Пропагандисти та тюремники — кого ще торкнулися нові санкції ЄС щодо режиму Лукашенка (ВІДЕО)

Європейський Союз розширив санкції щодо Білорусі. Під обмеження потрапили 28 силовиків і пропагандистів за їхню роль у репресіях і порушеннях прав людини, що продовжуються. Про нові санкції оголосили напередодні четвертої річниці президентських виборів-2020 у Білорусі, які викликали масові протести та жорстоку відповідь режиму на них, повідомляє FREEДОМ.

У нових списках санкцій Євросоюзу — два заступники начальника Головного управління боротьби з організованою злочинністю та корупцією МВС Білорусі. Це відомство відповідальне за політичні переслідування, йдеться у пресрелізі Ради ЄС. Йдеться про масові незаконні арешти та тортури активістів та членів громадянського суспільства.

“У сьогоднішні списки також включені різні представники судової системи, а саме прокурори та багато суддів, які виносили політично мотивовані вироки, зокрема щодо громадян, які протестували проти фальсифікованих президентських виборів 2020 року або просто висловлювали свою думку проти режиму Лукашенка. Крім того, обмежувальні заходи застосовуються і до керівників різних виправних установ (в’язниць та слідчих ізоляторів)”, — йдеться у публікації на сайті Ради Європейського Союзу.

До списку потрапили давні прихильники Лукашенка. Серед них — генеральна директорка найбільшої державної інформаційної агенції “БЕЛТА” Ірина Акулович, пропагандист Микита Рачиловський та колишній керівник пресслужби Лукашенка Дмитро Жук.

“Ці пропагандисти режиму свідомо надавали білоруській громадськості неправдиву інформацію про репресії, які здійснюють державні органи, поширювали дезінформацію, підготовлену як білоруською, так і російською владою, і розпалювали ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства”, — йдеться на сайті Ради Європейського Союзу.

Обмеження, серед іншого, передбачають заморожування активів. Крім того, фізичні особи зі списку санкцій не зможуть поїхати до країн Євросоюзу і навіть слідувати транзитом через їхню територію. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 261 фізичну та 37 юридичних осіб з Білорусі. Одне з найважливіших завдань Брюсселя — покласти край спробам Мінська допомогти Москві в обході санкцій.

“Політичний фактор тут має для Лукашенка значно меншу вагу, тому що отримати прибуток від ролі посередника у товарообігу, спроби продати підсанкційні товари як з Європи до Росії, так і з Росії до Європи — це стан речей для нього вигідніший, ніж просто бути якоюсь послужливою людиною для Путіна”, — зазначив голова руху “За Свабоду” Юрій Губаревич.

Нові санкції запровадили напередодні четвертої річниці президентських виборів 2020 року в Білорусі, що відбулися 9 серпня. Тоді на масові протести проти фальшування результатів голосування режим відповів жорстокими репресіями. У країні затримали десятки тисяч людей. Сотні отримали тривалі терміни ув’язнення.

“Рівно на 30 років проросійський диктатор заморозив нашу країну в часі, зруйнувавши наш парламент та наші інститути. Він садив у в’язницю і вбивав інакодумців, крадучи майбутнє наших дітей. Проте, незважаючи на десятиліття репресій, ми все ще боремося за вільну, демократичну, європейську Білорусь”, — наголосила лідерка об’єднаної білоруської опозиції Світлана Тихановська у соцмережі X.

У Білорусі визнано політичними в’язнями 1 409 осіб. За даними правозахисного центру “Весна”, понад 90 із них важко хворі. В ув’язненні за надуманими статтями перебувають 65 осіб віком від 60 років.

Читайте також: 30 років влади: як Лукашенку вдається лавірувати між тиском Москви та власними інтересами

Нагадаємо, про санкції щодо 28 громадян Білорусі, причетних до внутрішніх репресій у країні, Рада ЄС повідомила у понеділок, 5 серпня.

Читайте також: Гармонізація санкцій — єдиний спосіб запобігти допомозі від Білорусі Росії, — Губаревич