Продовження зернової угоди вигідне всім, але РФ торгується: претензії Москви назвали експерти

Угода про експорт українського зерна завершиться 18 березня. До цього моменту Україна розраховує спільно з партнерами продовжити угоду.

У липні минулого року Україна, Туреччина та ООН, також Росія, Туреччина та ООН підписали в Стамбулі угоду про відновлення експорту зерна з трьох українських чорноморських портів, заблокованого через військове вторгнення Росії в Україну. 19 листопада минулого року угоду було продовжено ще на 120 днів.

Київ не розглядає Москву як одну зі сторін зернової угоди, але саме рішення російської сторони гальмують багато процесів, пов’язаних із вивезенням зерна з українських портів до багатьох країн світу, зокрема Африки та Азії.

Чого хоче Україна, а чого — Росія?

Продовження дії Чорноморської зернової ініціативи, згідно з якою українське зерно постачається з порту “Одеса”, обговорювали 8 березня на зустрічі президента України Володимира Зеленського та генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша.

Видання Reuters пише, що пізніше Росія і Україна розійшлися в думках щодо термінів продовження зернової угоди. Москва хоче продовжити її на 60 днів, а Україна наполягає на тому, що 120 днів — це мінімально допустимий термін.

Віцепрем’єр-міністр — міністр відновлення України Олександр Кубраков заявив, що угода про “зернову ініціативу” передбачає подовження щонайменше на 120 днів, тож позиція Росії продовжити угоду лише на 60 днів суперечить документу, підписаному Туреччиною та ООН.

Росія висуває низку вимог міжнародній спільноті в обмін на продовження угоди. Так, Москва вимагає безперешкодного доступу її сільгоспвиробників на світові ринки, відкриття аміакопроводу, зняття санкцій зі своїх банків. Усе це дасть змогу Росії поповнювати свій бюджет завдяки торговим операціям із різними країнами світу.

У Туреччині та ООН поки що лише стримано заявляють, що не вдаватимуться в подробиці переговорів, оскільки вони тривають.

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар раніше заявив, що країна працює над тим, щоб угоду було продовжено все ж на 120 днів. Тим часом Росія наполягає виключно на двомісячному терміні і говорить про нього вже як про затверджений пункт договору.

Україна і партнери розуміють, до чого веде торг Росії — експерти

Про те, яким буде підсумок угоди і чому Кремль продовжує торгуватися, в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснили: 

• Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України;
• Сергій Данілов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень;
• Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу;
• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
• Володимир Єльченко, колишній постійний представник України при ООН;
• Павло Мартишев, надзвичайний і повноважний посол України в США, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

МИХАЙЛО НЕПРАН: Спроби Росії дестабілізувати зернову ситуацію — марні

— Історія з блокуванням зерна закінчиться тим, чим закінчилася історія з обстрілами об’єктів енергетики в Україні. Ми, звичайно, переживаємо і зазнаємо великих збитків від того, що російські ракети влучають по інфраструктурі. Але коли відбувається відновлення, то відновлюють уже не старі, а ті, які були енергетично не надто ефективні, затратні, екологічно несприятливі. Виходить, зараз у нас відновлюється енергетика нового, четвертого покоління. 

Нам треба переробляти більше зерна. Випускати, починаючи від макаронів і складних виробів, закінчуючи розвитком свого тваринництва. Наприклад, 10-15 тисяч свиней споживають близько 5-7 мільйонів тонн зерна. Виробляється додаткова вартість. Потім м’ясо експортується. По суті, нас до цього підштовхують. І не було б щастя, та нещастя допомогло. Але в мене — обережний оптимізм. 

Є дуже велика ймовірність того, що угоду буде продовжено. А ось на яких умовах, ми поки що не знаємо, тому що переговори — закриті. Можуть вишикуватися додаткові умови. З огляду на критичну ситуацію в росіян із наповненням бюджету, вони можуть зараз заявити про участь російського зерна в цих програмах.

Друге питання, дуже делікатне, непросте і болюче для нас — це прокачування аміаку. Знаєте, є аміакопровід “Тольятті — Одеса”, який з 24 лютого минулого року не працює. І для росіян це досить болючий момент. З іншого боку, у світі є великий попит на хімічні добрива. Кілька місяців тому на порядку денному стояло відновлення його роботи. Це була дуже непроста, гостра дискусія в нашому політикумі. Тому, найімовірніше, відновлення програми буде. Але якісь додаткові умови з’являться.

У будь-якому разі будь-хто, хто прийде на місце президента Туреччини Реджепа Ердогана, кровно буде зацікавлений у тому, щоб цей коридор був. Тому що питання не тільки в особистості Ердогана, питання в турецьких національних інтересах.

СЕРГІЙ ДАНІЛОВ: У Туреччини є економічні та політичні механізми впливу на РФ

— Шанси на угоду великі. Занадто велика зацікавленість у всіх країн. Там же не одна Туреччина зацікавлена в продовженні угоди, але вона зацікавлена насамперед. Це дає можливість завантажити її промисловість. А у турків є аргументи для росіян, щоб сподіватися на позитивний результат.

Торги будуть у будь-якому разі. У цьому немає жодного сумніву. Усі сторони будуть торгуватися. У Туреччини до землетрусу були набагато гірші позиції, ніж у Росії. Росія залишилася без союзників, а Туреччина — це вікно у світ, сильна держава, яка підтримує прямі відносини з Путіним, незважаючи на його статус ізгоя. І це достатній аргумент.

Підозрюю, що частково через Туреччину йде обхід санкцій. Протоки Босфор і Дарданелли — це дуже важливий фактор. Ми бачили цивільне судно РФ, яке перевозило озброєння і, вочевидь, боєприпаси із Сирії до Новоросійська. І Туреччина дала добро фактично на те, щоб це відбулося.

На превеликий жаль, розширити вивезення зерна українською стороною — абсолютно не реалістично. Як ми знаємо, проходження суден через інспекцію російська сторона всіляко затягує. У них постійно кава-брейк, перерви, болить голова, мігрень та інші проблеми. Вони не виспалися, вони не можуть оглядати. Вони дуже втомилися. Робиться все для того, щоб механізм працював якомога гірше.

Я не думаю, що є великі шанси розширення експорту за рахунок миколаївського порту, хоча Миколаїв уже практично не обстрілюється. Швидше, ми будемо активно використовувати Дунайський порти.

Упевнений на 100%, що безстрокової угоди не буде. Буде знову якийсь проміжок часу. Можливо, півроку-рік, але півроку в принципі не має сенсу.

Але росіянам необхідна присутність у торзі. Тому з їхнього погляду, оптимальний варіант — постійно торгуватися, затягувати час. Єдине питання — на який час буде укладено нову угоду.

Ситуація досить непередбачувана, і прогнозувати дії росіян складно. Я думаю, що турки закладають у підкилимній частині домовленостей, якісь механізми, які каратимуть за занадто явне порушення угоди про зерновий коридор. Але незрозуміло, як складатиметься ситуація в Туреччині після виборів. І чи не буде там відходу від такої активної зовнішньополітичної активності та зосередженості на внутрішніх проблемах. Дестабілізація в самій Туреччині, безумовно, може відкрити вікно можливостей для Росії, для найекстремальніших дій у Чорному морі.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Москва боїться жорстких рішень Анкари в зерновому питанні

— Туреччина, яка вкрай сильно зацікавлена в українському зерні, створила в себе український зерновий хаб і, в принципі, непогано заробляє на цьому заході, сказала, що своїми Військово-морськими силами забезпечуватиме безпеку конвоїв, які йтимуть. Росіяни реально відчули, що вони можуть втратити важіль тиску, пов’язаний з оглядом суден у рамках цієї угоди.

Їхню заяву про менший термін я називаю політичними танцями з бубном. Я думаю, що особливо після землетрусів, які були в Туреччині, особливо після тих проблем, які сьогодні є в Туреччині з продовольством, з урахуванням майбутніх виборів президента Туреччини, потрібно розуміти, що турки будуть дуже жорстко відстежувати функціонування зернового коридору. Вони дуже в цьому зацікавлені. Тому як і минулого разу, так і зараз, це не більше, ніж політичні речі. Зерновий коридор буде працювати.

ДЕНИС МАРЧУК: Аміакопровід може стати додатковим важелем шантажу з боку РФ

— Від того, як працює зерновий коридор, залежить експорт зерна на багато континентів світу: Африку, Азію, Близький Схід, навіть у Європу. Тому Росія, відчуваючи це, залишається суб’єктом переговорів.

Другий момент, який відстоює Росія для себе, це, звісно ж, зняття санкцій, поліпшення своєї економічної ситуації. Росія хоче запустити трубу, яка йде з Тольятті в Одесу, щоб експортувати свої мінеральні добрива. Це мільярдні доходи, які, в тому числі після реалізації будуть спрямовані на військовий сектор. Нам це не потрібно.

Ще ми маємо розуміти, що трубопровід після запуску стане для України екологічною бомбою, яка буде залежати від того, спрямує Росія в той бік свої снаряди чи ні.

ВОЛОДИМИР ЄЛЬЧЕНКО: У РФ немає інших механізмів шантажу окрім як виходити з угоди і заходити назад

— Під санкціями Європейського Союзу, США та інших країн перебувають кілька російських банків, які зазвичай фінансують або виступають гарантіями угод, пов’язаних з експортом зерна та інших сільгосппродуктів. На сьогодні ці банки під санкціями або більшість із них не можуть здійснювати цих угод. І, відповідно, російські та західні трейдери не можуть скористатися послугами цих банків.

Але є ще одна проблема, пов’язана з цим у кількох портах на Балтійському морі — “Клайпеда”, “Рига”, “Голландія”, де було заарештовано російські судна, що перевозили зерно і мінеральні добрива разом із товаром. І вже багато місяців ці кораблі стоять у замороженому стані. Їх відмовляються віддавати Росії, але й конфіскувати зерно, добрива теж неможливо, бо для цього потрібні спеціальні судові рішення.

Цілком можливо, що це і російське зерно, можливо, його частина крадена. Одним із приводів приїзду генерального секретаря ООН до Києва якраз і було вирішення або спроба вирішити ці проблеми, які для Росії стають досить болючими. Я точно знаю, що кілька місяців тому ціла група російських трейдерів приходила до Путіна і просила його допомогти з розблокуванням цих проблем, тому що вони зазнають величезних збитків. Тому ця вся метушня буде ще тривати, як і шантаж.

Росіяни зараз намагаються повторити історію з договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Тобто вони не придумали нічого кращого, як призупинити членство в цьому договорі, хоча це взагалі неможливо. Те ж саме зараз — вийти з угоди, зайти назад. Це несерйозно.

Це спроби знайти якісь аргументи, щоб натиснути на партнерів, на Туреччину і ООН, щоб ті натиснули на Україну. Я думаю, нічого в них не вийде, і все це триватиме й надалі.

ПАВЛО МАРТИШЕВ: Угоду буде продовжено не менше, ніж на 120 днів

— Пропозицією про коротший термін нової угоди Росія просто хотіла показати свою твердість з точки зору геополітики. Якщо ми говоримо з точки зору економіки, це трошки знижує процес планування трейдерів, тому що загалом логістика планується наперед. І якби угоду було подовжено на 120 днів, то в порти заходило б більше суден, тому що вони б планували свою логістику заздалегідь. Особливо це стосується тривалих маршрутів.

З формальної точки зору існує термін продовження цього договору на 120 днів. 60 днів — ні. Відповідно, якщо до 18 березня Росія не виходить з угоди, то це означає автоматичне продовження на 120 днів. Тому те, що вони сказали, це просто сказали. А є юридичний бік питання. Тож ми можемо очікувати, що загалом угоду буде продовжено де-факто на 120 днів.

Читайте також: РФ погрожує зірвати зернову угоду — як Захід реагує на шантаж Москви (ВІДЕО)