з цієї причини, на мій погляд, до Києва нещодавно приїжджали й міністр оборони США, і міністр оборони Німеччини, командувач союзних сил НАТО в Європі. Я думаю, що вони обговорювали якраз стратегію на майбутній рік. Ось це найголовніше.

Що стосується переговорів, то зараз є розмови про переговори, але немає самих переговорів. Швидше, йде обговорення вироблення нової стратегії підтримки України в нових військових і політичних умовах, щоб ця підтримка була системною і послідовною. Ось це зараз найголовніше.

ЄВГЕН ДОБРЯК: Якщо не допомагати Україні, то буде прецедент Перл-Харбора

— Я згоден із представниками країн Балтії. Вони розуміють у своєму стратегічному плануванні пряму загрозу на адресу своїх держав. Я це прекрасно розумію.

Якщо не акцентувати увагу на тих діях, які відбуваються в Україні, і консолідовано їй не допомагати, то буде прецедент Перл-Гарбора. Насамперед це стосується прибалтійських держав, тому що це найменші держави і за площею, і за населенням, і за військовим потенціалом.

Природно, згідно з п’ятою статтею Вашингтонського договору наберуть чинності всі сили і засоби Північноатлантичного альянсу. Такий прецедент можливий, але в якому відношенні?

Він можливий у тому плані, що, якщо Росії й програвати, то програвати НАТО, але не Україні. Тому загроза існує.

Але ця загроза знижуватиметься в арифметичній прогресії тоді, коли йтиме постійна консолідована допомога Україні: фінансово-економічна, військово-технічна, гуманітарна. Завдяки якій ми зможемо відновити суверенітет і територіальну цілісність України.

Тобто, тут двояка ситуація. З одного боку, представники держав Балтії правильно говорять про загрозу. З іншого боку, вони розуміють стратегічну роль консолідованої допомоги Україні для того, щоб зупинити той маховик загроз, які йдуть для європейської та глобальної безпеки від РФ. 

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: В ОБСЄ представникам РФ небагато хто подасть руку

— Свого часу Європейський Союз зробив спеціальне пояснення з приводу закордонних поїздок тих лідерів, які перебувають під санкціями. У тому випадку, якщо відбувається засідання якогось органу, в якому вони беруть участь на законних підставах, то робиться виняток. У цьому проблеми немає.

Те, що Північна Македонія дала дозвіл на проїзд Лаврову і компанії, це не звичайна перепустка, а те, що ця країна дуже довго роздумувала і роздула цей епізод.

Те, що Болгарія дуже довго не давала право прольоту, це теж дуже добре. Таким чином, увага всіх була зосереджена на тому: дадуть — не дадуть. Ті, хто мало що знають про події, ставили собі запитання: а чому?

А потім згадували, що Росія — агресор. Це дуже правильні ходи з боку і Північної Македонії, і Болгарії. І точно так само в цьому ж ключі рішення нашого міністра закордонних справ і міністрів Латвії, Литви та Естонії, які його підтримали.

Це додаткова увага до абсолютно неймовірного стану справ, коли агресор приїжджає до Організації з безпеки і співробітництва в Європі й там розповідає, яка Росія хороша.

А також добре, що її туди пустили, тому що там РФ почує масу справедливих, жорстких звинувачень. І я не думаю, що знайдеться багато людей, які їй подадуть руку.

Ми знаємо, з якої країни можуть подати руку і провести окрему зустріч. До речі, високий представник Європейського союзу Боррель уже заявив про те, що з Лавровим окремо зустрічатися не буде.

Усі сидітимуть в одній залі, Лавров нікуди не втече. Журналісти, дипломати, які з ним перебувають, вислухають весь той справедливий потік, який на них ллється. Збрехати важко буде.

Хіба що знайдуть представника Білорусі, який скаже, що “тут усе добре, і Росія — зірка цього вечора”. Так що, рішення правильне.

Такі рішення в дипломатії треба цінувати. Іноді негативна дипломатія буває більш продуктивною, ніж позитивна. Це якраз той випадок.

Читайте також: Російська делегація на чолі з Лавровим братиме участь у міністерській зустрічі ОБСЄ в Північній Македонії — пояснення політолога