Програшна позиція РФ, боротьба за вплив КНР та Індії: що відбувалося на саміті БРІКС — обговорюємо з експертами

22-24 серпня в Йоганнесбурзі ПАР проходив п’ятнадцятий саміт міждержавного об’єднання БРІКС.

БРІКС створювався на Петербурзькому форумі як БРІК у 2006 році. Ідею запустила Росія для того, щоб підірвати гегемонію США. Вона хотіла цим нібито із однополярного світу зробити багатополярний. У 2011 році з приєднанням ПАР став БРІКС (BRICS — абревіатура, складена з перших букв назв країн Brazil, Russia, India, China, South Africa).

Однак сам особисто президент РФ Володимир Путін на поточний саміт не приїхав — брав участь онлайн. ПАР — учасниця Римського статуту та у разі прибуття Путіна на її територію зобов’язана затримати його за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС), а потім відправити до Гааги. Після консультацій з МКС уряд Південно-Африканської Республіки погодився заарештувати главу Кремля, якщо той в’їде в країну.

Важливе з БРІКС

Підсумкова декларація саміту одним із головних пунктів включає розширення БРІКС. У 2024 році до БРІКС мають приєднатися шість нових країн — Єгипет, Ефіопія, Аргентина, Іран, ОАЕ та Саудівська Аравія.

Напередодні саміту МЗС ПАР повідомляло, що заявки на вступ до БРІКС подали 23 держави, серед них згадувалися Білорусь, Венесуела, В’єтнам, Казахстан та Куба. Однак їх не опинилося у фінальному списку.

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва зазначив, що після розширення БРІКС сукупний ВВП 11 країн становитиме 37% від світового, і на об’єднання припадатиме 46% світового населення.

Напередодні саміту також багато говорилося про запуск альтернативної платіжної системи в рамках БРІКС та відмову від долара.

У своєму онлайн-виступі Володимир Путін назвав процес “дедоларизації” у взаєморозрахунках всередині об’єднання “незворотнім”.

“Набирає сили об’єктивний, незворотний процес дедоларизації наших господарських зв’язків, робляться зусилля щодо відпрацювання ефективних механізмів взаємних розрахунків та валютно-фінансового контролю. Як результат — частка долара в експортно-імпортних операціях у рамках БРІКС знижується: минулого року вона становила лише 28,7%”, — зазначив російський президент.

Проте, учасники саміту відклали питання “дедоларизації” у “довгу скриньку”: доручили міністрам фінансів або главам центробанків своїх країн “розглянути питання про місцеві валюти, платіжні інструменти та платформи та звітувати про це лідерам БРІКС до наступного саміту”.

“Задекларований перехід на торгівлю національними валютами просто дуже незручний та дуже дорогий. Це показово на прикладі Росії, яка продавала нафту в Індію в рупіях, Росія отримала рупії на 39 млрд, але не знає, що з ними робити, бо ці рупії нема куди подіти. Рупії, юані, рублі — це все не вільно конвертована валюта і, відповідно, вони стикаються з багатьма обмеженнями», — пояснює фінансист Сергій Фурса.

Ще одна тема, яку обговорювали учасники саміту — війна Росії проти України. Лідери Бразилії та ПАР наголосили на необхідності мирного врегулювання. А ось Путін під час свого онлайн-виступу спробував виправдати повномасштабне вторгнення до України.

У відповідь лідери Південно-Африканської Республіки та Бразилії Сиріл Рамафоса та Лулу да Сілва заявили, що учасники БРІКС продовжуватимуть підтримувати зусилля щодо припинення війни і закликали Москву відновити участь у Чорноморській зерновій ініціативі.

“БРІКС має виступати як сила, що сприяє взаєморозумінню та співпраці. Наша готовність виражається у внеску КНР, ПАР та моєї країни у зусилля щодо врегулювання конфлікту в Україні”, — наголосив президент Бразилії.

Читайте також: Росія в ізоляції: Путін втратив ще один важливий для нього міжнародний майданчик (ВІДЕО)

Аналіз експертів

Детальніше те, про що йшлося на саміті БРІКС — в ефірі телеканалу FREEДОМ розбирали:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Олег Шамшур, посол та дипломат;
• Максим Ялі, політолог-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень;
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Росія має перестати бути членом БРІКС

— Росія не досягне жодного успіху на саміті БРІКС. РФ використовує будь-які міжнародні майданчики, зокрема, той самий саміт БРІКС лише для промоутування своєї ідеології до міжнародного співтовариства, щоб повністю ерозувати міжнародні правила.

На жаль для БРІКСу, вони не можуть зрозуміти, що їм потрібно дистанціюватися від Росії, вона має перестати бути членом БРІКС, є якісніші кандидати, які можуть посилити БРІКС економічно. Росія ж зменшуватиме шанси БРІКС виглядати ефективно.

Росія в такому вигляді не існуватиме, і, безперечно, вона програє. Якщо країни БРІКС зацікавлені у збереженні Росії в такому вигляді вони допускають стратегічну помилку, тому що вони весь час матимуть ізгоя, який тягтиме їх у політику конфліктного штибу, у політику руйнування.

На жаль, це важко розуміти, тому що сьогодні Росія на економічних ринках дозволяє отримувати так звану тіньову премію за рахунок сировинного демпінгу або за рахунок купівлі втридорога товарів через паралельний імпорт, тобто з корупційною складовою. Тому багатьом країнам здається вигідно мати поряд слабку Росію, яка готова торгувати дешевше чи купувати дорожче. Це дуже коротка стратегія, яка призведе до зниження впливу багатьох глобальних інститутів, у тому числі, може призвести до деякого зниження впливу БРІКС.

Мені здається, вони мають ухвалити рішення про виведення Росії з числа учасників БРІКС із правом голосу. Так само, як ніжно вивести Росію зі складу країн G-20 (“Великої двадцятки”), щоб вона не використовувала цей майданчик для промоутування своїх шкідливих ідей.

ОЛЕГ ШАМШУР: Учасники БРІКС зацікавлені у тому, щоб говорити про Україну абстрактно

— Було помітно, з якою полегшенням Південна Африка, як приймаюча сторона, зустріла рішення Путіна не приїжджати на саміт.

Відносини країн БРІКС між собою різні. Найбільш міцні, стабільні стратегічні відносини Росії із Китаєм. Їх пов’язують не просто партнерські, а союзницькі стосунки. Відносини з іншими країнами-членами БРІКС мають свої нюанси. Ступінь інтересу залежності від Росії різна. Але ці держави об’єднує не тільки загальний економічний інтерес, а й загальна антизахідна орієнтація.

В обговоренні питань, що стосуються України, практично всі члени БРІКС, крім Росії, зацікавлені в тому, щоб тут було сказано якнайменше, і якомога абстрактніше.

Тут якраз ми й побачимо, наскільки ефективною була зустріч у Джідді та наскільки серйозною була підтримка з боку учасників саміту в ПАР. Наскільки серйозною була підтримка хоч окремих елементів української формули миру.

Щодо Китаю, то тут те, що ми побачили та почули в КНР після саміту, показало, що його позиція не змінилася. Китай, як і раніше, просуватиме свій так званий мирний план і шукатиме можливості для подальшої підтримки Росії.

https://www.youtube.com/watch?v=ymM4XVQvGfI

МАКСИМ ЯЛІ: У всіх свої економічні інтереси

— Я б уточнив насамперед залежність Китаю — лідера БРІКС і лідируючої економіки, яка намагається побудувати таку нову альтернативу G7 — від американської та європейської економік. Це їхні найбільші торгові партнери.

Грати самостійну гру без огляду на Захід, тим більше, протиставляти себе міжнародному економічному порядку, що склався, з претензіями на створення нової геополітичної осі, я б сказав, скажімо так: занадто рано говорити про те, що це реально.

Те, що багато країн, та сама Саудівська Аравія, країни Перської затоки, які хочуть приєднатися до БРІКС, ті ж Об’єднані Арабські Емірати, наприклад, говорить про те, що вони шукають альтернативу і намагаються адаптуватися до нової реальності. І насамперед у них суто економічні інтереси. Наприклад, для країн Перської затоки Китай — це ринок збуту номер один. Цим усе пояснюється.

У те, що вони перейдуть на торгівлю навіть у юані, не кажучи вже про рублі, важко віриться, бо це невигідно. Китайська грошова одиниця не є вільно конвертованою валютою. І Пекін протягом десятиліття майстерно маніпулював із відсотковою ставкою саме для того, щоб їхній експорт був максимально вигідним.

Усі ці заяви — це лише відлуння загострення американо-китайських відносин, яке спостерігається протягом останнього року, і вже залежно від країни регіону, там робляться акценти.

Абсолютно всі країни, які вже входять до союзу, і бажаючі до нього приєднатися зацікавлені в тому, щоб зернова ініціатива знову запрацювала. І я впевнений, так само шукатимуться шляхи вирішення цього питання.

У кожного свої інтереси та різний рівень залежності чи співзалежності. Навіть наприклад, та сама Росія є головною бензоколонкою Китаю на даний момент.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Країнам-учасницям БРІКС не подобається надмірна агресивність Росії

— Ціла низка країн-учасниць БРІКС, у тому числі й засновники — Індія, Бразилія, Південна Африка — активно взаємодіють із західними країнами, і не хочуть вступати з ними у конфронтацію, тому союз БРІКС не можна назвати антизахідним.

Нинішнім країнам БРІКС не подобається надмірна агресивність Росії, її війна проти України та створення численних проблем для міжнародної торгівлі та особливо для міжнародної продовольчої безпеки. Тому, з одного боку, ми бачимо посилення впливу БРІКС у нинішній міжнародній ситуації, а з іншого — наростання внутрішніх протиріч.

У союзі роль РФ значно знижується. Домінуючу роль зайняв Китай. Конкуренцію йому становить Індія.

Білорусь перебуває у стані міжнародної ізоляції. Тому для режиму Лукашенка вступ до БРІКСу — це додаткове вікно міжнародних можливостей. А Лукашенко хоче, щоб його приймали як главу держави. У нього багато амбіцій, але мало амуніції щодо реального міжнародного впливу.

АЛІНА ГРИЦЕНКО: Китай грає таким інструментом, як санкції у БРІКС

— Основна проблема — це ордер міжнародного кримінального суду. Дуже довго йшли дискусії у ПАР, приймати Володимира Путіна, чи застосовувати цей ордер чи ні? Все-таки вони прийняли рішення, що краще буде і для ПАР, якщо Путін не поїде. Імідж Путіна у світі досить токсичний.

Основний інтерес країн, які або вже подали заявки до БРІКСу, або висловлюють бажання приєднатися, це зробити колективний голос у світовій фінансово-економічній системі сильнішим.

На сьогоднішній день БРІКС — це просто дискусійний форум для обміну думками та обміну інтересами.

Китай маніпулює та грає таким інструментом, як санкції у БРІКС. Багато хто з тих країн, які подають заявки або висловлюють свій інтерес до участі — це країни, які перебувають під американськими санкціями, або під санкціями будь-яких західних країн.

Китай зацікавлений у БРІКС як у потенційному китайському об’єднанні, тому що Китай має істотний недолік у контексті конфронтації між США та КНР. США може похвалитися таким козирем, як великий пул союзників, об’єднаних спільною ідеологією, цінностями, ідеалами тощо. Китай таким похвалитися не може. Це його суттєвий мінус у рамках цієї двосторонньої біполярної конфронтації.

Тому Китай теоретично хотів би переформатувати надалі БРІКС як якесь політичне об’єднання, спрямоване насамперед не на підтримку Китаю, але де Китай міг би виступати потенційним лідером. Тому що Китай дуже часто себе позиціонує як голос глобального півдня так званого.

ІГОР СЕМИВОЛОС: Інтереси Росії та інших учасників БРІКС розходяться

— Безперечно, на першому місці стоїть його [Путіна] особиста безпека. Ми знаємо, наскільки Путін нею стурбований, для нього це ключове питання.

Звичайно, навряд чи його заарештували б, але це викликало б серйозний скандал, серйозне погіршення відносин Південної Африки з міжнародною спільнотою, з розвиненими країнами, з якими ПАР веде активну економічну діяльність і, значною мірою, від співпраці з якими вона залежить.

Звичайно, це призвело б до внутрішньополітичних наслідків у самій Південно-Африканській Республіці.

Всі ці обставини, безперечно, вплинули на рішення, яке було ухвалено у Південній Африці під серйозним тиском опозиції. Ми маємо визнати, що в ПАР діє незалежне правосуддя. І ця обставина змусила президента Південної Африки звернутися до Путіна із проханням не приїжджати на саміт.

Китай зараз займає домінуюче становище у цьому союзі.

Між країнами БРІКС товарообіг не такий високий. Здебільшого ці країни торгують із Європою, Сполученим Штатами Америки. І, природно, їхні інтереси дещо розходяться з інтересами Росії, яка, звичайно ж, насамперед бачила БРІКС альтернативою західним утворенням, різним міжнародним організаціям.

Росія опинилася в ізоляції та значно підкосила свою репутацію. Зусилля Росії щодо створення навколо БРІКС якогось військово-політичного союзу виглядають нині вкрай туманно. Навряд чи може реально вплинути на подальший успішний розвиток цієї організації. І станом на зараз, на мою думку, це радше інерція.

Читайте також: Росія втрачає вплив усередині БРІКС — головні підсумки саміту блоку в ПАР (ВІДЕО)